29 вересня — дата, яка має особливе значення як для всієї України, так і для редакції QIRIM.Media. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв масових вбивств у Бабиному Яру — однієї з найстрашніших трагедій Другої світової війни та Голокосту.

Нагадаємо, 29–30 вересня 1941 року нацистські підрозділи розстріляли в Бабиному Яру 33 771 єврея. У наступні роки окупації Бабин Яр залишався місцем систематичних вбивств ромів, українських підпільників, радянських військовополонених та діячів ОУН, зокрема поетеси Олени Теліги.

Сьогодні, коли Україна згадує розстріляних нацистами цивільних, Київ та інші українські міста знову перебувають під загрозою російських ракетних і дронових ударів. У той самий час в окупованому Криму триває цілеспрямована політика рф із витіснення корінного кримськотатарського народу з його рідної землі.

Голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров зауважив, що ця дата є важливим застереженням для всього світу:

«Бабин Яр — одне з найстрашніших нагадувань про те, до чого призводять ненависть, тоталітаризм і знецінення людського життя», — наголосив Рустем Умєров.

У цей трагічний день роковин голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров наголошує: гасло «Never again» («Ніколи знову»), народжене з досвіду Голокосту, мало стати принципом недопущення расової ненависті, тоталітаризму та агресії. Однак людство засвоїло цей урок не повною мірою. Особливо небезпечним є використання історичних трагедій для конструювання міфів та виправдання сучасної окупації.

У цьому контексті очільник Меджлісу згадав показовий епізод січня 2020 року, коли на V Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту в єрусалимському меморіалі «Яд Вашем» центральну трибуну надали російському диктатору володимиру путіну. На той момент росія вже шостий рік окуповувала Крим та здійснювала репресії проти кримських татар.

Тоді це спричинило міжнародний скандал: через надання слова путіну та відмову надати право виступу президенту Польщі Анджею Дуді, останній відмовився від участі у форумі. Згодом «Яд Вашем» вибачився за незбалансовані матеріали, що замовчували поділ Польщі між СРСР та нацистською Німеччиною у 1939 році.

«Але сам факт, що керівникові держави, яка на той момент уже здійснювала агресію проти України та окупацію Криму, було надано центральну трибуну на міжнародному меморіальному заході, присвяченому пам’яті жертв Голокосту, залишається предметом серйозних питань щодо меж допустимого використання історичної пам’яті», — підкреслює Рефат Чубаров.

Голова Меджлісу наголошує, що пам'ять не повинна ставати інструментом політичної легітимації агресора, який за словами про «перемогу над нацизмом» ховає сучасні катування, окупацію та переслідування за національною ознакою.

«І якщо це гасло справді має універсальний зміст, то воно повинно передбачати й невідворотність відповідальності. Усі, хто віддає накази, організовує, здійснює або свідомо сприяє воєнним злочинам та іншим міжнародним злочинам проти України й на території України, мають постати перед правосуддям», — наголосив Чубаров.

Він підсумував, що схиляючи голову перед жертвами Бабиного Яру, світ має усвідомити: засудження злочинів минулого вимагає дієвого неприйняття масових убивств і переслідувань у сьогоденні.

«"Never again" — це не лише про пам’ять. Це також про відповідальність», — наголосив голова Меджлісу кримськотатарського народу.