НАТО, ЄС і 45 країн — в Україні стартував міжнародний саміт «Кримська платформа»

Новини України та світу
Ірина Требунських
23 Серпня 2021, 13:44
Ірина Требунських
23 Серпня 2021, 13:44

Сьогодні, в День прапора України, у Києві розпочався перший міжнародний деокупаційний саміт «Кримська платформа».

У «Кримській платформі» беруть участь представники 45 країн світу, а також представники Євросоюзу і НАТО. Саміт проходить в конференц-центрі «Парковий» у Києві. Головними питаннями, порушеними під час саміту, будуть консолідація міжнародної політики навколо невизнання будь-якої зміни статусу Криму, а також посилення санкцій проти країни-агресора Росії.

Засідання розпочалося з виконання кримськотатарською співачкою Джамалою пісні «1944». Пісня виконується частково англійською, частково кримськотатарською мовами.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба пояснив, що в пісні розповідається про трагедію депортації кримських татар. Він нагадав, що з цією піснею українська співачка перемогла на конкурсі «Євробачення-2016» у Стокгольмі.

Це велика честь та радість вітати кожного з вас сьогодні тут. Давайте писати історію разом, — закликав Кулеба.

Президент Володимир Зеленський у свою чергу нагадав, що сім років тому «в самому центрі Європи» Росія окупувала частину території України — півострів Крим. При цьому Росія порушила засади Будапештського меморандуму, згідно з яким була однією з держав-гарантів безпеки України.

Від початку окупації Москва втричі збільшила військову присутність в Криму. Український півострів з курорту перетворився на військову базу, став плацдармом для розширення впливу. Крим перетворився на територію, де грубо та системно порушуються права та свободи людини, — заявив Зеленський.

Також сьогодні, 23 серпня, у зв’язку із самітом пройде позачергове засідання Верховної Ради. Під час сесії народні депутати розглянуть проєкт постанови №5775 «Про звернення Верховної Ради України до ООН, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОЧЕС, Європейського парламенту, урядів і парламентів іноземних держав щодо посилення міжнародного співробітництва в рамках Кримської платформи для протидії агресії Російської Федерації».

Голова українського парламенту Дмитро Разумков, виступаючи на саміті після Зеленського підкреслив, що саміт працюватиме не лише на користь повернення українського Криму, а й на користь тих правил, норм верховенства права, на які всі очікують у сучасному світі. «З першого дня незалежності вільної України Крим є, був і залишається територією нашої держави. Я хочу, щоб синьо-жовтий прапор майорів в українському Севастополі, але щоб цього досягти — нам з вами потрібно спільно, координуючи зусилля, багато працювати», — підкреслив він, звертаючись до учасників саміту.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель вкотре підкреслив, що Євросоюз не визнає незаконної анексії Криму і Севастополя Росією і продовжуватиме виступати проти будь-яких порушень міжнародного права.

Позиція щодо Криму повинна залишатися на міжнародному порядку денному і ми засвідчуємо нашу незмінну політичну підтримку цього. Усі деструктивні кроки, які вчиняються Росією на півострові, слід зупинити і спільно йти до процвітаючого, спокійного і мирного майбутнього, коли Україна відновить територіальну цілісність, — сказав він.

Польщу на саміті «Кримська платформа» представив президент Анджей Дуда. Він почав свій виступ зі слів подяки за запрошення до участі українською мовою. Також він наголосив, що в Польщі добре розуміють, що таке окупація, як це, коли забирають майно і намагаються позбавити національної ідентичності. «Не будемо байдужими до незаконних затримань, депортацій, тортур, забирання майна, дискримінацій. А це є щоденністю мешканців Криму, де найбільше наразі переслідують кримських татар», — пояснив Дуда.

Президент Республіки Литва Ґітанас Науседа підтвердив ще раз свої слова, які заявляв раніше з трибуни Верховної Ради України — «Литва ніколи не визнає окупації Криму». Він додав, що українці є найближчими друзями для його країни і що кожен литовець знає — Крим є невід’ємною частиною незалежної України.

«Ми працюватимемо над посиленням санкцій і міжнародного тиску на Росію до того часу, поки Україна не відновить свій суверенітет на території Криму», — уточнив Науседа.

