23 лютого 1918 року в севастопольській в'язниці був розстріляний видатний син кримськотатарського народу, державний та політичний діяч Номан Челебіджіхан.

 Російська влада вважала Челебіджіхана небезпечним, бо він боровся за свободу свого народу.

 Номан Челебіджіхан народився 1885 року в селищі Біюк-Сонак, що на півночі Криму. Після закінчення Зинджирли-медресе в Бахчисараї він вступив до Стамбульського університету. Вивчав там право та богослів'я.

 В юності створив "Товариство молодих татарських письменників" і "Товариство кримськотатарської учнівської молоді", а з 1909 року заснував підпільну політичну організацію Vatan – "Батьківщина".

 Челебіджіхан ще у 1914 році в Криму разом з Джафером Сейдаметом розробив стратегію національної боротьби. Згодом він пішов добровольцем в армію. Під час Першої світової війни кримського татарина заарештували за пропаганду соціалістичних ідей та звільнили з початком революції 1917 року.

 Після повернення додому Челебіджіхан очолив Тимчасовий Кримсько-мусульманський виконавчий комітет. Саме його обрали муфтієм – главою Таврійського мусульманського духовного правління.

 2 жовтня 1917-го Номан Челебіджіхан виклав програму організації парламенту кримськотатарського народу - Курултаю. 1-й Курултай розпочався в грудні 1917 року. На ньому Номан Челебіджіхан виступив з такою промовою:

 «Шановні делегати!

Після півтора століття російського пригноблення наша політична історія наразі починається знову. Кримський Меджліс зібрався сьогодні в цій великій залі для оновлення татарських національних традицій, які були зруйновані російською тиранією.

Сьогодні татарська нація народжується знову. Глибокі рани, нанесені татарському суспільному життю російським абсолютизмом, пригнобленням і тиранією до ХХ століття, продовжують кровоточити.

 Під священним прапором революції, яка почалася 27 лютого 1917 року, щоб дати рівність людям, нове життя народам, а росії – справедливість, вся [наша] нація декларує право на самоврядування».

 Прагнення до свободи надихнуло Челебіджіхана розробити проєкт Конституції Кримської Народної Республіки. У ній підтверджувалося загальне виборче право, скасування звань і станових привілей, встановлювалась рівність жінок і чоловіків. На Курултаї проголосили автономну Кримську Народну Республіку. Челебіджіхан став главою національного уряду - Директорії. І водночас міністром юстиції.

Українська Центральна Рада визнала державне утворення кримських татар та уряд Челебіджіхана. Зі свого боку, кримськотатарська Директорія засудила агресію радянської росії проти УНР.

Проте під час боротьби різних сил за півострів Челебіджіхан подав у відставку.

 10 січня 1918 року Курултай вів переговори з більшовиками про припинення збройної боротьби в Криму. Проте більшовики не погодились та захопили владу в Сімферополі. Вони заарештували Челебіджіхана та інших діячів, літаком доправили їх до Севастополя.

23 лютого того ж року більшовики розстріляли Челебіджіхана, а разом з ним і сотні кримськотатарських діячів. За даними істориків, тоді загинуло близько 600 людей.

 Ніхто з приречених не просив помилування у своїх катів... Дорогою до місця вбивства в Карантинній балці вбивці катували своїх жертв — били прикладами і кулаками, кололи багнетами і знущалися. Їх розстріляли впритул і мертвих ще били прикладами і камінням по головах. З убитих зняли верхній одяг, взуття, забрали персні й гаманці.

 Розтерзане тіло муфтія разом з іншими закинули до автомобіля і відвезли до Графської пристані. Там вбитих вантажили на баржі, відвозили подалі від берега і, прив’язавши каміння, кидали в море. Лише небагатьом родичам пізніше вдалося відшукати рештки тіл своїх близьких.

 Так загинув відомий політик, великий реформатор і геніальний оратор Номан Челебіджихан. А разом з ним під водами Чорного моря на довгі десятиліття була похована ідеї демократії та республіканізму в Криму.

 Пам’ять про Номана Челебіджіхана живе в серцях усіх кримських татар. Наразі на його честь названо 48-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ (імені Номана Челебіджіхана). Корінний народ Криму, як і вся українська нація, пам’ятатиме, якою ціною ми виборювали свободу і якою ціною відстоюємо її сьогодні.