Професійний військовий Алім Керімов вже 15 років служить в армії.

Він нагороджений орденом за мужність третього та другого ступенів, нагрудним знаком «Доблесть і Честь». Кримський татарин - учасник російсько-української війни: брав участь у численних боях на Донбасі та у операції з висадки Сил оборони на лівому березі Дніпра на Херсонщині в селі Кринки.

Журналіст QIRIM.News з нагоди Дня Збройних Сил України зустрівся з Алімом, аби поговорити про війну, операції морських піхотинців та про те, як повернути Крим з російської окупації.

Мрія стати військовим

Керімов народився 7 липня 1993 року у смт Іслям-Терек (колишне Кіровське - прим.ред) АР Крим. Батьки Аліма повернулися з місць депортації 1988 році.

Все своє дитинство кримський татарин мріяв стати військовим. Він любив дисципліну, яку в родині підтримували його батьки: матір Зеніфе - медикиня за освітою та батько Мухтар - будівельник, який понад 20 років був начальником ЖЕКу.

«У нашій сім'ї такі слова як «честь», «гідність» та «людяність» були дуже ваговими. Батько був суворим, матір добріша. Ще у п'ятому або шостому класі я вирішив, що буду військовим».

Морській піхотинець

Алім Керімов вступив на навчання до Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій у Києві.

Через п'ять років, у 2015 році, він здобув диплом спеціаліста з радіомереж та телекомунікацій. У 22 роки лейтенант Керімов отримав призначення служити в Одесі у полку зв'язку на посаді командира взводу штабних машин.

«Після Одеси, у 2017 році, я перевівся у морську піхоту. Це була 36-а бригада морської піхоти, яка базувалася у Миколаєві. Служив я і там на посаді зв'язківця, але згодом мене перевели в командирську ланку.

Коли я прийшов до батальйону, комбатом тоді був майор Вадим Сухаревський (нині Герой України та командувач Сил безпілотних систем ЗСУ - прим.ред).

Тоді я багато про нього чув, що він перший відкрив вогонь по диверсійних загонах рф Ігоря Гіркіна. Наш батальйон тільки формувався і невдовзі він відокремився від 36-ої бригади та став 503- им окремим батальйоном морської піхоти (ОБМП)», - згадує Керімов.

Весь час служби, порядка 9-10 місяців, бійці 503-ої ОБМП перебували на ротаціях. Вони обороняли від Сопиного до Павлополя, від Шумів до шахти Южной, Верхнеторецьке. Саме там Алім Керімов зустрів широкомасштабне вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року.

Війна

«Війну ми зустріли на горлівському напрямку, де вже стояли на ротації 4-5 місяців. Нас зняли і відправили на рейдові дії у бік Бердянська, щоб ми перерізали колону, яка прямувала до Маріуполя.

Там ми потрапили в оточення. У нас загинуло багато солдатів та матросів, деяких взяли у полон, потім вони вийшли з нього. Коли ми вдруге потрапили у оточення, ми втратили нашого командира батальйону, начальника артилерії. Після виходу нам вдалося закріпитися біля населеного пункту Новоукраїнка Маріупольського району Донецької області.

Противник тим часом просочувався біля Горлівки та Авдіївки. Ми розуміли його кроки та приймали холоднокровні рішення. Ми розуміли, що це противник, якого треба знищувати», - говорить Алім.

У березні 2022 року під час оборони Волновахи загинув командир батальйону 503-ої ОБМП Павло Сбитов. Він зазнав смертельного поранення і до останнього залишався разом зі своїм підрозділом і керував відбиттям атаки. Президент України Володимир Зеленський своїм Указом нагородив Сбитова званням Героя України посмертно.

«Він був хорошим командиром та побратимом. Досі ми не можемо змиритися з такою втратою», - каже кримській татарин.

Наприкінці 2022 року 503-у ОБМП вивели на відновлення через великі втрати в особовому складі. Невдовзі з Генштабу прийшла директива: на базі елітного батальйону створити бригаду. Була сформована 38 бригада морської піхоти, у складі якої є 503-й батальйон.

З моменту створення бригади президент декілька разів відзначав її як одну з найкращих. Командир бригади, Герой України Євгеній Бова їздив на вручення стрічки до бойового прапору «Почесна відзнака Честь та Відвага» до Києва в День ЗСУ.

Морпіхи 38-ї ОБМП у 2023 році увійшли в Донецьку область, відбили у росіян Старомайорське, Урожайне. На їхньому рахунку був збитий ворожий вертоліт з полковником рф. Але згодом бійці братимуть участь у одній з найбільш ризикованих операцій на півдні країни.

