Україна зверталася до ООН щодо миротворців на Донбасі ще у 2015 році. ЄС стійко солідарний з Україною

Новини України та світу
Тетяна Нікішина
21 Квітня 2021, 16:07
Тетяна Нікішина
21 Квітня 2021, 16:07

Україна офіційно зверталася до Організації Об'єднаних Націй (ООН) щодо запровадження миротворчої місії на сході нашої держави ще у 2015 році.

Про це під час телемарафону в ефірі телеканалів «Прямий», «Еспресо» та «5 канал» розповів лідер партії «Європейська солідарність», п’ятий президент Петро Порошенко. Він показав офіційні листи і закликав нинішню українську владу не повторювати меседжі країни-агресора.

Вони не знають, де шукати. Але дуже погано, що це збігається з тим, що кажуть представники країни-агресора щодо миротворців. Так само вони сказали — «ми не бачимо взагалі дорожної карти, її не було». Я хочу підказати. Документ офіційний, називається файл Ради Безпеки ООН. Підписаний він паном Сергеєвим, це лист від 30 березня 2015 року з Постійного представництва України. Перше — лист міністра закордонних справ, який виданий за моїм дорученням. Який стверджує, що вони інформують Постійних членів Ради Безпеки ООН про рішення парламенту, яке було ухвалене за ініціативи президента Порошенка щодо запрошення миротворців в Україну з мандатом ООН. І до цього докладається мій особистий лист, який датований березнем 2015 року, — сказав Порошенко.

Політик пояснив, що далі цей процес був синхронізований із підписанням Мінських угод.

Бо це є складова частина — щоб разом не тільки з перемир’ям і звільненням заручників, але й виведенням окупаційних військ, виведенням важкої техніки й артилерії, роззброєнням незаконних збройних формувань у пакеті Security first ми мали поставити на всю окуповану територію з неконтрольованою ділянкою україно-російського кордону миротворців із мандатом ООН, — пояснив п'ятий президент.

Порошенко закликав передивитися його пресконференції, включно з керівниками країн-членів Нормандського формату в 2015-2016 роках.

З Меркель, де ми кажемо, що Німеччина і Франція прийняли пропозицію президента Порошенка щодо дорожньої карти імплементації Мінського процесу. Це заявляють лідери Нормандського формату і лідери країн Європи, — зазначив парламентар.

У 2018 році, коли формувався після виборів у Бундестаг новий уряд Німеччини, то в коаліційній угоді, у статті 149-150 уряду Німеччини як надважливі спеціальні завдання зазначено запровадження миротворців, миротворчої місії ООН в Україні, — нагадав п’ятий президент.

Він наголосив, що його команда готова взяти участь у засіданні Ради національної безпеки і оборони (РНБО) і передати усе напрацюване з цього питання.

Ми готові взяти участь у засіданні РНБО, ми готові повністю передати, хоч через два роки, бо ви два роки згаяли, позицію розгортання миротворчої місії під мандатом Ради Безпеки ООН, — наголосив Порошенко.

Тим часом, Європейський Союз (ЄС) передає скоординовані послання стійкої солідарності з Україною.

ЄС готовий розглянути варіанти дій у разі продовження агресії проти України протидіяти спробам Росії зобразити себе посередником, а не стороною конфлікту.

Про це заявив глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель.

Напруженість в Україні й навколо неї стрімко зростає. Рада ЄС із закордонних справ направила чіткий сигнал про колективну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, — сказав він.

За його словами, міністри закордонних справ на спільній відеоконференції 19 квітня основну увагу зосередили на Україні й на тому, як ЄС найкращим чином може підтримати її в рішенні проблем. Для цього вони запросили на відеоконференцію міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу.

Ескалація напруженості вимагає як принципової позиції, так і активізації дипломатії. Ми домовилися, що маємо говорити єдиним голосом у наших розмовах із Росією і на всіх відповідних міжнародних форумах — G7, ОБСЄ, зі США — і передавати скоординовані послання стійкої солідарності з Україною, — додав Боррель.

Нагадаємо, аналітики Міжнародної кризової групи International Crisis Group вважають, що кількість російських військ, зосереджених на сьогодні біля кордонів України, не є достатньою для повномасштабного наступу.

Як повідомляли «Кримські новини», очільник міністерства закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що Європейський Союз має обговорити санкції ще до того, як Росія перейде «червоні лінії».