Сьогодні, 16 березня виповнюється дев’ять років відтоді, як росія провела в захопленому її військами Криму незаконний «референдум».
16 березня 2014-го на території українського півострова російські окупанти провели юридично нікчемний «референдум» про статус півострова. Ні Україна, ні більшість країн світу не визнали це незаконне голосування, проведене поза межами норм українського законодавства і міжнародного права.
У фіктивних бюлетенях було зазначено два запитання:
- «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?»
- «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?»
Вже наступного ранку після «референдуму» так званий голова комісії Верховної Ради з організації референдуму Михайло Малишев заявив, що нібито 96,77% опитаних висловилися за «возз'єднання з РФ».
А 18 березня путін у Кремлі оголосив про «приєднання Криму» та потиснув руки своїм кримським маріонеткам — «прем'єр-міністру» Сергію Аксьонову, «голові» нелегітимної «Державної Ради Республіки Крим» Володимиру Константинову і «народному меру» Севастополя Олексію Чалому. Це рішення «схвалила» і Державна Дума рф.
Кримськотатарський народ послідовно виступав за збереження територіальної цілісності України та проти анексії Криму Росією. У районах масового проживання кримських татар так званий референдум не відбувся взагалі. У відповідь росія заборонила в'їзд лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та голові Меджлісу Рефату Чубарову та почала масові репресії проти корінного народу Криму.
Протягом восьми років до початку нового повномасштабного
вторгнення в Україну росія крок за кроком перетворювала Крим на військову базу.
«Військове освоєння» Криму розпочалося з перших тижнів окупації півострова. Вже
в травні-червні 2014‑го поблизу
Феодосії було
розгорнуто мобільні
системи протиповітряної
і протиракетної
оборони С-400.
В липні 2016‑го, було знижено «статус»
Криму та Севастополя у складі росії — ліквідовано «Кримський федеральний округ». Так звані суб'єкти федерації «Республіка
Крим» і «місто Севастополь» нібито «включили» до складу Південного федерального
округу із центром у Ростові-на-Дону.
Окупанти почали відновлювати на півострові усі наявні за часів СРСР численні військові аеродроми (близько 10), пускові позиції ракетних установок, об'єкти ППО, радарні комплекси, радянські бази зберігання ядерної зброї.
Було створено новий укріплений район на півночі Криму, а для дислокації нових військових частин споруджували нові і реконструювали старі військові містечка, житло та необхідну для російських військовослужбовців інфраструктуру.
Саме в Крим з перших днів окупації у пріоритетному порядку спрямовували нові зразки російської військової техніки та озброєнь. Ці процеси істотно прискорилися після завершення будівництва Керченського мосту, який дав змогу Росії швидко передислокувати техніку та військових на півострів залізничними ешелонами — що й відбувалося протягом всього 2021 року, коли росія готувалася до розв’язання великої війни проти України.
Станом на 2021 рік — останній перед великим вторгненням — у Чорноморському флоті РФ за роки окупації додалося 13 нових ракетних кораблів та підводних човнів (потужність залпу — понад 100 крилатих ракет).
Тож коли 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, окупований Крим став одним з основних плацдармів для розвитку російського наступу.
