Куат Ахметов: для росіян дико в Казахстані розмовляти казахською

Новини України та світу
Анвар Деркач
26 Жовтня 2021, 21:16
Анвар Деркач
26 Жовтня 2021, 21:16

Борцю за відродження казахської мови Куату Ахметову російська влада заборонила в'їзд до Росії на 50 років. Ахметов знайшов однодумців серед борців за збереження української мови в Україні. Кореспондент QIRIM.News зустрівся з паном Ахметовим у Києві.

– Куат-аг'а, представтеся українським читачам.

– Я – Куат Ахметов, мені 44 роки, родом із Костанайської області Казахстану, плем'я аргин, середній жуз. У мене бізнес невеликий, за освітою фінансист. Зараз я ще й блогер, відкрив ютуб канал, є онлайн-партія «Тиль майдани» – «Мовний патруль». Наразі більше займаюся організацією юридичної допомоги. Я громадський захисник казахів, зокрема тих, що переселилися з Китаю. Вони говорять казахською, живуть у Казахстані, але почуваються заробітчанами через засилля російської мови, яку не розуміють. У нас державна мова одна – казахська. Особливість ситуації в тому, що багато російськомовного населення, їхніх предків завозили піднімати цілину, а також нащадки нквдешников є, був у нас Карлаг. Вони категорично проти казахської мови. Для них це дико, що вимагають говорити державною казахською мовою. У нас є козацтво, яке записало звернення до Путіна, що гноблять російськомовних, змінюють кирилицю на латиницю, оскільки ми вводимо латиницю зараз. Козаки живуть у всій країні. Їх підтримують із Росії. Це осередки ФСБ у Казахстані. Ми почали виловлювати козаків, цікавитись, що за рід військ такий, чому вони у військовій формі ходять. Під тиском громадськості ухвалили закон, у якому уточнили – не можна у військовій формі ходити.

– Як виник Ваш рух?

– Цей рух розпочав громадянин Туреччини Огуз Доган. Він жив у Казахстані і викладав казахську мову в університеті міста Туркестан. В Астані сів у літак національної казахської авіакомпанії, щоб летіти до Алмати. Звернувся до стюардеси казахською мовою. Вона відповіла: «Говоріть російською, я не зобов'язана казахською». Спалахнув скандал, вона викликала поліцейських. І громадянина Туреччини за те, що він у літаку казахстанської національної авіакомпанії заговорив казахською мовою, оштрафували. Це було у 2017 році. Він був незадоволений абсурдною ситуацією. Знайшовся адвокат, який взявся за цю справу. Ми створили групу у соцмережах. Подали до суду на авіакомпанію і виграли. Суд зобов’язав стюардесу пройти курси казахської мови. Тепер усі пілоти та бортпровідники розмовляють казахською. Через рік я подав скаргу на використання аудіовізуальної інформації лише російською мовою відомою мережею супермаркетів. Я зробив зауваження співробітникам, зафіксував, попросив протягом десяти днів замінити російську на казахську. Нічого не змінилося, і я подав цивільний позов. Суддя спочатку не приймав. Процес тривав сім місяців, шість засідань суду. Ми виграли процес. І з того часу люди почали вимагати казахську мову по всій країні. Хоча офіційної реєстрації немає, не дають поки що, я створив організацію «Тіль майдани». Ми виграли у великій мережі магазинів, яка продає побутову техніку і процес пішов. До появи нашого руху якщо хтось вимагав казахською у сфері обслуговування, то поліцейські затримували та проводили роз'яснювальні бесіди про неприпустимість розпалювання міжнаціональної ворожнечі, сусід – Росія, ця тема була табу. Коли апарат Президента наш рух підтримав, створив комісію, тоді вже поліція почала приходити до порушників, попереджати про необхідність дотримуватись законодавства.

– Як працює «Мовний патруль» у Казахстані?

 – Мені надсилають інформацію про порушення мовного законодавства, я зв'язуюсь із адвокатами та вирішуємо як діяти. Якщо справа складна, хтось із адвокатів бере справу на себе. Це безкоштовна правова допомога. Ми виробили алгоритм дій для небайдужих людей, які виявили порушення, є форма, яку заповнює людина та відправляє для реагування. Ми діємо згідно із законодавством про захист прав споживачів.

– Як до Вашого руху ставиться казахстанська влада?

