Кримськотатарська латинкою – деокупація свідомості

Новини України та світу
Анвар Деркач
29 Вересня 2021, 10:26
Анвар Деркач
29 Вересня 2021, 10:26

Рішення уряду України завершити перехід кримськотатарської писемності на латинку до 2025 року – старт інтелектуальної деокупації Криму. Адже ця постанова Кабміну прийнята для реалізації «Концепції розвитку кримськотатарської мови». Сама концепція була прийнята на виконання Указу президента України «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію окупованої території Автономної республіки Крим та міста Севастополя».

Кримськотатарська писемність існувала в трьох формах. Арабську абетку кримські татари використовували приблизно від 14 століття до 1920-х років, з 1928 до 1939 року – латинку, з 1939 і дотепер кирилицю. Власне, з рішення Курултаю кримськотатарського народу 1991-1993 років, який вирішив повернути рідну мову на латинку, і розпочався процес, формалізований рішенням українського уряду. Використання арабської абетки було зумовлено приналежністю Криму та кримських татар до ісламської цивілізації. Арабська забезпечувала інформаційну і культурну єдіність народів, що сповідували Іслам.

Найтривалішу історію існування власної держави серед тюркських народів мають турки, саме вони першими перейшли на латинку за рішенням Кемаля Ататюрка. Це сталося наприкінці 20-х років минулого століття. Такий перехід символізував європеїзацію і розрив з минулим, позначеним домінуванням Ісламу  у суспільному житті. Важливу роль відіграла значна різниця між арабською та турецькою фонетикою. Оскільки з режимом Ататюрка у більшовиків були добрі стосунки, то реалізуючи політику «коренізації» завойованих народів, радянська влада перевела писемність підконтрольних їй тюрків на латинку – практично одночасно з Туреччиною. Опоненти рішення про перехід кримськотатарської на латинку акцентують на політичних його причинах. Але ж ніхто і не намагається ці причини приховувати. Як на піку сталінських репресій більшовики вирішили перевести кримськотатарську та інші тюркські мови на кирилицю, так і зворотній шлях цих мов до латинки – має, перед усім, політичні причини. Так само і заборона тюркам Росії використовувати латинські літери. На початку "нульових" Конституційний Суд Росії недвозначно сказав – латинка загрожує єдності федерації. І тоді по команді з Москви влада Татарстану відмовилася від раніше запланованого переходу на латинську писемність. Рішення Кремля – на території Росії має панувати кирилиця. Незалежно від того, наскільки вона відповідає особливостям мов народів країни. Саме Росія в основу вибору абетки поклала політичну доцільність.

Експерт Українського інституту національної пам»яті, колишній мешканець Севастополя Максим Майоров вважає, що будь-яке рішення переходу з однієї абетки на іншу є політичним. І пропонує сприймати повернення кримськотатарської на латиницю в контексті деокупації.

Максим Майоров: перехід кримськотатарської на латинку - воля самих кримських татар

Кажуть, що виникне розділення між кримськими татарами, в окупованому Криму писатимуть далі кирилицею, а на материковій Україні латиницею. Але тут кримськотатарська мова розвивається в умовах свободи. І це призведе до того, що кримські татари в Криму будуть орієнтуватися на своїх співвітчизників на решті території України, – сказав Майоров в коментарі QIRIM. news.

Процес повернення тюрків до латинських літер на пострадянському просторі розпочався практично одразу після падіння радянського монстра. Першими, у 1991 році, до латинської писемності повернулися азербайджанці. Наступними були узбеки й туркмени – 1993 рік. Казахстан, який політично і економічно найщільніше інтегрований з Росією, відтермінував початок переходу на латинку. Спочатку старт планували на 2021 рік. Але нині йдеться про 2023 рік. Процес переходу за розрахунками чиновників триватиме 10 років. Латинкою послуговуються і бездержавні гагаузи, які переважно проживають на півдні Молдови. Гагаузи – традиційно русофіли, які сповідують православ’я. Але це скоріше виняток.

Перехід кримських татар на латинську абетку – символічний крок. Такий перехід звільнить від силоміць накинутої кирилиці, а також підкреслить приналежність кримських татар, які є органічною складовою ісламської цивілізації, і до Заходу.  

Разом з політиками план переходу на латиницю реалізують і мовники. Яку частину роботи здійснили філологи, сказав викладач кафедри тюркології Киїівського Національного університету ім.Т. Шевченка Абібулла Сеїтджеліль.

Якщо говорити, чому все ж таки латиниця, а не арабська абетка, то пояснення просте: арабська для нас – мова Корану, мова писемна, не та, якою народ користується повсякдень. Арабізми і фарсизми, які є в нашій мові, адаптовані до звукового ряду кримськотатарської мови, тому необхідності в арабських літерах немає. Головним завданням філологів було максимально спростити, уникнувши сполучень літер, витримати принцип «один звук – одна літера». І це вдалося, – зазначив вчений.

На відміну від стрімких азербайджанців, узбеків і туркменів, а також від вкрай обережних казахів, кримські татари за сприяння української держави планують завершити перехід до використання латинської абетки у 2025 році. Тоді має добігти логічного завершення перехід навчання рідною мовою на нову – стару абетку. Як повідомив QIRIM.news заступник міністра Мінреінтеграції Снавер Сеїтхалілєв, міністерство завершує роботу над стратегією розвитку кримськотатарської мови з урахуванням її переходу на латинку.

Кримськотатарська розвиватиметься на латинській графіці
Снавер Сеїтхалілєв: заавершується розробка стратегії розвитку кримськотатарської мови

В цій стратегії є план заходів з реалізації. Кошти закладаються в бюджетах міністерств, міносвіти – на друк підручників, мінкультури – на популяризацію кримськотатрської мови. Ми будуємо план так, щоб виключити скорочення фінансування розвитку нашої мови, – зазначив заступник міністра.

На його думку, перехід на латиницю дасть сигнал тюркам Росії і нагадає про необхідність переходу на латинську абетку, яка найкраще пасує звуковому ряду їхніх мов. А також сприятиме розвитку контактів кримських татар з численими діаспорами в Туреччині, Румунії та інших державах.