21 липня 2014 року зведений штурмовий загін української армії звільнив від російських окупантів шахтарське місто Торецьк (Дзержинськ). Це блискавична операція 33 бійців Сил спеціальних операцій ЗСУ та восьми воїнів 73-го Морського центру спеціального призначення.
Як і майже повсюду на сході України в 2014-му, перші мітинги в Дзержинську відбулися синхронно з Донецьком на початку березня. Масовими їх назвати не можна. У середині квітня 2014 року російські найманці захопили місто. 15 квітня на засіданні міськради міський голова Володимир Слєпцов привітав так звану народну владу і запросив їх до «співголовування».
Ключова роль у звільненні Дзержинська належала 41 воїну — двом зведеним групам частин спецпризначення ЗС України. Зранку перша група, зайшовши в місто в обхід блокпостів бойовиків, зайняла будівлю мерії на центральній площі. Ця споруда стала ключовою точкою, об яку розбилася контратака понад 200 терористів: упродовж майже шести годин мерію обстрілювали з танків, БМП та ПТУРів, випаливши та зруйнувавши її.
Друга група обійшла місто, «взяла» кілька дозорів російських окупантів та зайняла «зеленку» поблизу мерії, підтримуючи першу та пізніше наводячи удари артилерії та авіації. Потрапивши під важкий вогонь і втративши один з танків, збройні формування РФ змушено відійшли. Зведена група теж полишила палаючу будівлю із полоненими терористами, захопленими в ній.
Тим часом основні сили ЗСУ завершили часткове охоплення міста, змусивши російські терористичні підрозділи рятуватися втечею.
Характерно, що ще під час бою «спікери» та «медіа» російських терористів вихвалялися, що нібито спалили живцем понад сотню українських вояків. Насправді ж втрати групи, що утримувала будівлю, становили три особи пораненими.
Вже до вечора 21 липня ЗСУ здобули повний контроль над Торецьком і підняли над ним державні прапори. Захоплених у полон терористів передали відповідним органам.
Гарнізон терористів зазнав великих втрат і, кинувши важку техніку, втік до Горлівки й Донецька.
Ми жили в умовах хаосу. Не працювали закони, правила. Це була ситуація, коли люди взагалі не розуміли, як поводитися, коли місцева влада, міліція повністю прийняли «ДНР». Люди залишилися сам на сам з цілою системою… Коли зрозуміли, що Україна нас звільнила, то побачили картину, яка нас здивувала — центр міста вцілів. Побачили згорілу міськраду, пошкоджені деякі будівлі. Але мешканців це вже мало цікавило через радість — ми побачили наших хлопців зростом у два метри. Тоді здалося, наче вони космічні. Ще в ті дні пішла цікава інформація з «ДНР» — ніби ледве не НАТО там воює. І ясно було, що то ніякі не іноземці, а наші — українці, — згадує ті дні місцевий житель Володимир.
Того ж таки 21 липня 2014 року від окупантів визволили і місто Рубіжне на Луганщині.
Визволення міста відбувалося в умовах повної бойової взаємодії ЗСУ, Нацгвардії, підрозділів міліції та добровольчих батальйонів. Потужна ударна група сил АТО оточила населений пункт у ніч на 21 липня. Бійці батальйонів «Чернігів», «Айдар» і «Луганськ-1» зайшли в місто, закріпилися на території трубного заводу. Всі операції відбувалися максимально тихо. За кілька годин сили АТО взяли під контроль будівлі міліції й міськради.
О десятій ранку 21 липня 2014 року повідомили, що Рубіжне повністю звільнене й зачищене від бойовиків, у місті відновлена чинна українська влада.
П’ятий президент Петро Порошенко у річницю звільнення Рубіжного і Торецька поділився спогадами про той день сім років тому.
Добре пам’ятаю той день 21 липня 2014 року, коли у телефонній розмові з канцлером Німеччини Ангелою Меркель я повідомив, що саме в ці хвилини українські військові звільняють Рубіжне і Торецьк від російських бандформувань та найманців, — пише Порошенко.
Він нагадав, що попри спротив ворога, наказ про контрнаступ виконувався блискуче: крок за кроком звільнялися міста та села Луганської та Донецької областей.
Рубіжне та Торецьк були звільнені та втримані без жодних жертв з нашої сторони. А от російські бандформування та найманці зазнали значних втрат у людях та бронетехніці. Над будівлями міськради Рубіжного та Торецька нарешті замайорів український стяг.
Дякую українським воїнам за мужність та героїзм. Завдяки вам на українську землю повернувся мир!, — написав Порошенко.
Як повідомляли «Кримські новини», екссекретар РНБО Олександр Турчинов нагадав, що у 2014 році було звільнено 2/3 Донбасу. Після 2015 року ЗСУ використовували тактику покрокового наступу, за кожної можливості звільняючи хоча б невеличкий населений пункт, або просуваючи наскільки можливо вперед наші позиції. Росію дуже дратувала ця тактика, яку вони назвали «повзучим наступом».
На думку Турчинова, останнім часом керівники України, як мантру, повторюють, що не збираються військовим шляхом звільняти ані метра нашої землі. Мабуть, щоб у Кремлі нічого такого не запідозрили і не образились. На жаль, все це доводить, що сьогодні головний пріоритет чинної влади — не захист та звільнення країни, а самозбереження.
