Асіф Алієв

Навіщо путін вирішив роздавати кримські землі

mainnews-id
російська федерація ще наприкінці 2014 року почала процес зміни населення півострова

В окупованому росією Криму розпочався новий етап поділу землі, покликаний змінити демографічну ситуацію на півострові.

Про це пише головний експерт Українського інституту майбутнього з питань вивчення росії Ігар Тишкевич у Facebook.

За його словами, йдеться не лише про кількість населення, але й про «якість».

Суть — надання землі учасникам війни в Україні. Причому, претендентом може бути мешканець будь-якого російського регіону.

Паралельно триває процес «конфіскації» нерухомості, яка належить громадянам України. Цікаво, що ще влітку 2024 року Аксьонов підкреслював, що «кримські землі мають виділятися кримчанам». У серпні все раптово змінилося. І для цього було кілька причин. Спробую зупинитися на деяких з них.

Експерт зазначає, що російська федерація ще наприкінці 2014 року почала процес зміни населення півострова. Йшлося про запуск кількох федеральних програм.

Усе це разом дозволило, вже за результатами 2016 року, продемонструвати зростання кількості населення на півострові, порівняно з початком 2014 року.

Тобто, було не тільки компенсовано втрати від міграції громадян України, які не захотіли залишатися в окупації, а й продемонстровано зростання кількості мешканців. Насправді впроваджувалася стара імперська політика заміщення населення.

З одного боку, велася робота з «витискання» нелояльних мешканців, з іншого — завозилися ті, для кого нове місце проживання ставало «подарунком долі». Або в наших реаліях — «подарунком путіна».

До 2018 року можна було говорити про заміщення щонайменше 15−17% населення Криму. Причому, більша частина тих, хто приїхав, сприймала переселення як стрімке поліпшення якості свого життя.

З огляду на те, що значна частина прибулих — військові пенсіонери, кремль створив передумови для надзвичайно активного опору поверненню півострова Україні. А паралельно квітла загальна атмосфера «тиску» на проукраїнськи налаштованих місцевих мешканців.

Політика, зрештою, не нова — достатньо згадати «військові містечка» та виділення там квартир «відставникам», які СРСР активно будував у Західній Україні, Західній Білорусі та країнах Балтії.

Але будь-яка програма заміщення має свої обмеження. Надзвичайно швидкий приїзд «нових мешканців» може викликати опір тих, хто жив на цій території до приходу імперії.

Тому така політика має хвилеподібний характер. Після першої хвилі — пауза. Згодом, за кілька років — друга хвиля. У Криму відбувалося те ж саме.

Пауза почалася на рубежі 2020 і 2021 років. Кремль і місцева влада ефективно використовували тему пандемії.

Фінансування з Федерального бюджету обмежилося деякими категоріями працівників ФСБ, МВС, слідчого комітету та управлінцями. Кримською «владою» така ситуація сприймалася позитивно. З одного боку, навіть якщо йшлося про конфісковану нерухомість, її реалізація здійснювалася «за живі гроші». З іншого — для місцевих мешканців почала розігруватися політична п'єса про «захист Криму і кримчан від напливу чужинців».

Читайте новини в телеграмi

Актуальнi новини Украiни та свiту

telegram

Підписатись

Головнi новини

Бiльше новин