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд розповіла про свої враження після відвідування лінії розмежування на Донбасі та контрольно-пропускного пункту «Чонгар» на адмінмежі з Кримом, де бачила, як українцям доводиться йти шляхом, оточеним мінними полями, щоб побачитися з рідними і близькими.

«Кримська платформа» дозволяє говорити, що означає ця окупація: порушення прав людини, розірвані сім’ї, позбавлення людей їхніх домівок, погіршення безпекової ситуації у Чорноморському регіоні, — сказала вона.

Представник Швеції, прем'єр Стефан Льовен нагадав про співпрацю Швеції та України, що триває століттями. У якості прикладу він навів також і повернення оригіналу латинського варіанту конституції Пилипа Орлика — визначну історичну пам’ятку, яка заклала підвалини українського конституціоналізму і є однією з перших конституцій світу. Льовен назвав «нахабним порушенням міжнародного права» окупацію українського півострова Росією і підкреслив важливість людського виміру в ціні цієї агресії проти України.

Про незмінну підтримку України, її суверенітету в міжнародно-визнаних кордонах заявив і президент Словенії Борут Пахор. За його словами, деокупаційний саміт дає змогу заявити, що міжнародній спільноті не байдуже щодо того, як знищуються окупантами права і свободи людей на українському півострові. Він закликав до «відвертого діалогу» між Україною, Росією та Євросоюзом.

Свій виступ президент Фінляндії Саулі Нііністьо розпочав з цитування першого речення заключного акту Гельсінської конференції 1975 року. В цьому документі визначені 10 основоположних принципів стосунків між державами, як-то непорушність кордонів і суверенітету, територіальної цілісності країн. Також він подякував президентці Естонії Кальюлайд за те, що вона поділилася враженнями від визитів до адмінмежі та лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України.

Президентка Молдови Мая Санду підкреслила, що її держава не готова втручатися в «міжнародні політичні дискусії», але водночас виступає за спільне вирішення регіональних загроз безпеці. «Ми хочемо спільно дійти до єдиного шляху до створення майбутнього, яке буде сталим, мирним і процвітаючим», — додала вона.

«Сила фізична не може бути сильнішою за силу верховенства права». З такими словами до учасників саміту звернувся прем’єр Словацької Республіки Едуард Геґер. Він підтвердив непорушну підтримку України зі сторони Словаччини і зазначив на важливості практичних шляхів реінтеграції людей, які потрапили в окупацію.

Донбас, Крим — це не поодинокі випадки. Безпека у Європі не може сприйматися як даність — за це варто боротися. Йдеться не тільки про відверту збройну агресію, а й про гібридні зусилля підірвати єдність. Тому сьогодні ми заявляємо Україні — ви не одні, ми з вами, — заявив Геґер.

Також прем’єр Словацької Республіки подякував Україні за допомогу в евакуації громадян з Афганістану. Голова МЗС Кулеба у відповідь уточнив, що сьогодні, 23 серпня, черговий український літак евакуює з Афганістану людей, яким погрожує розправою терористичне угруповання «Талібан».

У свою чергу голова уряду Хорватії Андрей Пленкович половину свого виступу озвучив українською мовою, а потім вже перейшов на робочу мову саміту — англійську. Він зазначив, що любить місто Київ і радий приїхати сюди, щоб ще раз підтвердити підтримку Хорватією суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України. Він нагадав, що окупація Росією є тимчасовою, але спровокувала порушення прав людини на окупованих територіях. «У нас є гарна модель реінтеграції хорватів з Подунав'я, яка відбувалася з 1996 року, зокрема і завдяки успішній місії ООН»,— нагадав Пленкович.

На тему «Економіка, яка працює для людей» під час «Кримської платформи» виступив віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс. Він підкреслив, що сам родом з балтійської країни, яка знає, що таке втрачати свободу і суверенітет. «Ще 82 роки тому Адольф Гітлер і Йосип Сталін уклали секретний пакт проти свободи балтійських держав, а наразі окупованим є Крим», — провів він історичні паралелі.

Домбровскіс нагадав, що ЄС запровадили санкції проти Росії за незаконну окупацію Криму та цілеспрямованої дестабілізації ситуації в країні. Та попри агресію сусідньої держави Україні вдається просуватися шляхом євроінтеграції, запроваджуючи необхідні реформи.

