Біженець Тарасов зник під час етапування

Новини України та світу
Анвар Деркач
13 Лютого 2022, 23:01
Анвар Деркач
13 Лютого 2022, 23:01

За неофіційною інформацією українська влада проігнорувала рішення ЄСПЛ і передала росіянина Андрія Тарасова в Росію, де його переслідують за участь в антипутінській акції.

43-річний автослюсар Андрій Тарасов потрапив в українську в'язницю у серпні 2021 року. Він прилетів додому, в Україну, де жив разом із дружиною українкою та мав тимчасовий дозвіл на проживання.

У «Борисполі» прикордонники повідомили йому, громадянина Росії та Ізраїлю, що його розшукує російська поліція через Інтерпол. Виявилося, що до розшуку він потрапив за участь у протесті проти путінської агресивної політики, зокрема проти війни в Україні та проти захоплення Криму. У 2017 році він брав участь у вуличних акціях у Санкт-Петербурзі. Учасники протестів вимагали зупинити війну в Україні, звільнити окупований Крим.

За словами Тарасова, під час розгону однієї з акцій протесту він був затриманий і жорстоко побитий у відділенні поліції. Від нього вимагали визнати, що він чинив хуліганські дії. Під фізичним та психологічним тиском він підписав визнання у тому, чого не робив. Після цього Тарасова відпустили. Він не чекав слідства і суду: поїхав з Росії до Литви, потім до Ізраїлю. А згодом була Україна.

Олексій Скорбач: адвокати безпорадні проти держави, яка порушує власні закони

Шевченківський районний суд ухвалив видати Тарасова Росії. Українська прокуратура стверджувала: Росія переслідує Тарасова не з політичних мотивів, а держава ця є демократичною, яка дотримується стандартів прав людини. Суд із цим погодився. Адвокат Олексій Скорбач, який представляв інтереси Тарасова, розповів: оскільки екстрадувати іноземця не можна через те, що інкримінований злочин не є тяжким, у прокуратурі (українській) провели аналогію кримінальних кодексів… і одразу вказали на частину 4 статті 296 КК України (хуліганство зі зброєю) ), за якою його слід відправити до Росії. Адвокат нагадав, що аналогію заборонено кримінальним кодексом України. Крім того, в документах, надісланих з Росії в обґрунтування запиту на видачу Тарасова, вказано пункт статті кримінального кодексу РФ, якого немає в природі. Скорбач вважає, що українська прокуратура підказала російським колегам, які виправлення слід зробити у документах, щоб запит на екстрадицію виглядав законним та обґрунтованим для українського суду. Це свідчить про співпрацю прокуратур двох країн у справі екстрадиції підозрюваного у злочині. У цьому не було б нічого дивного, якби не відомі обставини: восьмий рік фактичної війни між двома країнами, участь Тарасова у протестах проти цієї війни, переслідування прокуратурою Росії українських громадян в окупованому Криму. Результатом співпраці прокуратур двох країн стало рішення українського відомства – Андрія Тарасова екстрадувати до Росії. Він оскаржив це рішення у суді, але програв.

У ситуації, що склалася, законним і дієвим способом заблокувати рішення української прокуратури про екстрадицію росіянина мало його звернення за статусом біженця до міграційної служби. І його подали через адміністрацію Лук'янівського слідчого ізолятора. Для того, щоб оформити звернення, до СІЗО мав для особистої зустрічі з Тарасовим прийти співробітник ДМСУ. Але, як стверджує адвокат Скорбач із посиланням на ГМСУ, адміністрація СІЗО не пустила міграційного співробітника до Тарасова. Того ж дня Тарасова вивезли з Києва до Миколаєва. Правозахисник Максим Буткевич нагадав, що до розгляду заяви на статус біженця міграційною службою, а у разі її відмови – рішення суду Тарасов захищений від екстрадиції.

 

Правозахисник Буткевич: Тарасова відправили до Росії, коли в Україні чекають російського вторгнення

Відповідно до міжнародних зобов'язань України, доки він не отримає остаточної відмови, його не можуть видати. Це передбачено крім національного законодавства Конвенцією 1951 року про права біженців та протоколу до неї 1967 року, - сказав Буткевич.

Він нагадав, що 20 років тому Україна взяла на себе зобов’язання виконувати положення цих документів.

Тим часом зв'язок із Тарасовим обірвався. Екс-депутат Ради Борислав Береза ​​на своїй сторінці в соцмережі записав звернення, в якому стверджував, що Тарасова екстрадовано до Росії. Адвокат Скорбач направив запит про місцезнаходження свого клієнта до прокуратури, але відповіді поки що не отримав. Долею Тарасова з його арешту в «Борисполі» займається Харківська правозахисна група. Керівник центру стратегічних справ ХПГ Геннадій Токарєв сказав QIRIM.News, що не має інформації про те, де знаходиться Тарасов.

Украина ожидает вторжения российских войск и отправляет в Россию разыскиваемых ею оппозиционеров
Борислав Береза утверждает, что Тарасов уже в России

2017 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив Стратегію державної міграційної політики до 2025 року. У документі визначено принципи реалізації стратегії. Серед них є верховенство права, захист прав людини та основних свобод, а також сумісність міграційної політики з іншими сферами діяльності держави. Пояснити як екстрадиція опонента путінського режиму на запит цього режиму узгоджується із захистом прав засуджених російськими судами українських в'язнів Кремля сьогодні не береться ніхто. Експерт з управління міграцією та кордонами аналітичного центру «Європа без кордонів» Павло Кравчук вважає, що Україна має позитивний досвід у реалізації міграційної політики.

Вона існує, і я навіть сказав би, що вона прогресує в перспективі останніх 10 років, але залишається багато «сфер, що провисають». Одна з них – брак належного балансу між безпекою держави та правами людини. …Вважаю, що у разі екстрадиції до Росії має бути окрема процедура чи окремий нормативний документ, де було б на рівні зобов'язання виписано тлумачити всі сумніви на користь людини, щодо якої розглядають запит про екстрадицію. Вона існує, і я навіть сказав би, що вона прогресує в перспективі останніх 10 років, але залишається багато «сфер, що провисають». Одна з них – брак належного балансу між безпекою держави та правами людини. …Вважаю, що у разі екстрадиції до Росії має бути окрема процедура чи окремий нормативний документ, де було б на рівні зобов'язання виписано - тлумачити всі сумніви на користь людини, щодо якої розглядають запит про екстрадицію, - сказав QIRIM.News Климчук

А Максим Буткевич нагадує, що за порушення прав прихильників притулку держави-порушники розплачуються іміджем та грошима. Європейський суд з прав людини ухвалює рішення про грошову компенсацію жертвам екстрадицій, а платити доводиться платникам податків. У випадку з Тарасовим йдеться не лише про порушення Україною Конвенції про права біженців. Адже ЄСПЛ заборонив його екстрадицію.