7 січня 1769 року під час російсько-турецької війни 1768–1774 років кримський хан Крим Герай очолив військовий похід проти Російської імперії. Метою походу було витіснення російських військ з українських земель, просування до кордонів Речі Посполитої та з’єднання з османською армією для спільного удару по російських силах. Що завадило реалізації подальших планів хана, в чому важливість походу 1769 року та значущість самої особистості хана Крим Герая - QIRIM.News поспілкувалося з історикинею Гульнарою Абдулаєвою. Вона досліджувала тему і є авторкою книги «Крим Герай».

Історикиня розповідає, що цей виступ був не випадковою військовою акцією, а продуманим стратегічним кроком у ширшому геополітичному протистоянні на півдні Східної Європи.

«До війська хана приєднувалися й українські козаки, що засвідчувало наявність спільних інтересів у стримуванні російської експансії та підкреслювало регіональний характер цієї кампанії», — зазначає Гульнара Абдулаєва.

Гульнара Абдулаєва. Facebook/ Gulnar Abdula

За її словами, похід розвивався стрімко. Кримськотатарське військо, організоване у кілька колон, успішно просувалося вперед, майже не затримуючись, і дійшло до Вроцлава. Проте перебіг подій різко змінила сувора зима. Надзвичайно сильні морози спричинили великі небойові втрати серед людей і коней, ускладнили постачання та поставили під загрозу саме існування армії.

«Усвідомлюючи відповідальність за своїх воїнів, Крим Герай був змушений зупинити наступ і віддати наказ про повернення до Буджаку, маючи намір перечекати зиму й відновити похід навесні», — каже історикиня.

Однак цим кампанія й завершилася. Раптова смерть хана завадила реалізації наступних планів. І стала переломним моментом як для цього походу, так і для загального ходу війни.

Могила хана Крим Герая на Ханському кладовищі у Бахчисараї. Надане Гульнарою Абдулаєвою

«З відходом Крим Герая з політичної та військової арени Кримське ханство втратило одного із своїх найдіяльніших і найпослідовніших лідерів», — наголошує авторка книги про хана Крим Герая.

Значущість походу 1769 року полягає насамперед у тому, що він засвідчив активну й самостійну роль Кримського ханства у великій європейській політиці XVIII століття, пояснює вона.

«Це була спроба не лише завдати військового удару, а й змінити баланс сил у регіоні, перехопити ініціативу та зупинити подальше просування Російської імперії на південь. Сам факт такого далекого і скоординованого наступу свідчить про високий рівень військової організації та стратегічного мислення ханського керівництва», — акцентує Гульнара Абдулаєва.

Історикиня розповідає, що постаті самого Крим Герая в цій історії належить особливе місце. Сучасники характеризували його як талановитого полководця, далекоглядного політика й улюбленця народу, людину великої хоробрості та внутрішньої сили. Він вирізнявся гострим розумом, особистою харизмою і здатністю мислити незалежно, не боячись ламати усталені політичні схеми.

Книга Гульнари Абдулаєвої "Qirim Giray" англійською мовою. Фото надане Гульнарою Абдулаєвою

«Для нього похід 1769 року був не окремим епізодом, а частиною послідовної політики, спрямованої на захист інтересів Кримського ханства та відновлення його реальної суб’єктності у відносинах з могутніми сусідами», — підкреслює історикиня.

Саме тому, пояснює, цей похід і сьогодні варто розглядати не як невдалу через погодні умови кампанію, а як один з останніх масштабних проявів активної, наступальної політики Кримського ханства.

«Вона нерозривно пов’язана з постаттю Крим Герая – одного з найяскравіших і найскладніших правителів кримськотатарської історії»,— резюмує Гульнара Абдулаєва.

Фото зроблене за допомогою штучного інтелекту за описами зовнішності, які залишали французький консул в Кримському ханстві барон де Тотт, прусський дипломат барон фон дер Гольц. Надане Гульнарою Абдулаєвою