Мазут із затонулих торік російських танкерів у Керченській протоці завдаватиме проблем узбережжю окупованого Криму. Статися це може влітку, коли температура морської води становитиме понад 20 градусів. Однак за відсутності конкретної доказово інформації стосовно витоку мазуту наразі важко давати прогнози.

Про це у коментарі QIRIM.News сказав декан факультету природничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор економічних наук, професор Євген Хлобистов.

«Єдине, що можна точно сказати, що цей мазут обов'язково буде випливати певними обсягами через Керченську протоку в Чорне море і завдаватиме певних проблем узбережжю Криму. Але сказати конкретно, в якому місті це буде, в якій кількості це буде і коли це станеться, я не можу», - сказав Хлобистов.

Центр протидії дезінформації оприлюднив супутникові знімки, які фіксують нові витоки мазуту із затонулих російських танкерів у Керченській протоці. Відомо, що значна частина нафтопродуктів осіла на дні через низькі температури. Проте з настанням тепла вони спливатимуть на поверхню.

Хлобистов пояснює: мазут має властивість повільно опускатися на дно і з підвищенням температури підійматиметься. Це природні хімічний і фізичний процеси.

«Мазут має властивість при підвищенні температури трохи підійматися. Але це Керченська протока, там дуже сильні течії, його буде зносити за напрямком основної течії, буде зносити в напрямку Криму, вздовж міста Керч. І далі ця течія йде навколо Кримського півострова», - зазначив еколог.

За його словами, поки що важко сказати, скільки мазуту буде у водах Чорного моря, бо це тривалий процес.

«Зараз ще не така температура, щоб він інтенсивно підіймався. Зараз менше 20 градусів, а влітку ситуація буде зовсім інша. Коли температура на поверхні буде 30 і більше градусів, коли температура морської води буде понад 20 градусів, тоді ці процеси пришвидшуватимуться», - зауважив він.

Хлобистов зазначив, що тільки інформація про те, що речовина підіймається, на сьогодні не свідчить про небезпеку.

«Колись науковці звертали увагу, що єдиний варіант безпечного стану цього мазуту – це якби він потрапив на глибину понад 150-200 метрів у Чорному морі. Це зона без життя, там висока концентрація сірководню. І там би він перебував багато років при епізодичних підйомах разом із сірководнем на поверхню води. Але сьогодні говорити про те, що він стає небезпекою, зарано. Треба спостерігати за ситуацією, бо ми достеменно не знаємо, скільки мазуту залишилося у Керченській протоці, бо жодної інформації від російських офіційних джерел стосовно кількості потрапляння мазуту немає», - констатував він.

За даними еколога, наразі в окупованому Криму проблему, спричинену витоком мазуту в Керченську протоку, серйозно вирішувати не беруться.

«Зібрали залишки мазуту, який викинуло на узбережжя Криму і Краснодарського краю Чорного моря. А остаточно вирішення цього питання займе багато часу», - сказав Хлобистов.

Він певен, що це питання не місяців, а років. Тим паче, що росіяни не проводили ані обстежень, ані інших робіт з ліквідації наслідків забруднення.

«Тому в мене таке враження, що це буде тривати дуже довго. По-перше, коли безпекова ситуація дозволятиме. По-друге, поки Крим перебуває під окупацією, ніхто не буде займатися в росії серйозним розв'язанням екологічних проблем», - наголосив Хлобистов.

Нагадаємо, 15 грудня у Керченській протоці затонули два російські танкери «Волгонефть 212» та «Волгонефть 239» з нафтопродуктами. Внаслідок цього в Чорне море вилилося понад 4 тисячі тонн мазуту.

Такий витік мазуту в море може стати однією з найбільших екологічних катастроф у регіоні за останні роки, заявила в інтерв'ю QIRIM.News директорка українського офісу Greenpeace Наталія Гозак.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.