– Відносно мене порушено кримінальну справу за статтею 174 кримінального кодексу Республіки Казахстан – розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Прокуратура передала до МВС, за скаргою міністерства закордонних справ Росії та Росспівробітництва. Вони вимагали вжити заходів щодо казахських націоналістів, які утискують російськомовне населення. Наше безхребетне керівництво порушило справу. Я із сім'єю йшов у центрі Алмати, мене прямо патрульна машина зупинилася, запитали «ви Ахметов Куат?». Почали руки викручувати, діти маленькі поряд, дружина, хоча я не чинив опір. У машину заштовхали, привезли, запхали у «мавпятник». Мій друг, Маргулан Боранбай, в ізоляторі 9 місяців сидить, за слово «ватник», але зараз мають відпустити вже. Зняли з нього статтю 174. Мене звільнили того ж дня. Оштрафували на 250 доларів за роботу у складі незареєстрованої організації. Я готовий до Казахстану повернутися хоч завтра. Але адвокат каже, щоб не приїжджав до листопада хоча б, не дратував Росію.

Нам слідчі сказали, що багато скарг із консульства Російської Федерації, громадяни Казахстану, етнічні росіяни, йдуть скаржитися до консульства. Я питаю слідчих – навіщо реагуєте? Адже це наші громадяни, вони повинні в прокуратуру писати про порушення... Влада демонструє беззубість, коли йдеться про Росію. Наша еліта обертається в Москві, їхні діти навчаються в московських вишах, вони відзначають 9 травня, ось ці «безсмертні полки» ватяні... А ми «антибезсмертний полк» вигадали. Росіяни Федоров і Ніконов запустили якийсь «національно-визвольний рух», збирали підписи у північних містах за відділення частини Казахстану. Я провів розслідування. Зателефонував їм, сказав, що за Радянський Союз. Вони мені дали бланки, сказали – розповсюджуй, ми Казахстан не визнаємо, ми за Радянський Союз. Я написав заяву до прокуратури про сепаратизм. Вони мовчали, але після того, як я виступив на ютубі, поставив запитання «навіщо нам спецслужби?», викликали до Генпрокуратури, вони передали заяву до Комітету національної безпеки та закрили їхні осередки у трьох областях.

У ютубі почали виставляти відео вибачень, на якому порушники, ті, хто не обслуговував казахською мовою, вибачалися… Була жінка в Атирау, приїхала з Росії, вона не обслуговувала казахською, послала одну інвалідку. Потім вибачилася. І ось почали виставляти такі відео, але тільки ту частину, де вибачення, і представляти справу так, що я їздив Казахстаном і кошмарив бабусь. Хоча там були бізнесмени, власники ресторанів. Російські пропагандисти, Соловйов, Скабеєва ось ці кінцівки вибрали, тільки там, де жінки, чоловіків не показували, і ніби ми під дулом пістолета змушуємо вибачатися.

– Тобто Ви явно дратуєте і Росію, і владу Казахстану?

– Нас багато, і ми дуже дратуємо… Ми проти козацтва, проти нових полігонів, Росія просить ще два нових полігони для випробування ракет середньої дальності. Їм уже дали 76 тисяч га землі. Вони запускають ракети на Оренбурзькій області, які летять до нас.

Казахи восстанавливают права и статус родного языка
Козакам в Казахстані заборонили носити військову форму

А ви нагадуєте прихильникам відокремлення північних областей, що Оренбург – земля казахів?

– Так, ми говоримо про те, що «Оренбург – наш», «Саратов – наш», Тюмень, Челябінськ – землі, де мешкає мільйон казахів. Історичні назви навіть змінилися. Карти, Корган, Акколь, Шобаркуль .... Вони значення не розуміють цих слів, це наші топоніми, казахські. У Челябінській області зайшов до краєзнавчого музею, там напис, плакат сфотографував «Челябінська область – споконвічна земля казахів та башкир». Потім показував знайомим місцевим, дуже дивувалися. Ми у своїй країні, на своїй землі не згодні на роль жертви, ми вимагаємо нашої мови у нашій країні. За законом російська може використовуватися в органах влади. Але в усьому іншому – казахська. На нас скаржаться, і ми удостоїлися того, що в Держдумі Росії нам цілу годину присвятили, в результаті мені і колишньому послу Азербайджану Ісфандіяру Вагабзаде заборонили в'їзд до Росії на 50 років.

Ви помічаєте роботу спецслужб із громадською думкою, їхні спроби взяти під контроль громадських активістів?

