За останні тижні в українському інформаційному полі часто згадується Іран. Росія за допомогою іранських дронів завдала шкоди цивільній інфраструктурі, спричинивши масові відключення електрики у багатьох містах та селах України.
Далекий від України Іран становить загрозу своїм сусідам у тому числі й тим, з ким Україна традиційно має добрі стосунки.
Політолог із Баку, голова бакинського клубу політологів «Південний Кавказ» Ільгар Велізаде розповів QIRIM.News про роль Тегерана в кавказькому регіоні та агресивну політику Ірану щодо Азербайджану.
Існування незалежного Азербайджану вже небажане для Ірану
За словами Велізаде, для Ірану поява після розпаду СРСР на карті світу незалежного Азербайджану була небажаним політичним явищем.
«В Ірані проживає значна частина азербайджанців, кількість яких у кілька разів перевищує кількість співвітчизників, що проживають у Північному Азербайджані, тобто в Азербайджанській Республіці. В Ірані завжди з побоюванням дивилися у бік Азербайджану, оскільки незалежний Азербайджан міг би стати моделлю для південних азербайджанців для того, щоб створити свою державу, у них також є також побоювання про приєднання Південного Азербайджану до Північного», - сказав він.
Політолог зазначає, що риторика Тегерана щодо Баку посилюється з приходом до влади консервативних політиків, причому педалює загострення відносин саме іранська сторона. Хоча консервативні кола розглядають існування Північного Азербайджану як загрозу своїм національним інтересам, владі Ірану в рамках real policy доводилося вибудовувати відносини із сусідом.
«Часто Тегераном декларувалися заяви про дружбу, братні стосунки. Втім, насправді ми спостерігали як Іран через свої проксі, різні структури, гуманітарні організації, а також незаконні організації намагався впроваджувати свій вплив у регіоні. Така ситуація спостерігалася протягом останніх десятиліть. Реформатори при цьому займали прагматичнішу позицію, більше уваги приділяли розвитку економічних, гуманітарних проектів, тобто soft power. За попереднього президента Ірану Рухані Азербайджан не мав конфлікту інтересів. Були часті державні візити тощо. Проте з приходом до влади нинішнього політичного керівництва, яке замикається з КСІР (Корпус Стражів Ісламського порядку) та іншими силовими структурами, змінилося ставлення. Природно вплинули й результати 44-денної війни (Другої карабахської війни – прим.ред). Після неї протягом двох років Іран провів у безпосередньому кордоні з Азербайджаном чотири великі навчання.
Упродовж 30 років окупації азербайджанських земель цього не відбувалося. З чого це раптом він проводить на кордоні чотири вчення? Чому вони відкривають у Зангезурі, Кафані (міста у Вірменії- прим.ред) консульства, яка в цьому необхідність? Упродовж 30 років таких консульств не було у Вірменії, а тепер раптом почали їх відкривати. Вони провокують напруження, інтерпретують вірменську версію подій, стверджуючи, що нібито Азербайджан збирається захопити Зангезур (район у Вірменії) і зараз Іран показує свою солідарність із Вірменією та заявляє про те, що не допустить зміни кордонів. Тут у нас постає питання: чому Іран не говорив про зміну кордонів, коли Вірменія окупувала азербайджанські території? Коли Вірменія намагалася тут створити незаконний режим в особі карабахських сепаратистів та незаконну державну освіту. Чому Іран тоді нічого не говорив про це, не заявляв про своє занепокоєння, не проводив навчання», – розповів політолог.
Неісламський Іран
Зі встановленням і проголошенням в Ірані ісламської республіки в 1979 році, Тегеран позиціонує себе як охоронець шаріатських порядків і у зовнішній політиці нібито дотримується солідарності з мусульманами. Однак щодо сусіднього Азербайджану такі принципи не діють, хоча Азербайджан разом з Іраном становить у мусульманському світі меншість шиїтів.
