Дослідники Криму з різних країн оголосили створення міжнародної Асоціації кримськотатарських студій. Майданчиком, на якому вирішили об'єднатися науковці, які працюють з кримською тематикою, став Канадський інститут українських студій (КІУС). В Інституті, зокрема, вже досліджують історію переслідування кримських татар за часів радянської влади і співпрацюють з Галузевим державним архівом Служби безпеки України, де зберігаються сотні документів, що стосуються Криму та кримських татар зокрема.

Про це у коментарі QIRIM.Media розповіла директорка КІУСу Наталія Ханенко-Фрізен. Співпраця з корінними народами, яку КІУС веде партнерами в Канаді, зокрема з університетом МакʼЮвен, стала основою такої міжнародної роботи.

За її словами, інститут почав працювати з кримською тематикою три роки тому. Оскільки кримськотатарський народ визнаний в Україні корінним, для переосмислення україністики як наукового поля, необхідно було включати у дискурс не лише наукові дослідження про Крим і кримських татар, але й робити з перспективи корінних народів. У світовій науковій практиці цей підхід розуміється як «дослідницькі методології корінних студій».

Ханенко-Фрізен наголосила, що кожен проєкт повинен мати свій напрямок розвитку і свій кінцевий результат. Тож в контексті трирічної співпраці постала потреба створити сталу наукову мережу дослідників.

«Виникла ідея сформувати і запустити Асоціацію кримськотатарських студій, але не просто асоціацію, а саме транснаціональну асоціацію кримськотатарських студій (…) Ми з колегами створюємо Міжнародну транснаціональну асоціацію кримськотатарських студій, залучаємо до роботи науковців з усього світу - з України, Туреччини, Канади та інших країн», - підкреслила вона.

Директорка КІУС пояснила, що кримськотатарські студії виступають складовою українських студій.

«Для мене як керівниці великого наукового заходу україністики, напевно, найпотужнішого поза межами України, це є дуже важливою частиною нашої роботи - переосмислення україністики шляхом введення кримськотатарських студій в поле українознавства як студій корінних народів», - сказала Ханенко-Фрізен.

«На певному етапі роботи стало зрозуміло, що кримському науковому полю бракує міжнародної мережі. Науковці розкидані по світу, кожен працює у своєму університеті. Канадський інститут українських студій виступив фактично майданчиком, на базі якого, за пропозиціями вчених представників кримських студій, має з'явитися Міжнародна Асоціація кримськотатарських студій, яка стане мережею, яка об'єднує дослідників з усього світу в єдину неформальну наукову спільноту, - розповів у коментарі QIRIM.Media керівник центру «Кримські студії Києво-Могилянської академії» Мартін-Олександр Кислий.

Історик пояснив, що ця асоціація не буде інституцією, подібною до університету, кафедри чи інституту, який має чітко визначено «прописку». Це буде міжнародна мережа, яка об'єднає дослідників звідусіль. У межах асоціації вони будуть обмінюватимуться думками і науковими ідеями, а також разом готувати заходи та публікації.

«У цьому була критична потреба, яку ми відчули, працюючи разом із колегами вже декілька років поспіль. Потреба не просто нагальна зараз: вона спровокована тим, що тривалий час кримськотатарська присутність, кримськотатарська суб'єктність в академії була відсутня. І в умовах, коли немає сталої інституції, коли вона не розвинена, міжнародна асоціація може взяти на себе часткове виконання цієї функції. Тобто ми об’єднуємо дослідників з усього світу, які є розкиданими, які є в Туреччині, Канаді, Німеччині, Україні і навіть в окупованому Криму з єдиною загальною метою - разом працювати над дослідженнями Криму», - наголосив Кислий.

Він додав, що на практиці робота асоціації полягатиме у підготовці публікацій, проведенні конференцій і симпозіумів.

Наталія Ханенко-Фрізен розповіла, що асоціація працюватиме у кількох напрямках. Зокрема, у сфері усної історії.

«Наші науковці мають величезний досвід роботи з людьми, документуванні історії. А в кримськотатарському контексті це, безумовно, депортація 1944 року і досвід переселення, неодноразового переміщення, яке спіткало людей й після 2014 і 2022 років», - зауважила вона.

За її словами, це є ключовим, бо протягом радянських часів неможливо було розвивати знання про кримськотатарську спільноту, про історію народу.

«А саме документація, розвиток усної історії, пошук документів, джерел, листів дозволяє нам, науковцям, формувати візії, бачення і розуміти те, як розвивався корінний народ і його історія та інтелектуальний відбиток на тлі української та світової історії», - акцентувала директорка КІУС.

Другим напрямком роботи асоціації буде робота з архівами КДБ, які зберігаються в архівах Служби безпеки України.

«Ми мали можливість започаткувати проєкт Адалет разом з Державним галузевим архівом СБУ. Два роки ми вибудовуємо цифровий портал, ми його вже офіційно запустили. На ньому представлено документи радянських репресивних органів, пов'язані з Кримом. Це цифровий архів, на його базі пізніше буде будуватися дослідницька лабораторія, далі ми його буде доповнювати документацією», - пояснила Ханенко-Фрізен.

У підсумку, результати практичної роботи Асоціації кримськотатарських студій буде цікава не лише науковцям, а й пересічним громадянам, адже йдеться про сприяння продукуванню знань про корінні народи України.

Фото надані Мартіном-Олександром Кислим

Нагадаємо, в Університеті Альберти (Едмонтон, Канада) впродовж трьох днів українські та закордонні науковці, громадські діячі й політики обговорювали місце України у світі, наслідки російської агресії та питання справедливості. Важливе місце в дискусіях посідали кримськотатарська тематика, деокупація Криму та його майбутнє. Про це у коментарі QIRIM.News розповів голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.