9 жовтня у так званому «Київському районному суді» Сімферополя «суддя» Віра Серікова залишила в силі вирок про виплату штрафу газеті «QIRIM» у розмірі 250 тисяч рублів (понад 107 тисяч гривень). Рішенням цього «суду» залишили ще один штраф на суму 130 тисяч рублів ( 56 тисяч гривень).

Цьому передувала серія обшуків 17 травня в помешканнях головного редактора газети QIRIM Бекіра Мамутова та засновника видання Сейрана Ібрагімова.

На Мамутова склали два протоколи про «дискредитацію російської армії» та «поширення недостовірних відомостей під виглядом достовірних» та за публікації на сайті газети.

Проте, згідно з міжнародним гуманітарним правом, державі-окупанту заборонено поширювати своє законодавство на окуповані території.

Намагання росіян притягнути до відповідальності місцеві медіа за ігнорування законів рф є порушенням прав цивільного населення, що може стати основою для досудового розслідування на міжнародному рівні.

Журналіст з Криму Рустем Халілов зазначає, що газета QIRIM виходить довше, ніж легендарна Terciman (Терджіман) Ісмаїла Гаспринського. І так само як Tercuman, вона стає сучасною легендою.

«Газета лишається прикладом того, як дотримуватися своїх ідеалів, бути чесними, попри все, а також уникати не тільки цензури, але й що гірше — самоцензури», - розповів він QIRIM.News.

Халілов називає QIRIM світлом, що горить в Криму і одним з прикладів того, якою має бути справжня журналістика та журналісти.

«Варто додати, що газета пише не тільки правдиву інформацію, вона займається просвітництвом. Наприклад, вони використовують не дуже розповсюджені кримськотатарські слова, надаючи переклад. Це все робиться саме для просвітництва читачів», - додав він

Поваги вартий не лише той, хто видає газету, зауважив Рустем Халілов, але й ті, хто її читає, оскільки у нинішній ситуації в окупованому Криму дехто може навіть боїться читати газету.

Газета QIRIM — це перше друковане, періодичне видання кримських татар з моменту повернення цього народу з місць депортації.

Її перший номер вийшов 7 липня 1989 року. На початку газету розповсюджували через передплату та реалізацію вроздріб.

Однак з часом редакція ухвалила стратегічне рішення відмовитися від продажу в кіосках, зосередивши увагу на підвищенні якості вмісту та обслуговуванні передплатників.

QIRIM регулярно виходила з періодичністю від одного до трьох разів на тиждень. Попри різні труднощі (газета припиняла свою діяльність на два місяці у 2011 році), вона продовжувала інформувати своїх читачів про актуальні події, але з окупацією кримського півострова зіштовхнулася з серйозними викликами.

Редакція втратила фінансування, через що зменшилася періодичність її випуску. Окупаційна адміністрація запропонувала газеті приєднатися до «Медіацентру імені Гаспринського», але Бекір Мамутов відмовився від цієї пропозиції, прагнучи зберегти свою фінансову та інформаційну незалежність. Хоча у 2015 QIRIM зміг отримати свідоцтво про реєстрацію від Роскомнагляду, газета отримувала кілька попереджень від окупаційної влади.

Незручним для кримської влади є те, що на сторінках видання висвітлюються актуальні, а не погоджені з офіційною пропагандою, питання, що стосуються кримськотатарського народу. Журналісти часто піднімають теми порушення прав людини та відтворюють матеріали з новин та міжнародних джерел стосовно окупованого Криму.

«Будь-які незалежні голоси в Криму піддаються різним формам тиску та переслідувань. Це можуть бути як адміністративні заходи переслідування, так і кримінальні справи.

На жаль, від цього ніхто не застрахований»,— заявила QIRIM.News правозахисниця з окупованого Криму Лутфіє Зудієва.

За її словами, існування такої газети має не тільки інформаційне значення, але й, певною мірою, просвітницьке, символічне, оскільки на даний час мало періодичних видань публікуються кримськотатарською.

«Враховуючи, що зараз поступово збільшується тиск на газету з такою історією та бекграундом, це не може не викликати тривоги у журналістів та правозахисників»,— зауважила вона.

Ветеран кримськотатарського національного руху, правозахисник Сінавер Кадиров також зазначає, що ключова роль газети QIRIM полягає в тому, що вона виходить кримськотатарською.

«Це єдина газета мовою корінного народу — кримських татар. Враховуючи стан нашої мови, культури, важко переоцінити значення газети QIRIM», - наголосив він.

Кадиров заявив, що репресії проти редакції були очікуваними, оскільки рф, починаючи з часів царської росії, проводить політику проти корінних народів півострова.

Правозахисник зазначає, що москва буде і надалі чинити тиск як на газету, так і, власне, на все населення кримських татар.

Даний матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network.