У цьому році минає 35-та річниця з дня виходу першої програми кримськотатарською мовою на Кримському радіо.

Вона вийшла на радіо в Сімферополі 7 липня 1989 року.

«У 1987 році почалася Перебудова. Після того, як її оголосили, до Криму вирушила велика кількість кримських татар. До того часу в Криму від сили жило 10-15 сімей всього лише. А так нікого не прописували, не пускали. Усіх, хто приїжджав на півострів, з Криму виселяли в Херсонську область. Ось так з’явилося поселення в Херсонській області кримських татар у місті Генічеську, у Новоолексіївці, Новотроїцькому. Плюс з’явилося поселення кримських татар на Таманському півострові. Це все ті люди, яких в Крим не пускали. Після 1987 року звідти, з цих поселень на Херсонщині, з Краснодарського краю і найбільша кількість з Узбекистану, республік Середньої Азії почали приїжджати кримські татари на півострів», - згадує один із засновників кримськотатарського радіо, який тривалий час працював там головним редактором, заслужений журналіст України, заслужений митець АРК Шевкет Меметов.

За його словами, у 1987 році на красній площі у москві був багатолюдний мітинг кримських татар.

«Якраз у цей час німецький пілот Матіус Руст приземлився на площі. Після цього зняли маршала Сергія Соколова з посади міністра оборони СРСР. А в цей час на пушкінській площі відбувався мітинг кримських татар. Після цього мітингу люди вирішили, що «ми назад в Азію не поїдемо і ми будемо повертатися в Крим». І наслідком цього повернення стало те, що держава організувала перший кримськотатарський колгосп «Аграрний» у Первомайському районі. Після цього 7 червня 1989 року вийшов перший номер кримськотатарської газети «Достлукъ» («Дружба»). Ця газета була доповненням до комуністичної газети «Кримська правда» Кримського обкому партії», - зазначив він.

Після появи друкованої преси постало питання створення передачі на радіо. Меметов постійно писав листи комуністичним діячам, аби ті дозволили почати випускати радіопередачі. І це йому таки вдалося.

«Одного дня мене запросили в обком партії й сказали, що вони хочуть організувати кримське радіо у Сімферополі. Це було дротове радіо, яке в народі називали «брехунець». На радіо ми організували програму кримськотатарською мовою», - зазначив Меметов і вказав, що перші програми тривали лише 15 хвилин і виходили один раз на тиждень.

Шевкет Меметов в період роботи в кримських ЗМІ

Перше інтерв’ю, записане на цьому радіо, було з лідером кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим.

«Перше ми записали з Мустафою Джемілєвим, коли він повернувся з Якутії після того, як його туди вислали. Я поїхав у Бахчисарай і записав з ним інтерв’ю. Однак у той час ще була цензура і вона не пропустила його. Я розшифрував текстовий варіант. Знову віднесли до цензорів і знову вони не дали йому вийти у світ. І потім ми в цей пробіл, який виник через виключення з програми інтерв’ю Мустафи Джемілєва, а це близько 3-4 хвилин, поставили музику «Хайтарма акмесджитська» тобто «Сімферопольска Хайтарма». Після того, як прозвучала ця музика, почали приходити листи. Ми говорили про кримських татар кримськотатарською мовою, а листи приходили далеко не від кримських татар. Караїми, кримчаки активно писали», - згадує Меметов.

Оскільки програма виходила раз на тиждень, Меметов приїжджав до Сімферополя, верстав її й повертався додому в Первомайський район.

«От зранку приходжу на роботу, а на прохідній стояли люди, які мене чекали: караїми, кримчаки. Серед них я побачив великого нашого маестро, який потім став заслуженим діячем мистецтв України Ільяса Бахшиша - артиста, музиканта, композитора, першого організатора кримськотатарського музично-драматичного театру, після повернення до Криму», - згадує Меметов.

У програму на радіо, яка виходила у той час, вставляли кримськотатарську музику, новини. Активно висвітлювали протести кримськотатарського народу. Зокрема, на площі у Сімферополі біля пам’ятника Владіміру Лєніну було розбите велике наметове містечко. Подібні містечка існували у багатьох населених пунктах півострова: Бахчисараї, Білогірську, Євпаторії, Саках, Судаку.

«Люди вимагали одне: дайте землю і пропишіть. Дуже важкий процес був. Усе це ми в кожній програмі щотижня висвітлювали», - згадує Меметов.

Крім того, в радіопередачі виходили вже пізніше інтерв’ю з багатьма діячами кримськотатарського національного руху — Мустафою Джемілєвим, діячами українського національного руху, відомими письменниками та публічними діячами: Віктором Шевченком, Іваном Драчем, В’ячеславом Чорновілом, Миколою Жулинським та іншими.

Програма кримськотатарською мовою на сімферополському радіо стала важливою віхою у справі відродження кримськотатарської культури на півострові.