Без стійкої України неможлива стійка Європа. Тому ми допомагатимемо Україні підвищувати її резистентність шляхом співпраці у захисті критичної інфраструктури і боротьбі з дезінформацією, підтримці населення, яке страждає від наслідків окупації, — наголосив віцепрезидент Єврокомісії.

Прем’єр Грузії Іраклі Гарібашвілі сказав, що «Кримська платформа» є також «нагодою заявити про ту жорстокість, якої зазнають наші люди і нагадати світу, що Крим — це Україна. Він підкреслив, що це не вперше Грузії і Україні доводиться боротися зі спільним ворогом. Ще 13 років тому Росія розпочала масштабну агресію проти Грузії, і українці стояли пліч-о-пліч з грузинами, захищаючи незалежність союзників. «Ці невирішені конфлікти є трагічними сторінками в історії безпеки Європи, тому ми разом з міжнародними партнерами повинні зайняти жорстку позицію щодо так званої повзучої анексії», — закликав представник Грузії.

Очільник уряду Флорін Кицу зазначив, що Румунія підтримує не тільки територіальну цілісність і суверенітет України, а й її прагнення євроінтеграції, адже «коли будуть виконані всі умови, Україна стане гідним членом європейської спільної родини». Тому Кицу закликав нинішнє керівництво української держави до політичних, економічних, соціальних реформ, а також подальшої демократизації суспільства.

Голова Національної Ради Федеральних Зборів Швейцарської Конфедерації Андреас Ебі нагадав про порушення релігійних свобод, дискримінацію, тортури та інші порушення прав людини, яких зазнають через дії окупантів українці та кримські татари, а також про систематичне порушення гуманітарних прав і недопущення міжнародних місій на тимчасово окуповані території.

Під час свого виступу голова Сенату парламенту Чехії Мілош Вистрчіл, провівши паралелі з насильницькою депортацією кримських татар Сталіним у 1944 році й сучасною агресією Росії, нагадав факти з історії своєї країни. Йдеться про Чехословацьку республіку у 1938 році, коли чехів виганяли з власних домівок і власної країни через Мюнхенську змову. «Я кажу про це, бо, по-перше, через власний історичний досвід Чехія буде підтримувати Україну у боротьбі за територіальну цілісність — ми знаємо, як цінується свобода. По-друге, Мюнхенська угода була прийнята щодо нас без нас. Тому ми за те, щоб рішення щодо України приймалися за участі України», — пояснив Вистрчіл.

«Незаконна анексія Криму стала дуже тривожною спробою переписати сучасну історію». Так охарактеризував дії держави-агресора Росії голова федерального міністерства Європи, інтеграції та закордонних справ Австрії Александер Шалленберг. Він зазначив, що триваючі спроби підірвати цілісність України Росією загрожують безпеці українських громадян, а також безпеці громадян всієї Європи.

Ми не будемо терпіти, коли одна держава загрожує суверенності іншої і не погодимося на порушення міжнародно визнаних кордонів України. Щоб побороти це, потрібно об’єднати дипломатичні зусилля, що і зробила «Кримська платформа», — сказав Шалленберг.

Представник Нідерландів Том де Брюін підкреслив, що сім років тому Росія продемонструвала повну зневагу до міжнародного права, коли незаконно окупувала Крим, порушила цілісність кордонів України. «Ми співпрацюватимемо на рівні дипломатії та всіх доступних рівнях заради досягнення справедливості», — уточнив він.

Міністр закордонних та європейських справ Великого Герцогства Люксембург Жан Ассельборн звернув увагу присутніх на те, що саміт «Кримська платформа» демонструє єдність багатьох країн і міжнародних організацій у питанні незаконної окупації Криму. Він також підкреслив, що в ЄС реагують санкціями на порушення зі сторони Росії міжнародних домовленостей, зокрема і Мінських угод.

Ірландію на «Кримські платформі» представив міністр з питань зовнішньої політики і безпеки Саймон Ковене. Він привітав Україну з Днем прапору, з Днем незалежності й уточнив, що відкриватиме перше офіційне посольство Ірландії в Україні. Ковене підкреслив, що Ірландія «залишатиметься пліч-о-пліч з Україною перед обличчям окупації, яка триває» і додав, що ця підтримка є наріжним каменем міжнародного права.

