Після понад чотирьох років у російському ув’язненні український журналіст Владислав Єсипенко повернувся до родини. У неділю, 23 червня, він прибув до Праги, де його в аеропорту зустріли дружина Катерина та донька Стефанія.

Як повідомили в Радіо Свобода, Єсипенко проходитиме медичне обстеження та реабілітацію після тривалого перебування у в’язниці.

«Я щасливий, що я — вільна людина і вільний журналіст. Дякую всім, хто мене підтримував.

Але в російських тюрмах залишаються ще сотні українських патріотів. Їх треба повертати додому — не тоді, коли закінчується термін, а раніше», — сказав журналіст після прибуття до Чехії.

На знак підтримки українського журналіста у варшавському аеропорту з ним особисто зустрівся міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Історія Владислава демонструє, наскільки важлива боротьба за справедливість. Ми не зупинимося, поки всі наші громадяни не будуть вільні», — написав він у соцмережі X.

Також з Єсипенком у празькому аеропорту зустрівся посол України у Чехії Василь Зварич. А президент Радіо Свобода Стівен Капус наголосив, що журналіст «заплатив надто високу ціну за висвітлення правди про Крим», зазнавши фізичних і психологічних тортур.

Владислава Єсипенка затримали 10 березня 2021 року в тимчасово окупованому Криму співробітники ФСБ рф. Йому інкримінували шпигунство на користь українських спецслужб та зберігання вибухівки. За словами самого журналіста, зізнання в нього вибивали тортурами, зокрема електричним струмом. Понад 27 днів його тримали без доступу до незалежного адвоката.

У 2022 році підконтрольний росії суд у Сімферополі засудив Єсипенка до п’яти років позбавлення волі, хоча прокуратура вимагала 11. Після арешту державні ЗМІ рф опублікували "викривальні" інтерв’ю, в яких Єсипенко нібито визнавав провину, але пізніше він спростував ці свідчення як вибиті силою.

Під час ув’язнення журналіст отримав низку міжнародних нагород: Free Media Award, Freedom to Write Award (PEN America), премію НСЖУ ім. Ігоря Лубченка та державну стипендію ім. Левка Лук’яненка. Його звільнення активно вимагали українська влада, правозахисники, міжнародні медіаорганізації та Радіо Свобода.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини