Як змінюється Крим

Без категорії
Тетяна ІваневичQHA
04 Січня 2019, 16:16
Тетяна ІваневичQHA
04 Січня 2019, 16:16
Тетяна ІваневичQHA

QHA media вирішило згадати про деякі зовнішні зміни, які відбулися в Криму після анексії.

Реконструкція реконструкції

«Скупий двічі платить, а ледачий двічі робить» - обидві тези з українського прислів’я точно окреслюють ситуацію з покращенням центру Сімферополя. Перша спроба реконструкції вулиці Пушкіна на межі осені-зими 2016 року стала провальною: свіжопокладена плитка пішла хвилями, зливові решітки просіли, а стики плитки не були відсипані. Спочатку господарі міста все звалили на несподівані снігопади, але згодом мусіли визнати криворукість підрядників. В першу чергу реконструкції вгатили 180 млн руб. Тоді ж була анонсована масова заміна зелених насаджень: з 37 дерев 15 (платани і клени) підлягали знесенню, як аварійні. Замість 15 зрубаних обіцяли висадити 20, зокрема, три види кленів.

Минулого року розпочалась друга черга, вартістю в 55 млн руб. Від неї вже постраждала «візитівка» вулиці – червонолисточкові сливи Пісарді, що навпроти Драмтеатру. В пресі підрядники обіцяли з шести дерев зрубати лише два – одне, тому що загинуло від хвороби, а друге – через технічні потреби. Втім, вигляд зрубаних слив не справляє враження хворих

І хоча до настання зими замість зрубаних слив обіцяли висадити нові, однак поки про таке озеленення не чути. Міська влада обіцяє відновити і клумбові композиції, які знаходились на вулиці до реконструкції, однак чи буде це зроблено, напевно, знає лише Пушкін.

А в Симферополе очередное "убийство" деревьев. В многострадальном центре спилили краснолистные сливы-сливы Писсарди....

Опубліковано Александром Талиповим Вівторок, 5 червня 2018 р.

За спинками котів і дітей

В перші тижні анексії в 2014 році багатьом запам’ятались фотографії військових в зеленій формі без знаків розрізнення з котами на руках. Тоді Росія категорично заперечувала, що то російські солдати.

Але відкриваючи влітку 2016 року пам’ятник солдату з котом і дівчинкою в окупованому Сімферополі представник президента Росії Олег Белавенцев підтвердив, що Крим навесні 2014 року окуповувала саме російська армія. «Пам'ятник уособлює силу, спокій, впевненість і ввічливість нашого російського солдата», - сказав він, вщент зруйнувавши російський месидж про неучасть військових ЗС РФ в анексії Криму.

Втім, пам’ятник “ввічливому окупанту” в Сімферополі не зазнав такої шаленої слави, як витвір мистецтва, встановлений за кілька місяців до цього в Парку мініатюр в Бахчисараї. Пам’ятник “Вєжлівому котолюбу» породив шквальну кількість жартів і фотожаб не лише по обидва боки адмінмежі між Херсонщиною і Кримом, але й в Росії. Не витримавши напору народного креативу, окупаційна влада через кілька місяців замінила солдатсько-тваринний «тандем» на  нову версію. Директор парку мініатюр тоді просив публіку не судити суворо цей «результат народної любові і вдячності», хоча народний суд і до новодєла був невблаганним. Оновлений «ввічливий чоловічок» тримав кота на рівні трохи вище поясу, однак соцмережі не оминули увагою витріщені очі тваринки, відзначивши, що «котик переживає стрес».

Повторилася анексія, повернулася і Катерина ІІ

Пам’ятник російській імператриці Катерині ІІ встановили в Сімферополі наприкінці позаминулого століття, а зруйнували його радянські комуністи в рамках демонархізації в 1921 році. Ідея відновити пам’ятник була публічно озвучена в 2005 році  кримськими політиками проросійського спрямування, зокрема, комуністом Леонідом Грачем.

Різко проти вшанування пам’яті російської імператриці виступила українська і кримськотатарська громада. Для українців Катерина ІІ є руйнівницею Запорізької Січі і людиною, яка запровадила в Україні кріпосне право, для кримських татар – російська імператриця асоціюється із руйнуванням Кримського ханства.