Під час саміту міністр економіки і енергетики Німеччини Петер Альтмаєр назвав окупаційні дії Росії щодо України «наругою над верховенством права» і додав, що Німеччина «не дозволить перетворити Крим на сіру пляму на мапі світу».

На тому, що агресія Росії проти України загрожує міжнародному порядку, акцентував і міністр-делегат з питань зовнішньої торгівлі та економічної привабливості Франції Франк Рістер. «Про відповідальність за порушення прав людини в Криму слід нагадати Росії, адже саме вона окупувала цю територію», — додав він. Рістер також відзначив зусилля, яких доклала Україна для уникнення ескалації конфлікту і створення дипломатичного діалогу в момент, коли країна потерпає від агресії іншої держави.

Голова МЗС Болгарії Светлан Стоєв висловив надію, що міжнародний саміт стане необхідним поштовхом в консолідації багатосторонніх зусиль країн у відновленні територіальної цілісності і суверенітету України.

Міністр закордонних справ Чорногорії Джордже Радулович підкреслив, що найкращим способом вирішення конфлікту є багатовимірний підхід. «Сьогоднішній статус Криму прямо впливає на європейську глобальну систему, і його потрібно сприймати ширше на тлі міжнародних відносин, через призму забезпечення безпеки і стабільності», — додав він.

Про всебічну підтримку України Туреччиною на шляху до деокупації півострова заявив і очільник МЗС Мевлют Чавушоглу. Він підкреслив, що існуючі механізми міжнародної системи «не дуже сприяють» звільненню Криму від російської окупації, і простого способу вирішити конфлікт немає. За словами турецького міністра, є один спосіб — йти мирним дипломатичним шляхом, але йти потужно, в ефективній координації.

Ми зібралися тут, щоб підтвердити солідарність і відданість у цій боротьбі. Вважаю, цей саміт відкриває сторінку спільної координації, пошуку мирного довготривалого рішення для повернення Криму в Україну. Бо Крим — це Україна, — оголосив Чавушоглу.

Міністр закордонних справ Республіки Північна Македонія Буяр Османі нагадав, що його держава також в цьому році святкуватиме 30-річчя незалежності. «Наші держави стикаються з однаковими викликами, наші держави мають спільні стратегічні пріоритети. Ми підтримуємо українські євроінтеграційні та євроатлантичні прагнення. Ми визнаємо цінний внесок України в міжнародний мир і безпеку», — сказав він.

Очільниця делегації від США, міністерка енергетики Дженніфер Гренголм наголосила, що Америка пишається тим, що присутня на «Кримській платформі», а також співпрацею Америки і України протягом вже 30 років незалежності.

Ми підтримуємо вашу боротьбу з російською агресією. Ми хочемо поставити Росію на місце і припинити її збройне втручання на сході України і окупацію Криму. «Кримська платформа» донесе до всіх, що Крим — це Україна. І що Росію треба притягти до відповідальності за її агресію, — зазначила представниця США.

Албанію на саміті представила міністерка з питань відносин з парламентом Еліза Спіропалі. Вона зауважила на важливості єдності й продовження санкційного тиску на Росію, а також на відновленні свободи навігації у Чорноморському регіоні, Середземномор’ї. «Ми підтримуємо резолюцію ООН стосовно мілітаризації Криму. І справді цінуємо співпрацю з Україною», — сказала Спіропалі.

Надію на те, що «Кримська платформа» допоможе притягти Росію до відповідальності за порушення міжнародного права, висловила і міністерка Великобританії з питань європейського сусідства та Америки Венді Мортон. «Ми заявляємо про нашу солідарність з усіма українцями: від заходу до сходу, до останнього шматочка землі на самому півдні Кримського півострова. Крим — це Україна», — зазначила голова міністерства.

Заступник голови МЗС Норвегії Аудун Хальворсен пояснив, що міністр не зміг приїхати на саміт через підготовку до виборів у своїй країні, але передавав сердечні вітання українцям з Днем Незалежності. «Ми спостерігаємо наростаючу мілітаризацію окупованого Криму, а це загроза для Чорноморського регіону, Азовського моря. Ми бачимо політичні вироки, як меншинам та іншим спільнотам відмовляють у їхніх правах. Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародно визнаних прав людини, поважати культурну спадщину і надати міжнародним організаціям безперешкодний доступ до Криму», — озвучив позицію Норвегії Хальворсен.   