– ФСБ у нас скрізь. Навіть дунган розгойдали. Це народ, вони Іслам сповідують, суміш арабів із китайцями, у 18 столітті їх китайці вирізали, вони прийшли і в наших предків попросили землю. Їм дали землю, вони перейшли до Казахстану. Пам'ятаєте події, коли дунган вигнали до Киргизії? ФСБ їх використало, вони почали озброюватись. Тоді казаха-аксакала, якому 85 років, дунгани побили. Через козацтво їм навіть автомати Калашнікова дали, вони стріляли у родичів старого, коли ті приїхали поговорити. Там бійня була, відповідь уже пішла, кількість жертв влада не каже. В офіційних зведеннях цього нема, але я від знайомих знаю. Потім дунгани втекли до Киргизстану. Російські спецслужби зазвичай використовують малі народи для дестабілізації. Дунгане розмовляють китайською та російською, а казахську не хочуть вчити. У сфері, де я працюю, багато дунган. Я їм пояснюю: діти навчатимуться у казахських школах – у них майбутнє буде в цій країні. Також використовують уйгурів. Був випадок, коли озброєні прихильники автономії уйгурської в Казахстані захопили заручників, в Алматі справа була, зруйнували з гранатометів котедж, де вони сховалися, і на цьому поховали уйгурський сепаратизм.

– А уйгури з Китаю приїжджають до Казахстану у пошуках притулку?

– Нині вже казахи тікають зі Східного Туркестану. Спочатку влада Казахстану відправляла їх назад до Китаю. Що трапилося з цими людьми там – невідомо. Три роки тому жінка на ім'я Сайрагуль втекла до Казахстану, вночі по горах. Її чоловік та діти були тут. У китайців політика така: вони розлучають сім'ї, може виїхати батько чи мати з дітьми, а один із сім'ї має у них залишитися, на вибір – чоловік чи дружина. Сайрагуль залишили у «таборі перевиховання». Але вона змогла втекти. Влада Казахстану вирішила її депортувати. Громадські активісти, правозахисники виступили на її підтримку. Адвокат літав у США, звертався там до правозахисників. Втрутилися США і наші не наважилися відправити її до Китаю. Сайрагуль із сім'єю сховалась у посольстві Швеції. Потім їх усіх вивезли до Швеції. Казахстанська влада не може піти на конфлікт з Китаєм через казахів, які тікають звідти і шукають притулку.

– Як би Ви оцінили вплив Китаю у Казахстані?

– Китай нещодавно почав зуби показувати. Закрили митний пост «Харгос». Тому що багато мітингів у нас проти таборів (концентраційних таборів у Китаї – авт.). Китайці вимагають від влади вжити заходів, називають це своєю внутрішньою справою. Влада затримує людей, адмінарешти застосовують щодо протестувальників. У Китаї у місцях компактного проживання були казахські ліцеї, радіо та телебачення. Але останні два роки їх закривають. Коли почалися гоніння на уйгурів, казахи допомагали їм ховатися вдома, в мечетях. Казахів масово поміщають у табори, а до їхніх порожніх будинків з центральних регіонів Китаю завозять ханьців. Я знаю це від тих, хто переїхав із Китаю до Казахстану.

– Казахи повертаються до свого коріння, до рідної мови. А яке ставлення до Ісламу у країні?

 – Іслам у нас під контролем Комітету національної безпеки, це сто відсотків. Імами ходять щотижня туди зі звітом. У нас якось підштовхують до радикалізму мусульман. Коли з мечеті виходжу, стаю поруч із кнбшниками. А вони бачать мусульманина з бородою – йди сюди! Я поряд – на підставі чого? Посвідчення вимагаю пред'явити. Я говорю мусульманам: не бійтеся ви, вони не мають права. Одному знайомому співробітники КНБ дали мікрофон, щоби таємно записував одновірців. Шантажували, що видворять, а він приїхав із Китаю. Довелося дзвонити співробітнику КНБ, який йому мікрофон дав – дали спокій. У нас багато медресе, багато хлопців, які відучилися у Туреччині. Вони працюють не під дахом духовного управління, тому мечеті їх не підтримують. У нас у мечетях кажуть, що Єлбаси Нурсултан Абішевич мало не помічник Пророка. Мій наставник у релігії мене підтримує у боротьбі за наше право рідною мовою, адже Аллах створив нас народами та племенами, щоб ми пізнавали один одного.