Російські окупанти із кримського центру з протидії екстремізму (Центру «Е») передали до роскомнагляду скріншоти з сайту редакції кримськотатарської газети «Къырым» і домоглися відкриття двох нових адміністративних справ проти її засновника Сейрана Ібрагімова та головного редактора Бекіра Мамутова. Їх знову оштрафували — загалом на 44 тисячі рублів. Цього разу — через замітку про учасницю дисидентського руху в СРСР Людмилу Алексєєву кримськотатарською мовою.

Про це йдеться у замітці видання «Ґрати».

12 грудня так званий суддя «Залізничного районного суду» в Сімферополі Марія Домнікова оштрафувала редактора Мамутова на 4 тисячі рублів за статтею зловживання свободою масової інформації частина 2.1 статті 13.15 КоАП рф.

Оперативники кримського Центру з протидії екстремізму оглянули сайт та зробили скріншоти у травні 2024 року. Тоді на журналістів склали чотири адміністративні протоколи через публікацію доповіді ООН та авторської колонки про мобілізацію, в якій голова ревізійної комісії Курултаю кримських татар Алі Озенбаш закликав співвітчизників ухилятися від участі у бойових діях на території України. У першій замітці з доповіддю генсека ООН Антоніу Гутерріша, яку редакція газети розмістила на сайті 26 жовтня 2023 року, йшлося про випадки насильницьких зникнень та незаконних затримань у Криму, а також про побиття та катування заарештованих.

У вересні 2024 року окупанти звинуватили співробітників газети в публікації нотатки зі згадуванням «Голосу Америки» та «Радіо Свобода» без вказівки на їхній статус «іноагентів». "Радіо Свобода" та "Голос Америки" мін'юст рф наділив таким статусом іноземних агентів у грудні 2017 року, а в березні 2022 року роскомнагляд заблокував сайт "Радіо Свобода" на території рф. У лютому 2024 року мін'юст також додав холдинг до переліку «небажаних» міжнародних організацій.

«У 1960 р. її квартира широко використовувалася як місце для зустрічей дисидентів, інтерв'ю західним кореспондентам, використовувалася для виготовлення та зберігання «самвидаву». Вона сама намагалася допомогти правозахисникам, які сиділи у таборах. Для відомої «Хроніки поточних подій», яка приділяла велику увагу проблемі Криму та кримських татар, на своїй друкарській машинці кілька років друкувала тексти. У США Л. Алексєєва на радіостанціях «Голос Америки» та «Свобода» вела передачі, присвячені проблемам людини, виступала в пресі», — йдеться у тексті статті, за яку оштрафували головного редактора газети Бекіра Мамутова.

Юрист Ліля Гемеджі, яка представляла інтереси Мамутова у «суді» та доводила, що у справі відсутні подія та склад адміністративного правопорушення. Вона зазначила, що протокол заступника керівника управління роскомнагляду Антон Фіронов, який склав протокол, достовірність і актуальність отриманих матеріалів особисто не перевіряв.

«Сам текст — це скорочений передрук біографії правозахисниці Алексєєвої з офіційного сайту центрального державного інформаційного агентства ТАРС, і він досі перебуває у відкритому доступі. Цьому факту «суд» не дав оцінки», — пояснила Гемеджі.

Крім цього, між оглядом сайту газети та складанням протоколу минуло три місяці. «Суд» цього факту оцінки також не дав. На момент складання протоколу сайт газети не функціонував, а посилання на статтю стало недоступним.

"Термін давності притягнення до адміністративної відповідальності пропущено і є підставою для припинення адміністративної справи", - розповіла Ліля Гемеджі.

Роскомнагляд вважав, що засновник як юридична особа видання несе рівну з редактором відповідальність. 14 листопада його теж оштрафували на 40 тисяч рублів - через цю саму нотатку про Алєксєву. «Суддя» так званого Сімферопольського районного суду Длявер Берберов визнав засновника газети Сейрана Ібрагімова винним.

Ібрагімов повідомив, що зареєстроване ним товариство з обмеженою відповідальністю є засновником газети, але не самою редакцією. Ібрагімов здійснює господарську діяльність та забезпечує газету всією необхідною матеріально-технічною базою. Ібрагімов не втручається у діяльність редактора та журналістів видання, тому вимагав адміністративне провадження припинити. У «суді» він посилався на статтю 18 Закону "Про засоби масової інформації", доводячи, що не несе відповідальності за зміст статей редакції.

Статут редакції теж не містить відповідальності засновника за матеріали, що публікуються в газеті.

Дослідниця «Кримської правозахисної групи» Ірина Сєдова назвала такі адміністративні справи спробою знищити «будь-які прояви вільного незалежного вираження думок у Криму».

Статтю про зловживання свободою масової інформації поряд із статтею про дискредитацію збройних сил рф правозахисники називають «новим трендом» переслідування на території Криму після лютого 2022 року. Раніше за нею вже притягали до відповідальності правозахисника Абдурешіта Джеппарова, адвоката Еміля Курбедінова, журналістку Лутфіє Зудієву.

Фото Олександра Єфименка: Редакція кримськотатарської газети «Къырым»