Хто вчить та хто навчається кримськотатарській мові у Києві

Новини
Тетяна ІваневичQHA
29 Квітня 2019, 12:00
Тетяна ІваневичQHA
29 Квітня 2019, 12:00


Тетяна Іваневич, 
QHA media

Попит на знавців кримськотатарської мови і літератури в Україні зростає, попри те, що мала батьківщина корінного народу – Крим, тимчасово окупована Росією. Є підстави припускати, що та кількість фахівців, яку готують українські виші, явно недостатня для задоволення потреб у таких спеціалістах через кілька років, і тим більше – після деокупації Криму.

Світлана Кузьміна

Викладання кримськотатарської мови та літератури зараз сконцентроване в Києві.

«Законодавці» викладання кримськотатарської філології – це безумовно Таврійський національний університет ім.В.Вернадського, який з 2016 року відновив діяльність на «материковій» Україні.  В Інституті філології і журналістики ТНУ існує спеціальність «Філологія. Кримськотатарська мова і література». Зараз на ній навчається 18 студентів і ще одна студентка навчається на спеціальності «Середня освіта. Кримськотатарська мова і література», розповідає QHA media директор Інституту філології та журналістики ТНУ, доктор філософських наук, доцент Світлана Кузьміна.

Серед студентів і ті, хто живе на материковій частині України, і ті, хто приїхали з Криму – таких наразі троє.

За час перебування ТНУ в Києві  диплом бакалавра за спеціальністю «Кримськотатарська мова і література» отримало 4 студенти.

За словами Кузьміної, попит на їхніх випускників, які знають кримськотатарську мову і літературу, існує і навіть поступово збільшується.

- Зокрема, всі студенти проходили стажування на каналі АТR і декого з них запрошували попрацювати на цьому каналі саме тому, що вони знають кримськотатарську мову і можуть вести нею передачі. Окрім роботи на телебаченні, на радіо, також існує попит на переклад з кримськотатарської мови на українську. І є певний попит на викладання мови і літератури.

Приміром, видавництво «Майстер книг» запрошує студентів ТНУ долучатися до перекладу художньої літератури з кримськотатарської мови на українську. Нещодавно в Києві відбулась презентація українською мовою першої частини роману Юсуфа Болата «Алім», в перекладі якого брала участь викладачка ТНУ Таміла Сейтяг’яєва. А до перекладу другої частини роману і оповідань Юсуфа Болата видавці запросили долучитись студентів відділення кримськотатарської філології.

Навчання не завдяки, а всупереч


Вивчати кримськотатарську філологію студентам доводиться не в найлегших умовах.  Студенти вчаться за одним розробленим підручником, але переважно - за власними матеріалами, які вони розробляють, використовуючи посібники ще з радянських часів, або з часів до 2014 року.

При Інституті філології навіть немає бібліотеки книг кримськотатарською мовою – викладачі і студенти самотужки приносять книжки.  Виручає інтернет, розповідає Кузьміна.

Ще одна суттєва проблема – мала кількість бюджетних місць для навчання за цією спеціальністю, і це при тому, що серед студентів є і ВПЛ, і мешканці з окупованого півострова, тобто ті, у кого фінансові можливості оплачувати навчання обмежені.

На 2018-19 навчальний рік Інститут просив Міносвіти виділити 10 бюджетних місць, але отримав 7 і вони всі були заповнені.  На 2019-2020 рік ТНУ зробив подання до Міносвіти, в якому просить надати як мінімум 10 бюджетних місць, щоб можна було зібрати повну академічну групу. Але скільки виш отримає, ще невідомо.

Свого часу обговорювалась можливість заснування Меджлісом кримськотатарського народу стипендії для студентів, які навчаються на цій спеціальності, але брак коштів завадив її реалізувати.

Плани на кафедру кримськотатарської мови і літератури в ТНУ поки нереальні


Вже понад рік і в ректораті, і в Меджлісі обговорюються плани створення в межах Інституту філології та журналістики ТНУ окремої кафедри кримськотатарської мови і літератури. Однак говорити про кафедру, на думку Кузьміної, поки що зарано - немає фінансових можливостей.

Так, щоб створити таку кафедру, інститут повинен впродовж навчального року навчати мінімум 50 студентів, і відповідно на цій кафедрі повинно працювати у штаті мінімум 5 викладачів. З них 3 кандидати наук – такі вимоги визначені законом про вищу освіту.

Втім, в Інституті філології проговорюються плани не просто розвитку вивчення кримськотатарської мови та літератури. Світлана Кузьміна розповіла, що інститут і університет вивчають доцільність створення на базі ТНУ академічного центру вивчення в цілому кримськотатарської проблематики. В тому числі у виші планують розробку стратегії збереження і розвитку кримськотатарської мови, яка є під значною загрозою зникнення.

Світлана Кузьміна

У нас кримськотатарська мова і література, і всі науки, які б могли вивчати питання, пов’язані з кримськими татарами, втратили на сьогодні академічну інституалізацію. Тобто немає жодної академічної установи, яка б спеціально займалась проблемами кримськотатарського народу, як корінного народу України. Все це було, але ми все це залишили в Криму. І на сьогодні було б цілком раціонально відновити хоч одну якусь установу, яка б концентрувала сили, ресурси і працювала над проблемами кримських татар, їхньої мови, літератури та історії. Це може бути зроблено на базі ТНУ.

Перші кроки в цьому напрямку Інститут вже робить: влітку минулого року наказом ректора в межах ТНУ було засновано Центр кримськотатарських студій. Однак він не може фінансуватись з бюджету як окрема установа. І що поки може робити університет – це на громадських засадах збирати людей, залучати фахівців, розпочинати підготовку якихось проектів під гранти.

Крім того, зараз в Інституті філології і журналістики працюють над тим, щоб розробити методику викладання кримськотатарської мови і літератури для дорослих людей, які взагалі не є її носіями. До інституту надходить багато запитів на вивчення кримськотатарської мови в онлайн-курсах, дистанційно.

Світлана Кузьміна нагадує, що до 2014 році в Кримському інженерно-педагогічному університеті курс кримськотатарської мови був обов’язковий для всіх його студентів університету, і додає, що таку практику варто було б відродити в Києві. Як мінімум можна було б запровадити курси кримськотатарської мови для всіх на один семестр, в тому числі дистанційні. Водночас, про такі новації поки зарано говорити, оскільки наразі в ТНУ немає хорошої власної методики навчання, немає підручників, немає онлайн-супроводу. Поки це все в стадії розробки, на яку потрібні додаткові  кошти. І в університеті вже залучили фахівців для пошуку грантів.

Київський університет: вступники-2014 вже отримали дипломи бакалаврів


Кримськотатарську мову та літературу вивчають також в Київському національному університеті ім.Т.Шевченка, однак там вона поєднана з англійською мовою. Саме КНУ став першим вищим навчальним закладом, розташованим на материковій Україні, де з’явилась спеціальність «кримськотатарська філологія». У вересні 2014 року він набрав першу академічну групу з десяти студентів. А минулого року в Інституті філології КНУ відбувся перший випуск бакалаврів за спеціальністю «Кримськотатарська мова і література. Англійська мова та переклад». Частина випускників вже пішла працювати на радіо «Мейдан», на телеканал АТР ведучими або журналістами.

Ірина Покровська

Завідувачка кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка,  доктор філологічних наук, доцент Ірина Покровська розповіла QHA media, що в середньому щороку на цю спеціальність набирається 10-12 першокурсників. Зазвичай на 1-й курс бакалаврату планується 10 бюджетних місць, але є й контрактна форма навчання.  Цього року на цій спеціальності навчається 10 бюджетників і 4 людини - на контракті. Вартість навчання може змінюватись, але зараз вона становить 29 тисяч гривень на рік.

Оскільки до 2014 року в КНУ кримськотатарську мову не викладали, то багато речей для налагодження навчального процесу довелось робити самотужки. Викладачі кафедри тюркології самі розробляли програми навчання, враховуючи програму викладання іноземної мови з нуля для тих, хто раніше не вивчав, і використовуючи досвід тих викладачів, які працювали раніше в Криму, а після 2014 року приїхали працювати в КНУ.