Нещодавно призначений міністр закордонних справ, ЄС і співробітництва Іспанії Хосе Мануель Альбарес Буено запевнив, що Україна може розраховувати на підтримку його держави. «Ми відчуваємо біль українців через ситуацію в Криму. Завдяки запуску «Кримської платформи», завдяки високому рівню представленості міжнародної спільноти тут вам вдасться об’єднати всіх у протидії цій незаконній ситуації», — підкреслив міністр.

Заступник міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Бенедетто делла Ведова підкреслив, що за останні 30 років відновлення незалежності Україна стикнулася з великою кількістю викликів. «І ми висловлюємо наше захоплення тим, як ваша країна бореться проти загроз вашій стабільності й безпеці. Ми розуміємо всі ті небезпеки, з якими стикаються кримські татари. Ми єдні у невизнанні незаконної анексії Криму, і цю позицію підтримуємо на європейському рівні», — додав Ведова.

Генсекретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у свою чергу перелічила ті заходи та санкції, які міжнародна організація запровадила щодо Росії за збройну агресію на Донбасі та окупацію Криму. «Ми рішуче дотримуємось позиції, що Росія має завершити окупацію і допустити нашу організацію до Криму. Звісно ж, ніхто не може обіцяти швидкого вирішення ситуації, але Рада Європи робитиме все, аби впевнитися в тому, що українці можуть жити в мирі й безпеці, з дотриманням прав людини», — сказала вона.

Також на саміті виступив азербайджанський дипломат Алтай Ефендієв. Але він представляв не свою країну, а взяв слово у якості Генсекретаря Організації за демократію і економічний розвиток (ГУАМ), до складу якої у 1997 році увійшла Грузія, Україна, Азербайджанська Республіка та Республіка Молдова. Він привітав українців з Днем Незалежності.

Недостатні дії міжнародної спільноти у відповідь на наругу над міжнародним правом, безкарність тих, хто це вчинив, — це призвело до ще більших злочинів. У результаті силу закону замінив закон сили. ГУАМ підтримує всі ініціативи України щодо деокупації, — озвучив Ефендієв.

Північноатлантичний альянс представив заступник генерального секретаря Мірча Джоане. За його словами, НАТО має намір посилити свої позиції у Чорноморському регіоні у зв’язку із агресією та окупаційними діями Росії. «Окупація є важливим питанням для жителів України, для кримських татар, для меншин і всіх людей, які наразі перебувають під тиском у Криму. Але це також надзвичайно важливий дзвіночок для всіх нас, для НАТО», — промовив Джоане. Він додав, що «надалі більше буде зроблено для того, щоб посилити позиції у регіоні й далі підтримувати Україну і Грузію» у боротьбі проти російської окупації.

Надаючи завершальне слово у виступах іноземних представників міністру оборони Португалії Жуану Долашу Каміньо, голова МЗС Кулеба зазначив, що радий вітати політика на саміті попри проблеми з перельотом. У свою чергу Каміньо привітав відновлення боєздатності Збройних сил України і пообіцяв, що Португалія й надалі надаватиме нелетальну зброю і медичне забезпечення для українських бійців. «Португалія повністю на стороні України у питанні мирного врегулювання ситуації та захисту територіальної цілісності за принципами міжнародного права на Кримському півострові», — акцентував він. Каміньо додав, що Португалія закликає Росію припинити окупацію, припинити порушувати норми міжнародного права і взяти участь у конструктивному діалозі з Україною.  

Також представник Португалії під час саміту згадав слова Тараса Шевченка щодо боротьби з ворогами. «Шевченко не просто так є національним поетом. Беручи натхнення зі слів Шевченка, я впевнений, що українці й надалі знаходитимуть сили не лише у власній самобутності та історії, а також у міжнародній солідарності, яка буде зростати і яка віддана принципам справедливості та рівності», — заявив міністр Каміньо.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що офіси «Кримської платформи» будуть працювати не тільки в нашій країні, але також в інших країнах світу.

«Кримським новинам» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял розповів, що є важливою складовою «Кримської платформи».