2 червня 2007 року в парку все ж таки був встановлений камінь на місці майбутньої закладки пам’ятника. Аби не допустити зіткнень, кримська влада змахлювала – анонсувала церемонію закладання каменю пам’ятника на 17 годину, але він був закладений об 11 годині ранку, коли в парку нікого не було. Камінь міліція взяла під охорону. Того ж дня кримські патріоти провели в парку акцію протесту.

Однак в найближчі роки пам’ятник так і не був встановлений, хоча проросійські сили в Криму активно просували цю ідею. Зокрема, в квітні 2010 року  учасники проросійського мітингу з приводу 227-ї річниці анексії Криму Росією ухвалили звернення до місцевої влади із закликом «вжити всіх необхідних заходів для відновлення пам'ятника.

Повернутись до Криму Катерина ІІ змогла тільки після окупації півострова Росією.

З ідеєю відродити пам’ятник Катерині II виступила кримська громадська організація "Русское единство", яку очолює дружина підконтрольного Росії прем'єра Криму Олена Аксьонова.

Було оголошено всеросійський збір коштів. Фігуру імператриці замовили в підмосковному Жуковському. В червні 2016 року пам’ятник Катерині ІІ був встановлений в центральному парку культури і відпочинку Сімферополя.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял назвав встановлення пам’ятник людині, яка знищила кримськотатарську державність «плювком в бік кримських татар».

Залізничний острів

Російська окупація перетворила Крим на залізничний острів. 26 грудня 2014 року Києва до Сімферополя відправився останній потяг. Після цього пасажирське залізничне сполучення із «материковою» Україною припинилось. Припинились і вантажні перевезення до кримських портів. Припинили ходити поїзди на Крим і з Росії та Білорусі.  Сімферопольський вокзал з республіканського транспортного хабу, через який сотні тисяч пасажирів поїздів «розтікались» по кримському узбережжю, перетворився на провінційну станцію. Зараз тут животіють лише приміські перевезення: електрички до Севастополя, Євпаторії, Джанкою, Солоного озера. Раніше кримські електрички курсували аж до Мелітополя. А ще місцеві згадують, що за рік до анексії вперше на Сімферопольський залізничний вокзал почали курсувати швидкісні двоповерхові електропоїзди виробництва компанії Škoda – на Харків і Донецьк.

До 2014 року влітку-восени в залах очікування сімферовольського вокзалу було не так і легко знайти вільне місце, шум привокзальної площі чувся за квартал. Зараз тут тихо. Практично завжди.

«Декорація… Зате тут тепер можна досхочу фільми знімати – ніхто не заважає», - пишуть в соцмережах кримчани, дивлячись на фотографії безлюдної привокзальної площі.

“Тюремний дворик”




Після анексії центральний Автовокзал в Сімферополі попав під російську програму масового «загратування» Криму під приводом «антитерору». Зараз він має вигляд «тюремного дворика» серед привокзальної площі.

Дещо «пом’якшує» ситуацію те, що після анексії потік пасажирів через автовокзал суттєво зменшився. Якби рух поїздів в Крим з українського  «материку» був на рівні 2013 року, то щоб зайти на автовокзальний майданчик через залишені проходи, пасажирам довелось би відстояти чималеньку чергу.

Салгир вже не той

«Зачистка» сімферопольської річки Салгир від дерев розпочалась ще в 2015 році. Тоді міська влада вирішила спиляти 76 дерев на ділянці русла в межах Сімферополя.


«…Дерева, що ростуть в руслі - це перша перепона для проходження води і бруду. Під час негоди (в місті напередодні пройшли сильні зливи – ред.) йшли тонни бруду: в районі вулиці Ракетної ми до трьох КАМАЗів бруду з річки тоді прибрали. Якщо б не було цих дерев, коли йшли зливи, не було б масових затоплень територій», - пояснював пресі начальник департаменту міського господарства Сімферополя Олег Сальцин. 

Думка про те, що краще було б почистити річку від бруду і мулу, а не спилювати дерева, розширюючи шлях для «селевих потоків», тоді у сімферопольських господарників чомусь не з’явилась.




Через два роки міська влада розпочала реконструкцію набережної і заговорила про необхідність зрубати вздовж річки вже близько тисячі «сухих і гнилих» дерев. Натомість пообіцяли посадити нові, а заодно і почистити русло від сміття і бруду.

