«Окупація Криму – це 2 мільйони українців, які стали заручниками окупації в контексті прав людини», - Скрипник на презентації Кримської платформи на засіданні Ради міністрів ОБСЄ

Новини України та світу
Ліна Тимошина
03 Грудня 2021, 10:59
Фото: пресслужба МЗС
Ліна Тимошина
03 Грудня 2021, 10:59

Окупація Криму – це 2 мільйони українців, які стали заручниками окупації в контексті прав людини. На цьому наголосила голова правління Кримської правозахисної групи, координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права Ольга Скрипник під час засідання Ради міністрів ОБСЄ у Швеції, де відбувся захід “Кримська платформа: Рух вперед”. Про це повідомляє Кримська правозахисна група. Скрипник зазначила, що система політично мотивованого переслідування кримчан стала одним із жахливих наслідків окупації півострова.

Окупаційна влада переслідує як тих, хто не підтримував окупацію, так і тих, хто виступає за збереження української та кримськотатарської мови, культури, на захист свободи слова та вираження поглядів, займається правозахисною або журналістською діяльністю. Ця система політично мотивованого переслідування охоплює всю державну вертикаль – правоохоронні органи, спецоргани безпеки, суди та незаконні збройні формування, які контролює російська влада”, – наголосила голова КПГ.

Координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права розповіла представникам зовнішньополітичних відомств країн про методи, які використовує держава-окупант на півострові.

Тортури стали звичайною практикою в таких випадках. Показово, що жоден з представників ФСБ чи поліції ніколи не притягався до відповідальності за катування громадян України. Нещодавні масові адміністративні арешти кримських татар навіть використовувалися для переслідування адвокатів, які захищають жертв політично мотивованих справ. Майже всі релігійні організації, за винятком Російської православної церкви, піддаються переслідуванням або різним формам дискримінації, – підкреслила Скрипник.

За словами голови правління КПГ, лише консолідовані міжнародні зусилля можуть змінити ситуацію, зокрема, йдеться про наступні кроки. Це запровадження системи оперативного реагування на масові порушення прав людини в Криму; розробка формату звільнення політичних в’язнів; вимоги від Росії припинити мілітаризацію та зміну демографічного складу; збір матеріалів та потенційного кримінального переслідування причетних до міжнародних злочинів в окупованому Криму; збереження встановлених санкції та запровадження нових санкцій проти осіб, причетних до грубих порушень прав людини та у Криму.

Як повідомляли QIRIM.News, 2 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів окремий захід “Кримська платформа: Рух вперед” на полях 28-го засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ.

Нагадаємо, 23 серпня у Києві відбувся перший міжнародний саміт «Кримська платформа». У ньому взяли участь представники 45 країн світу. Головними питаннями, порушеними під час саміту, була консолідація міжнародної політики навколо невизнання будь-якої зміни статусу Криму, а також посилення санкцій проти країни-агресора Росії.