Ісмаїл Гаспринський - кримськотатарський та тюркський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Засновник пантюркізму. 20 березня минає 173 річниця з дня його народження.

Народився він у нинішньому селі Синапне Бахчисарайського району. Під час Кримської війни родина переїхала до Бахчисараю.

Освіту майбутній письменник почав здобувати спочатку вдома, а потім у етно-конфесійній школі. Згодом продовжив навчання у Сімферопольскій казенній чоловічій гімназії.

У 1871 році Гаспринський вирушив до Парижа, де став свідком наслідків поразки Франції у війні з Пруссією та поразки місцевої революції. Тут він ознайомитися з новітніми досягненнями західної цивілізації та переконався у важливості і масштабі мусульманського просвітницького руху. У 1874-1875 роках Гаспринський відвідував Каїр. На той час Єгипет став центром мусульманського відродження завдяки вдалим реформам Мухаммеда Алі.

Саме тоді вчений усвідомив важливість реформ духовного життя мусульман, які базувалися б на поєднанні науково-технічного прогресу християнських і збереженні оновлених релігійних принципів ісламських народів. Це він почав втілювати при розробленні та запровадженні нової системи шкільної освіти – спочатку для мусульман Криму, а згодом й інших регіонів імперії. Нова система освіти передбачала ознайомлення школярів з основами російської та європейської культур, навчання віротерпимості та поваги до науки.

Ще одним важливим елементом світогляду Гаспринського була необхідність збереження культури у поєднання із досягненнями західної науки.

Після повернення з Єгипту молодого вченого було обрано гласним Бахчисарайської міської думи, а в 1876 – міським головою Бахчисарая. Цю посаду він обіймав до 1884 року. За цей час завдяки його діяльності було майже втричі збільшено бюджет міста. Також він добився від Міністерства внутрішніх справ Російської імперії підвищення квоти представництва кримських татар у органах міського самоврядування, яке було обмежено законами.

Багато він зробив і для розвитку кримськотатарської освіти. Зокрема писав і видавав кримськотатарською мовою підручники і книги. Його навчальний посібник "Ходжа-і-суб'ян" ("Учитель дітей") був неодноразово перевиданий і став найпопулярнішим виданням у тюркомовних країнах. Окремо він акцентував увагу на тому, що Коран і освіта не заважають один одному.

Також Гаспринський став автором багатьох художніх творів: "Африканські листи", "Дівчина-левиця", "Лихо Сходу", "Французькі листи", "Сонце зійшло" та інші.

Активно займався він займався наукою. У 1887 році Гаспринський увійшов до науково-краєзнавчої організації Криму – Таврійської губернської наукової архівної комісії, в якій виконав значну роботу з пошуку й вивчення літературних пам'яток середньовічного мусульманського Криму.

У 1883 році він у Бахчисараї організував видання двомовної (кримськотатарською та російською мовами) газети "Терджиман-Перекладач". Вона була першою і протягом багатьох років залишалася єдиною тюркомовною газетою в межах Російської імперії, яка виходила до 1918 року. В газеті підіймалися проблеми мусульман, світові події та культурні явища. Невдовзі газета вийшла за межі Російської імперії, її читали в Османській імперії, Китаї тощо.

Як політик Гаспринський заклав фундамент демократичної традиції в кримськотатарському національному русі.

У 1905 році він та його однодумці створили мусульманську ліберальну організацію «Іттіфак ель Муслімі» («Союз мусульман»).

Помер видатний письменник, науковець та просвітник 24 вересня 1914 року у Бахчисараї.

Фото з відкритих джерел