Назва Салгир перекладається з кримськотатарської як «снігової води річка», проте колір її води геть не нагадує про гірські сніги.

Провал з реставрацією провалених сходів


Вид на руїни Пантікапея і Обеліск Слави.
Фото: Дмитро Окунєв/«Газета.Ru»

«Обіцяного три роки чекають» - саме такий сакральний термін налічує історія російських обіцянок реконструкції Мітридатських сходів в окупованій Керчі. Після того, як в червні 2015 року обвалилось одне крило сходів, місту виділили 15,6 млн руб. на проведення протиаварійних робіт і розробку проекту реставрації. Роботи передбачались суттєві: реставрації потребувала кам’яна кладка, ступені, огорожі, при цьому частина деталей сходів була втрачена.

Долею Мітридатських сходів двічі опікувався особисто президент РФ Володимир Путін під час своїх незаконних відвідин окупованого Криму. Восени 2016 Путін доручив «навести порядок» на сходах виділити 1,5 мільярда рублів на проведення реконструкції.

А у 2017 році, приїхавши до Керчі, знов вирішив розпитати представників окупаційної адміністрації – чи робиться щось зі сходами на Мітридат?

- Так точно, Володимир Володимирович! Проектна документація розробляється. В цьому році буде повністю проект, пройде експертиза. Наступного року будівельні роботи, - по-військовому доповів Сергій Аксьонов.

Але російський президент вирішив, що все це надто довго триває і доручив прискоритись, пообіцявши підтримку аж із самої Москви.

Напочатку 2018 року ремонтні роботи на Мітридатських сходах нарешті почались, але першим їх результатом був скандал.

Кримська «влада» оцінила проведені першочергові протиаварійні роботи як неефективні, заявивши про нераціональне використання більш 167 мільйонів рублів. Протиаварійні роботи не лише не призупинили процес руйнації сходів, але й пришвидшили його.

Не заарештований ще на той момент «віце-прем'єр» Криму Віталій Нахлупін розповідав, що підрядник пройшов приватну експертизу кошторисної вартості об'єкта без отримання відповідного дозволу від замовника, а самі протизсувні роботи проводилися поза зоною кадастрового розташування сходів. В результаті робочі в травні зняли плитку, і з того часу на сходах розповзаються шви і вивалюється кладка.

Адміністрація Керчі та «Державний комітет з охорони культурної спадщини» Криму активно перекладали провину один на одного. Тож «глава Криму» Сергій Аксьонов розпорядився провести службове розслідування з розшуку винуватого. На час розслідування, тимчасово відсторонили від роботи першого заступника голови «Державного комітету з охорони культурної спадщини» Криму Олександра Діденка. Крім того, замість Держкомітету з охорони культурної спадщини вирішили пошукати іншого замовника проектно-вишукувальних робіт та будівництва.

У вересні 2018 року Аксьонов затвердив нову дорожню карту реконструкції Мітридатських сходів і повідомив, що на об'єкт призначений новий підрядник, який повинен усунути всі помилки, допущені попередниками. За планом реалізація всього проекту повинна завершитися в 2019 році, реставраційні роботи - в 2018 р. За висновком державної експертизи, орієнтовна кошторисна вартість проекту становить понад 1,136 мільярда рублів. Вочевидячки, що навіть нова дорожня карта не допоможе вкластись у запланований термін проведення реставраційних робіт.

Зрештою, наприкінці листопада цього року Кримська філія Головдержекспертизи Росії видала позитивний висновок щодо проекту реконструкції Великих і Малих Мітрідатських сходів. Цікаво те, що цей проект розроблений російською фірмою «Меандр», яка вже долучилась до ремонтів і реставрацій інших відомих кримських архітектурних пам’яток, зокрема «Ластівчиного гнізда» та Ханського палацу в Бахчисараї.

Південне узбережжя Криму

Джерело: 24tv.ua

Потужні зимові шторми щороку руйнують набережні на південному узбережжі Криму. Але зараз відновлювати їх не поспішають навіть до курортного сезону, певно, зважаючи на нечисленність нинішних кримських курортників.  В соцмережах кримчани і відпочивальники діляться «провальними» фотографіями зон відпочинку.

Скажімо,  ще навесні 2017 року в соцмережах опублікували фотографії величезних дірок на набережній в Симеїзі.

"Сімеізовская набережна до сезону 2017 майже готова, ну в загальному так само як і до сезону 2016! Ганьба, гірше не куди! Кажуть ремонтувати не будуть поки повністю не провалиться, жах", - йдеться в повідомленні.


Набережна потребувала ремонту ще з доокупаційних часів, однак свій «післявоєнний» вигляд вона отримала восени 2015 року, після потужного шторму.  Тоді сильні хвилі розбили бетон берегоукріплювальні конструкції і вимили грунт, через що набережна обвалилась.

Кримська «влада» повісила аварійний ремонт на приватні компанії. ТОВ "Еколого-туристичний центр в Парковому", яке будує багатофункціональний спортивно-оздоровчий комплекс в ялтинському селищі Паркове, торік отримало неочікуване «соціальне навантаження» - швиденько до сезону зробити набережну, принаймні, безпечною для курортників. Тоді було відремонтовано бетонну стіну причалу, залиті будматеріалами і бетоном тріщини і пробоїни, відновлено огорожу.

Профінансовані Росією зрушення в реконструкції набережної почались лише через три роки восени 2018-го, а всі роботи планують завершити до середини осені 2020 року. В рамках федеральної цільової програми на реконструкцію берегоукріплювальних споруд і набережної, включаючи проектні дослідження, виділено 258 мільйонів рублів. Державний контракт на здійснення робіт укладено з фірмою з Ростова-на-Дону,

Втім, у нинішньої влади в Криму є і нестандартний підхід до набережних – ремонтувати відремонтоване ще до анексії, інколи суттєво погіршуючи його зовнішній вигляд, а заодно під виглядом ремонту обмежувати підприємницьку діяльність місцевого малого бізнесу. Начебто в ім’я реконструкції і покращення зовнішнього вигляду приморських зон відпочинку, зносяться кафешки і магазинчики.

Така ситуація в Алушті.  Варто відзначити, что за пару років перед анексією набережна Алушти була досить непогано відремонтована - від міста до Професорського куточку покладена плитка, встановлені нові огорожі вздовж моря, побудовані павільйони з кав'ярнями и туалетами, розбиті клумби. Фотографія 2012 року - результат самє доанексійної реконструкції. На відрізку набережної від відомої ротонди до причалу до 2014 року також була проведена реконструкція, оновлені доріжки, встановлені нові лавки. Все це було зроблено в тому числі після катастрофічних штормових зим 2011-12 років, коли біля Алушти кипіли 6-8 бальні шторми и частина набережної була просто змита в воду.

Але після анексії із вже реконструйованою набережною вздовж всієї Алушти почали творитись дивні речі. Так користувач твіттеру Роксолана торік опублікувала фотографії, на яких видно, що з десяток ліхтарів на алуштинській набережній неподалік ротонди були просто знесені.

Крім того, в минулому році кримська влада розпочала пілотний проект по знесенню низки об'єктів в 100-метровій прибережній зоні Алушти. На ці роботи було виділено 1 млрд рублів.


2012р. Набережна Алушти.
Фото: VGORODE.UA

В січні минулого року ще не арештований тоді за підозрою у хабарництві «заступник голови Ради міністрів» Криму Віталій Нахлупін, розповідав: 
"Главі Республіки Крим Сергію Аксьонову вдалося переконати фінансові відомства пропустити статтю про виділення коштів на прибережні зони. Так, в бюджеті Республіки передбачено виділення коштів на приведення прибережної зони Алушти в належний вигляд, в якості пілотного проекту обрано територія Професорського куточка. Зокрема, на 2017 рік виділено 1 млрд рублів».

Перші 8 будівель на набережній були демонтовані в січні 2018 року: одноповерхова кафе, кафе-павільйон з літнім майданчиком, торговий павільйон, адміністративна будівля і готель. Всіх їх визнали «самобудами». Втім, багато хто з місцевих мешканців вважає, що територію просто розчищають для «своїх».

Цікава також і сума на реконструкцію досить таки облаштованої прибрежної зони в Професорському куточку – 1 млрд рублів. Згадаймо, що на реконструкцію вщент зруйнованої набережної в Симеїзі було виділено 258 рублів.