Бої за Кринки

Навесні 2023 року Україна здійснила контрнаступальну операцію з висадки Сил оборони на лівому березі Дніпра в селі Кринки Херсонській області.

Ключова роль у операції відводилася морським піхотинцям. Хоча операція була частково успішною, підполковник Керімов нагадує, що росіянам вдалося вибити українців дорогою ціною.

«Там були великі втрати. Про це всі знають. Проте співвідношення втрат з обох боків незрівнянне... На чотири наші бригади стерлося дві з половиною дивізії противника. На прикладі Кринок, можу сказати, що Дніпро з часів Другої світової війни ніхто не форсував», - нагадав він.

Після Кринок бригада була відправлена у Донецьку область, де наразі разом зі своїми побратимами перебуває на Покровському напрямку.

Армія, людський ресурс, переведення

Говорячи про стан Збройних Сил України, офіцер зазначає, що армія буде стояти до останнього, поки противник не загине. Керімов додає, що ніхто з військових не залишить свої позиції.

«Зрозуміло, що, по-перше, це наша територія, де живуть наші люди. По-друге, це пам'ять про товаришів, які віддали найцінніше - свої життя! Незрозуміло буде, якщо ми зараз все це кинемо і просто підемо», - наголошує кримський татарин.

За словами Керімова, якість підготовки українських військовослужбовців вище, ніж у росіян, хоча перевагою ворога є кількість людського ресурсу, а також те, що рф - це окупант, у якого чверть століття у військових конфліктах та війнах.

«Росія останні 25 років йде по військових рейках, тобто, постійно якісь конфлікти, окупація, війна. Ця держава весь час у війні. У них , якщо не помиляюсь, на наступний рік, третина бюджету закладена на розвиток збройних сил.

Сказати, що ми не переможемо, я не можу. Багато залежить від наших західних партнерів. Правда і те, що у нас не вистачає людського ресурсу, хоча проводиться мобілізація, працюють рекрутингові центри», - зазначає бойовий офіцер.

За словами Аліма, у морській піхоті він не зустрічав людину, яка не віддавалась службі на 100%: «Немає такої ситуації, щоб людина казала: «Я не хочу» або «Я не можу».

В армії, говорить офіцер, позитивно зустріли реформи, які запровадив міністр оборони Рустем Умєров. Зокрема, спрощення переведення з однієї військової частини до іншої.

«Знаєте, є поняття - служити та воювати. Людина, наприклад, приходить до військкомату, проходить військово-лікарську комісію. Його призивають та відправляють служити, скажімо, в ТРО десь у Київській області.

А він, наприклад мріє та дуже хоче служити десантником чи морпіхом, як я. Він звертається до товаришив і йому відправляють відношення (документ, написаний від імені командира, в якому зазначено, що конкретний військовий підрозділ готовий прийняти до себе військовослужбовця).

Проте це відношення в його військовій частині просто не приймається або викидається. Зазвичай, командири не беруть на себе відповідальності за переведення.

Тепер же можна сфоткати відношення та відправити через додаток («Армія+» прим.ред.), вказавши причину, чому військовий хоче перевестися. Спрощення переведення реально дуже корисне», — наголошує офіцер.

Крим

Алім Керімов вірить у звільнення рідного Криму. Він зазначає, що це станеться військово-політичним шляхом.

«Я думаю, що ми здатні це зробити. Наша перемога — це звільненням Криму військово-політичним шляхом.

Кримськотатарський народ пройшов довгий шлях повернення додому. Ми провели десятки років в депортації, а потім все ж таки повернулися. Проте знову прийшла війна, окупація, знову кримські татари змушені залишати свої домівки через утиски, тортури та зникнення людей», - каже він.

У пам'яті Аліма гостро закарбувався відомий факт з історії повернення кримських татар на батьківщину. Факт, який більше ніколи не має повторитися.

«Коли ми повертались з депортації, всі сподівались, що вони повернуться у свої домівки. Приїхавши, вони побачили, що в їхніх домівках живуть люди, яких заселили замість депортованих.

На прохання просто показати своїм дітям помешкання, звідки вони були депортовані, люди отримували відмову.

Такого тепер не буде! Ніхто не буде просити показати нам наш рідний дім!

Всі колаборанти отримають покарання, згідно з законами Держави, Честі, Релігії. Всі, хто допомагав окупаційній владі, будуть притягнуті до відповідальності» - акцентує увагу Керімов!

«У свій дім я не буду просити дозволу увійти»…