Український та американський ПЕН-центри (PEN Ukraine та PEN America — підрозділи глобальної правозахисної та літературної організації PEN International, що опікується захистом свободи слова та переслідуваних авторів) представили спільну доповідь під назвою «Чужинці у власних домівках: Репресії Росії проти кримськотатарської культури онлайн і офлайн із 2014 року» (Strangers in Their Own Home: Russia's Repression of Crimean Tatar Culture Online and Offline Since 2014).

У документі детально зафіксовано, як російська окупаційна влада систематично знищує кримськотатарську ідентичність, мову та інформаційний простір півострова.

Доповідь демонструє, що після 2014 року кремль поширив на окупований Крим своє репресивне законодавство про «екстремізм» і «тероризм», використовуючи його як інструмент для знищення будь-яких форм автономного представництва та незалежних медіа.

У звіті вказано: під тиском та через жорсткі російські закони про реєстрацію та цензуру 90% кримськотатарських мовних медіа вимушено припинили мовлення або виїхали на підконтрольну Україні територію. Загалом у Криму наразі функціонує лише 232 ліцензовані окупаційною владою медіавидання. Незалежні редакції зазнавали обшуків, а їхні сайти та проєкти (зокрема «Крим.Реалії») опинилися під жорсткою забороною та блокуванням.

Російські регулятори (зокрема «Роскомнадзор») використовують технології глибокого аналізу пакетів (DPI) та інші інструменти цифрового контролю («інформаційна анексія»), щоб повністю заблокувати доступ до незалежних новин і контенту кримськотатарською мовою в інтернеті.

Онлайн-активізм і громадянська журналістика (зокрема ініціатива «Кримська солідарність») масово криміналізуються. Дослідники наводять кейси переслідувань. Як приклад, справа журналіста Нарімана Медємінова. Його професійну діяльність російські силовики штучно кваліфікували як «екстремізм». Окупаційна влада здійснює системне переписування історії та топонімічних назв: історичні кримськотатарські назви населених пунктів та об'єктів культурної спадщини витісняються російськими імперськими наративами.

Будь-які спроби публічно вшанувати пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу 1944 року жорстко придушуються, а традиційні громадські заходи дозволяються лише у суворо контрольованому, «фольклоризованому» форматі, позбавленому політичного чи історичного контексту.

Автори «Чужинці у власних домівках: Репресії Росії проти кримськотатарської культури онлайн і офлайн із 2014 року» наголошують, що російська окупація має на меті повне витіснення кримськотатарської мови, культури та самосвідомості з публічного простору. Виживання культури сьогодні перейшло у формат приватної чи діаспорної боротьби завдяки транснаціональному цифровому активізму. ПЕН-центри закликають міжнародну спільноту посилити підтримку ініціатив із збереження кримськотатарської мови та архівів, захисту цифрової спадщини, а також вимагати вимагати звільнення всіх ув'язнених кремлівським режимом журналістів, письменників та громадських активістів.

Фото: Микола Тис / Shutterstock.com