"Більшість татар за незалежність Республіки Татарстан", - заступник прем'єр-міністра Татарстану у вигнанні Рафіс Кашапов

Новини України та світу
Асіф АлієвQHA
12 Листопада 2022, 16:01
Асіф АлієвQHA
12 Листопада 2022, 16:01
Асіф АлієвQHA

6 листопада - у День конституції Татарстану на глобальній онлайн-платформі Change.org з'явилася петиція зі зверненням до президента України Володимира Зеленського з проханням визнати незалежність Татарстану.

Автором петиції виступив заступник прем'єр-міністра Татарстану у вигнанні, колишній політв'язень, який одним із перших у Росії виступив проти окупації Криму та вторгнення російських військ в Україну – Рафіс Кашапов.

Інформаційне агентство QIRIM.News зв'язалося з Кашаповим, який нині проживає у Великій Британії, отримавши там політичний притулок, і попросило розповісти про ситуацію в Татарстані.

Прагнення до незалежності

21 березня 1992 року в Татарстані пройшов референдум щодо статусу республіки. У всенародному голосуванні взяли участь 81,7% татарстанців. На референдумі питання звучало так: “Хотіли б ви, щоб Республіка Татарстан була суб'єктом міжнародного права, суверенною державою, яка має право встановлення відносин з Російською Федерацією та іншими республіками та державами на основі рівноправних договорів?”.

61.4% голосуючих відповіли “Так”, давши згода на створення незалежної татарської держави, однак і російська влада, і місцева проросійська політична еліта грубо проігнорували бажання татарського народу позбутися панування Москви.

Рафіс Кашапов вважає, що референдум 1992 дає право татарстанцям звертатися до будь-якої держави світу з проханням визнати незалежність Татарстану.

"Юридично можемо звертатися до будь-якої демократичної держави світу. Ми проводили референдум у Татарстані і під час референдуму 61% населення Татарстану голосувало за суверенітет, за незалежність Республіки Татарстану. Ось чому ми звернулися до президента України Володимира Зеленського", - розповів він.

Заступник глави уряду Татарстану у вигнанні також переконаний, що і зараз татарстанці проголосували б за створення своєї незалежної держави.

"Я думаю, що більшість татар проголосувала б за незалежність Республіки Татарстан. На це є дві причини: перша, щороку з Татарстану до Москви йде 870 млрд. рублів. Раніше такого не було. Це справжній грабіж, про який знають усі жителі Татарстану".
Друга причина полягає в тому, що для війни в Україну без розбору з Татарстану відправляють на фронт усіх: татар, башкир, чувашів, удмуртів, російськомовних, неросійськомовних, мусульман, православних. Коли розпочалася війна такого невдоволення серед людей не було. Ці два фактори є ключовими, які схиляють людей до ідеї незалежності Татарстану", - пояснив Кашапов.

"Я думаю, що більшість татар проголосувала б за незалежність Республіки Татарстан. На це є дві причини: перша, щороку з Татарстану до Москви йде 870 млрд. рублів. Раніше такого не було. Це справжній грабіж, про який знають усі жителі Татарстану". Друга причина полягає в тому, що для війни в Україні без розбору з Татарстану відправляють на фронт усіх: татар, башкир, чувашів, удмуртів, російськомовних, неросійськомовних, мусульман, православних. Коли розпочалася війна такого невдоволення серед людей не було. Ці два фактори є ключовими, які схиляють людей до ідеї незалежності Татарстану", - пояснив Кашапов.

За словами Кашапова, звернення до Зеленського обговорювалося і на полях Форуму народів Росії, де взяли участь активісти багатьох корінних народів РФ, а також такі політики як лідер Ічкерії Ахмед Закаєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, брат-близнюк Рафіса, активіст Нафіс Кашапов.

Рішення про звернення до українського лідера було прийнято після нарад з татарськими активістами в Європі та інших країнах. Рафіс Кашапов зазначає, що для казанських татар, народів Ідель Уралу, Сибіру, ​​Кавказу — настав шанс здобути незалежність, "коли Росія вже стала на коліна".

"Ми дуже вдячні українцям, Збройним силам. Вони зупинили імперські замашки Росії в Україні та дають жорстку відсіч окупантам", - сказав він.

Акції проти мобілізації

Рафіс Кашапов зазначає, що у великих містах Татарстану: Казані, Набережних Челнах, Нижньокамську намагалися спочатку проводити акції протесту проти часткової мобілізації. Проте людей було затримано, декого було побито та отримали штрафи. Діяли також у Татарстані та партизани, які проводили диверсійні операції, підпалювали машини із символіками Z та V.

"У нас було дві групи, одну затримали та посадили, а друга група змушена була залишити Татарстан. Вони знаходяться в інших країнах. Впевнений цей протестний рух продовжиться у майбутньому", - сказав він.

Проводять татарські активісти та роботу з мобілізованими військовими, переконуючи їх повернуться додому та залишити військові частини.

" Останнім часом у Казані мобілізовані масово проводили протестну акцію у самій військовій частині. Вони вигукували гасло "Шатай режим". Це поштовх до загального бунту", - упевнений Кашапов.

Наслідки русифікації татар

Для татар у Татарстані можна сказати татарську мову знищено, зазначає Кашапов. Так у сфері освіти вже майже не вивчають татарську мову, а в небагатьох татарських гімназіях і школах діти розмовляють російською мовою.

"Це всі наслідки політики русифікації. Якщо у нас у Татарстані така плачевна ситуація, то для татар, які живуть у суб'єктах РФ, спостерігається трагедія. Шкода, що путінський фашистський режим знищує нашу татарську мову. Тільки шляхом деколонізації, створення своєї національної татарської держави ми отримаємо можливість наново вивчати нашу рідну татарську мову", - повідомив заступник прем'єр-міністра Татарстану у вигнанні Рафіс Кашапов.