Проти кримського художника й активіста Богдана Зізи порушили кримінальну справу російські силові органи окупаційної влади в Криму 20 травня 2022 року за статтею «замах на теракт». Його звинуватили у тому, що 16 травня він облив блакитною та жовтою фарбою будівлю місцевої окупаційної адміністрації в окупованій Євпаторії та нібито намагався її підпалити. 6 червня 2022 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 15 років колонії загального режиму, а 27 вересня 2023 року Військовий апеляційний суд у Власиці залишив вирок без змін. Під час етапування його контролювала російська пенітенціарна система: спершу він перебував у колонії №29 у Пермі, нині утримується у російській в’язниці «Владимирський централ».

Його сестра, Олександра Баркова, розповідає, що він готується до можливого нового етапування, проте маршрут і кінцевий пункт залишаються невідомими, а зв’язок може обірватися на невизначений час.

Фото: Олександра Баркова. Олександра Єфименко

«Коли їх перевозять з місця на місце — це в цілому як один з видів катування. Їх везуть в дуже несприятливих умовах. Вони всю дорогу сидять на тонких лавицях, їм забороняють спати. Везуть в задушливих автівках», — розповідає Баркова.

Через умови утримання у Богдана з’являються нові проблеми зі здоров’ям.

«Є проблеми зі шкірою через антисанітарію, харчування, умови перебування. Ще була інформація, що їх дуже довго не виводили на сонячне світло — вони сонця не бачили дуже давно. Проблеми з усіма зубами».

Паралельно з цим сестра постійно посилює адвокаційну діяльність. Вона має два напрямки: внутрішній — щоб зберегти тему політв’язня в українському медіапросторі, та міжнародний — де знаходяться реальні важелі тиску. В Україні це включає інтерв’ю, публічні виступи, зустрічі зі студентами та мистецькі ініціативи, зокрема поширення графіті з роботами Богдана. Його історія адаптується у різні культурні формати — від музики до графічних видань, зокрема манги, орієнтованої на іноземну аудиторію.

Фото: Богдан Зіза. З особистої сторінки художника в Instagram

Українські та міжнародні митці активно підтримують кримського художника та політв’язня Богдана Зізу через різні культурні формати і проєкти. Його історія стала натхненням для пісні гурту «Хейтспіч» — «Голос», яка увійшла до лонглиста премії MEGOGO MUSIC AWARDS 2025 у номінації «Найкраща колаба», а відеороботу до пісні спільно створила Кримська платформа. У серпні 2022 року «Укрзалізниця» запустила «Потяг до перемоги», вагони якого розмалювали українські художники, один з них присвятили Богдану.

Фото: «Потяг до перемоги». УЗ

В межах мистецької кампанії художниця з творчим псевдонімом Ханим створила стріт-арт з образом дитини-сироти на основі мотивів робіт Богдана Зізи, символом незламного Криму; проєкт передбачає серію виставок і перформансів у різних містах України. Також подібний стріт-арт художниця зробила в Берліні. За її словами, через історію Зізи вона намагається донести українцям, що кримський спротив триває і за нього люди платять свободою, а мистецтво слугує засобом збереження пам’яті про митця і ширший контекст окупації.

Фото: худжниця Ханим із своєю роботою. Олександра Єфименко

Цьогоріч у Києві презентували манґу «Помах крил метелика», яка документально відтворює події з життя художника і спротиву російській окупації Криму. Манґа стала частиною міжнародного культурного проєкту, який адаптує історію Богдана Зізи для японської аудиторії, одночасно вийшовши англійською та українською мовами. Ідею запропонував Хірано Такаші, японський журналіст, політолог, колишній дипломат, письменник і фотограф, який з 2008 року працює в Україні. Він займається кримською тематикою і допомагає поширювати правдиву інформацію про війну серед японців, для яких англійська не завжди є доступною. Олександра Баркова пояснює, що саме цей формат дозволяє охопити широку аудиторію і зберегти увагу до історії політв’язня.

Фото: фрагмент із манґи. Олександра Баркова

«Він допомагає поширювати інформацію правдиву про нашу війну на японську аудиторію. Каже, для них мало англійської мови. Вони не будуть читати англійською, якщо ви будете їм писати. Їм треба японською мовою, їм треба зрозумілі формати. І таким чином вони прийшли до того, що нам треба манґа про Богдана».

Олександра розповіла, що зараз у міжнародному напрямі адвокації історії Богдана важливу роль відіграє німецький дизайнер Франк Петер Вільде. Він від початку повномасштабного вторгнення публічно підтримує Україну і після зустрічі з сестрою Богдана став офіційним амбасадором Зізи.

Фото: допис Франка Петера Вільде. Зі сторінки дизайнера в Instagram

«Він з самого початку підтримує Богдана інформаційно, але тут ми домовились про офіційне амбасадорство нарешті, бо це дуже логічно лягало в концепцію підтримки Богдана. Кому, як не Франку, його підтримувати? Наступним етапом буде якраз пошук амбасадорів серед політиків. Ми не знаємо, що точно буде ефективним в результаті, але безперечно те, що ми повинні шукати ці голоси, які будуть на міжнародній арені говорити, згадувати про Богдана, розповідати про брата своїм співгромадянам. Ми будемо поширювати цю тему ефективніше».

Сам Богдан має обмежений доступ до цієї інформації через цензуру і перебої зі зв’язком. І навіть фрагменти, які доходять до нього, викликають здивування:

«Він в шоці. Він завжди в шоці. Він не розуміє, чому до нього стільки уваги». Кожен новий проєкт — від графіті до манги, від музики до інтерв’ю — створює моральну та реальну форму захисту, зберігаючи історію незаконного ув’язнення художника у фокусі української й міжнародної аудиторії.

Фото: малюнок Богдана. Олександра Баркова

Сам Богдан продовжує малювати. Він передав черговий малюнок своїй сестрі Олександрі з в’язниці. Це – вулочка в Бахчисараї, яку він сфотографував коли був на волі. Працював шариковою ручкою і розповів, що відтворив фото по пам’яті.

Фото: Богдан Зіза. З відкритих джерел.