Частина підручників, за якими навчаються студенти, привезені з Криму. Однак вже є підручники, які за ці 4,5 роки розробили викладачі Інституту філології, приміром, кримськотатарська мова для початківців.

Університет сам собі готує викладачів кримськотатарської мови


З минулого року в Інституті філології КНУ за спеціальністю «Кримськотатарська мова і література. Англійська мова та переклад» відкрилась магістерська програма. Термін навчання в магістратурі 1 рік і 9 місяців, тож перший випуск відбудеться в 2020 році. До магістратури за умовами перехресного вступу можуть вступати випускники інших вишів, інших університетів, інших  факультетів, як на бюджетні місця, так і на контракт.

«В принципі всі бюджетні місця, що нам надаються, ми заповнюємо і якщо наприклад на 10 місць надходить 50 заяв, то я не вважаю, що це якийсь поганий показник. Говорити про те, щоб кількість місць збільшили – теж дуже великого сенсу не має, тому що у нас навіть кадрова проблема існує – щоб забезпечити викладачами тих студентів, що вже є», -  розповідає Покровська

За її словами, викладачів не вистачає. У виші чекають першого випуску магістратури, щоб можна було власних випускників залучити до викладання.

Вступ до КНУ для студентів-кримчан – складно, але можливо


Говорячи про склад студентів і бакалаврату, і магістратури Ірина Покровська зауважує, що це переважно мешканці «материкової» України, або ВПЛ. З Криму поступати до КНУ приїжджають нечасто, переважно переводяться на другий-третій курс.

Проблема полягає в тому, що російська окупація триває вже понад 5 років і школярі в Криму весь цей час практично позбавлені можливості вивчати українську мову, літературу, історію на тому рівні, щоб успішно конкурувати при складанні ЗНО. А в КНУ вступ складається саме за результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Ірина Покровська

Якщо ми вимагаємо від випускників кримських шкіл знання української мови і історії України, то маємо розуміти, що з кожним роком в нинішніх умовах тих, хто її знає буде все менше. Одна справа, коли людина 2-3 роки це не вивчала, а інша - 5-6 років. Ці предмети не так просто освоїти, навіть за допомогою якогось дистанційного навчання. Тож досить складно підігнати випускників з Криму під умови загального ЗНО (з української мови й історії), яке в принципі не є простим навіть для тих, хто на «материковій» Україні навчався.

Справді, Київський національний університет не включений до списку тих вищих навчальних закладів, які мають право приймати випускників з Криму за результатами вступних іспитів, а не за результатами ЗНО.  

Зрозуміло, що вступні іспити, які формуються в самому виші, що бере участь в програмах полегшеного вступу для дітей з окупованих територій, можуть бути більш простими. Так раніше ректор ТНУ Володимир Казарін розповідав, що в Таврійському університеті «з розумінням» ставляться до не дуже високого рівня знання нинішніми випускниками кримських шкіл української мови та історії. Водночас, впродовж першого року студенти-кримчане порівняно швидко надолужують свої знання і навички з української.

Окупований Крим – виші не зацікавлені готувати вчителів кримськотатарської


Слід додати, що наразі в окупованому Криму два виші також готують фахівців з кримськотатарської мови та літератури: Кримський інженерно-педагогічний університет і "Кримський федеральний університет" (колишній ТНУ).

Втім, кримськотатарський громадський діяч Еміне Авамілєва відзначає, що політика на півострові проводиться така, що у вишів немає зацікавленості готувати, зокрема, вчителів з кримськотатарської мови для шкіл, оскільки в школах штучно стримується кількість бажаючих вчитися кримськотатарською.

Приміром, з більш ніж двохсот тисяч кримських дітей близько третини складають кримські татари. Однак навчаються рідною мовою лише 3% з цієї кількості.

- Інтерес з року в рік падає, тому що немає попиту на вчителів кримськотатарської мови і літератури. Мене більше хвилює відсутність вчителів предметників та відсутність з боку кримської влади бажання їх готувати, - каже Авамілєва.