22 березня “Києво-Могилянський Аналітичний центр” провів публічну презентацію результатів проєкту “Ініціатива для кримських татар”, що складається з медійної та дослідницької частин.
Як повідомили QIRIM.News, проєкт бере початок від «Ініціативи 26 червня», тогорічної заяви відомих кримських татар про необхідність формування нових ідей для сьогодення, що визначатимуть майбутнє деокупованого Криму.
Були представлені попередні результати обговорення складних і водночас актуальних для кримських татар тем у межах серії випусків ток-шоу “Ініціатива”. Представники ГО «Кримська проектно-освітня платформа «Q-HUB», які виконали медійну складову проєкту, поділились враженнями від дискусій у межах ефірів, а також реакціями користувачів соціальних мереж та платформ на обговорювані питання.
Дослідження, результати якого також були представлені на заході, було спрямоване на визначення ідей, що мають потенціал для консолідації кримських татар всередині та навколо загальноукраїнського суспільного порядку денного.
Авторами дослідження є викладачі Національного університету “Києво-Могилянська академія” Мартін-Олександр Кислий, Арсен Жумаділов, Дарія Орлова (рецензент), а також експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов.
Робота авторів розділена на дві послідовні частини, перша з яких містить пошук нормативно обґрунтованих ідей у межах правового простору, дотичних теорій та емпіричного досвіду кримських татар; друга – відображає аналіз релевантних вторинних (відкритих) джерел, а також результати інтерв’ю кримських татар, лідерів думок, які знаходяться в Криму, на материковій частині України, а також за її межами.
Серед висновків дослідження: Міжнародне право та світова практика зосереджуються на принципах та стандартах та не пропонують (і не можуть пропонувати) універсальні рецепти щодо змістовного наповнення прав корінних народів на самовизначення, в тому числі в частині реалізації права на автономію, її устрою та інших елементів.
Кримські татари гнучкі та відкриті у своєму колективному баченні майбутнього.
Націоналістичний принцип в основі візії «політичні та культурні кордони мають збігатись», який втратив монополію на формування колективного світогляду етнонаціональних спільнот, не є поширеним серед кримських татар.”
Належне визнання кримськотатарського народу є основою для відчуття гідності кримськими татарами. Місце кримських татар в історії країни, її сьогоденні та майбутньому мають бути помічені та артикульовані.
Таке визнання може включати, зокрема, відновлення топоніміки в Криму, перегляд викладу історії в освітніх закладах в частині висвітлення ролі кримських татар, інтеграцію відповідних сенсів у символічний та інформаційний простір України.
Ключовим фактором визнання свого належного місця в розбудові Української держави та суспільства для кримських татар є реалізація кримськотатарським народом права на самовизначення у формі автономії в Криму.
Серед маркерів, що дозволяють кримським татарам розрізнити «свій-чужий», опитані респонденти відзначають ключову роль релігії, зв'язок із рідною землею, пам'ять про спільне минуле, волелюбність. При цьому зазначається, що релігія виконує функцію диференціації, але не консолідації всередині спільноти через значну кількість релігійних течій всередині вірян.
Роль мови сприймається неоднозначно на тлі скорочення сфери її вжитку.
Місце кримськотатарського народу у межах середовища, в якому він розвивається, сприймається кримськими татарами через дві оптики одночасно: відмінності, які можуть нести утилітарну користь для України, а також спільні характеристики, що уможливлюють інтеграцію кримських татар у загальні процеси без виокремлення себе за ознакою етнічного походження.
Необхідним є написання гранд-наративу кримськотатарської історії (що може бути синхронізовано із нагальною потребою оформлення нового гранд-наративу української історії) та створення навчальних матеріалів/освітнього контенту різного ступеню заглибленості у матеріал.
Консолідуючою для спільноти кримських татар може бути ідея деколонізації. Таке прагнення є комплексним та містить у собі розуміння наслідків довготривалої колонізації, переосмислення існуючих наративів, проактивну позицію та повернення собі суб'єктності.
Участь у заході взяли представники Верховної Ради України, Постійна Представниця Президента України в АР Крим, керівництво дотичних центральних органів виконавчої влади, державних установ, Меджлісу кримськотатарського народу, представники академічної та експертної спільноти, журналісти, просвітники та активісти.
“Ми не маємо допустити хибне інтерпретування бачення кримських татар щодо автономії у складі України. Міжнародне право знає різні варіанти реалізації права корінних народів, немає універсального рецепта. Автономія є інструментом для реалізації наших прав, це - наша можливість зберегтись і розвиватись”, – прокоментував Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.
“Автономія не має бути самоціллю. Розвиток культури, мови, релігії має бути актуалізовано та закріплено на законодавчому рівні”, – зазначила Таміла Ташева, Постійна представниця Президента України в АР Крим.
“Україна сьогодні у світі просуває меседж про деколонізацію, як ключовий посил у роз'ясненні нашої боротьби проти російської агресії, що триває. Коли ми це робимо, повинні розуміти, що деколонізація має відбуватись і всередині країни, і, зокрема, щодо кримських татар. Лише в такому випадку ми будемо послідовними як країна”, – підкреслив Володимир Шейко, директор Українського інституту.
“Суспільство має сформувати запит до держави Україна. Мова йде не лише про кримських татар, а й про українців. Великою перспективою було б сформувати бачення нової політичної культури, де роль освіти є значущою”, – резюмував Сергій Квіт, Президент НаУКМА.
Учасники дискусії зійшлись у думці, що завершення Проєкту та дослідження у його межах мають дати новий імпульс для глибокого та чесного діалогу як усередині кримськотатарського народу, так і між кримськими татарами та українцями та Україною в цілому.
Проєкт “Ініціатива для кримських татар” виконується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
