На сьогодні Україна посідає третє місце після Росії та Туреччини серед країн, чиї громадяни звернулися за захистом своїх прав в Європейській суд з прав людини (ЄСПЛ).
Про це повідомилаУповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова.
За її словами, протягом 2020 року до ЄСПЛ було подано 4263
заяви, у першому півріччі 2021 – 1884.
«Із 86 рішень, які за 2020 рік ЄСПЛ ухвалив проти України, у 82 справах (95,3% випадків) констатувалося бодай одне порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Більшість поданих заяв стосувалися порушень строків розгляду цивільних та кримінальних справ у судах, катувань та нелюдських умов тримання в ув’язненні», - зазначила омбудсменка.
На адресу Денісовій із понад 47 тисяч повідомлень про
порушення прав людини, які надійшли з початку 2021 року, 13% (6 120)
стосувалися порушення процесуальних прав громадян – на розумні строки розгляду
справ, справедливий суд і виконання судових рішень, майже 6 % (2723) – порушень
прав людини в місцях несвободи.
«Ці дані свідчать про системні порушення гарантованих Конвенцією прав людини, на чому я постійно наголошую у своїх щорічних та спеціальних доповідях, поданнях та зверненнях до органів державної влади», - зазначила вона.
Денісова закликала судій, очільників правоохоронних органів
та органів системи виконання кримінальних покарань безумовно додержуватися прав
і свобод людини, гарантованих Конвенцією та Конституцією України.
«Кількість рішень ЄСПЛ проти України - це не лише багатомільйонні позови, які вона має сплачувати на користь постраждалих осіб, а й обличчя нашої держави на міжнародній арені», - підсумувала вона.
Раніше QIRIM.News повідомляло, що Європейський суд з прав людини задовольнивскаргу трьох кримчанок та однієї донеччанки, які мають статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Олександра Селигененко й Анастасія Мартиновська із Севастополя, Дар’я Свиридова з Ялтита Євгенія Терехова з Донбасу скаржилися на те, що не змогли проголосувати на українських місцевих виборах 2015 року, хоча на той час постійно проживали у Києві, мали статус ВПО та подали заяви на включення їх у списки виборців.