«Іран та його політичне керівництво завжди відмовчувалося про факт знищення мечетей на території Карабаху, Зангезура, у тому числі й на вірменській території. Чому вони мовчали весь цей час, а зараз говорять про ісламську солідарність? Яка мова може йти про ісламську солідарність, коли ти себе позиціонуєш себе як одного з лідерів ісламського світу, яка домагається справедливості в палестинському, інших питаннях, і ніяк не реагуєш на знищення мечетей, релігійних пам'яток в Азербайджані», - зазначає Ільгар Велізаде.
Зруйнована мечеть в Карабаху
Вторгнення Ірану викличе ланцюгову реакцію союзників Азербайджану
Відповідаючи на запитання, чи можливе зіткнення Ірану з Азербайджаном, глава бакинського клубу політологів вважає, що його малоймовірним, оскільки у Тегерана в регіоні є багато недругів. Хоча Іран під час навчань і відпрацьовує можливість переходу прикордонної з Азербайджаном річки Араз, іранська армія не переступить кордон із сусідом.
«Бо у цьому випадку відбудеться ланцюгова реакція. За Азербайджан заступиться Туреччина – це очевидно. Азербайджан має чимало інших союзників у регіоні.
Я думаю, що Ізраїль не буде спокійно стежити за подіями. Тим більше, що Ізраїль протягом тривалого часу постачав Баку зброю безпілотники.
Сусідній з Іраном Пакистан, з яким Азербайджан і Туреччина сформували тристоронній військово-політичний формат, також не буде просто спостерігачем. Очевидно, що він надасть безпосередню підтримку, не обмежуючись лише заявами.
Саудівська Аравія, яка досить активно контактує з Азербайджаном, реалізовуючи великі мільярдні проекти, також як кажуть «відзначитись у цій напруженості».
Іран може розраховувати хіба що на підтримку лише Вірменії. Я не думаю, що Захід підтримає Іран. Навіть провірменська Франція не зробить такого кроку», - упевнений політолог.
Друзі та традиційні суперники
Стосовно Москви, Ільгар Велізаде зазначає, що історично Росія та Іран були суперниками в регіоні, і Кремль не терпітиме посилення впливу Тегерана.
Незважаючи на те, що РФ підтримує Іран у геополітичних комбінаціях, російське керівництво не миритиметься з іранськими амбіціями, зокрема на мрії Ірану створити в Азербайджані проіранський уряд.
«Якщо Іран активюватиме на Південному Кавказі, де Росія вважає регіон своєю вотчиною, то виходить, що Москва поступиться Тегерану сферою своїх інтересів. Така перспектива навряд чи влаштує Кремль за всього його доброзичливого ставлення до Ісламської Республіки. Ми бачимо, що Іран і Росія мають явні протиріччя з метою. Тут РФ обстоює свої інтереси», – пояснив політолог політику РФ.
Про Україну
Ільгар Велізаде зазначив, що експерти в Азербайджані уважно спостерігають за ситуацією, яка складається з постачання летальної іранської зброї Росії проти України.
За словами політолога, ці поставки виявляються на небезоплатній основі: Іран, ймовірно, розраховує на підтримку Росії в питанні придушення протестів, які охопили всю країну вже більше місяця.
«Випадок з Азербайджаном вкотре свідчить про те, наскільки неадекватна поведінка Ірану, його політичного керівництва. За логікою речей, Іран мав відмежуватися від підтримки Росії, вибудовувати діалог із Заходом, щоб зняти санкції, просунутися в переговорах щодо ядерної угоди. Проте іранці все роблять навпаки. Крім цього, гальмують постачання своєї нафти, газу на західні ринки, зменшують доходи країни, що впливає на внутрішньополітичну ситуацію», - сказав Велізаде.
Ось чому політолог не відкидає, що незважаючи на тиск Заходу, Іран продовжуватиме свою політику підтримки російської агресії в Україні.
