Ситуація в окупованому Криму має прикру особливість — внаслідок нинішнього етапу російської колонізації Криму, на півострові з 2014 року незаконно оселилися, за різними оцінками, до 800 000 громадян росії.
Про це заявив аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Владислав Мірошниченко.
Він зазначив, що навіть у тому випадку, якщо більшість із них самостійно покинуть територію півострова у процесі деокупації, сотні тисяч росіян можуть прийняти рішення залишитися.
Тому застосування процедури примусового видворення на території деокупованого Кримського півострова щодо тисяч осіб одночасно може бути надзвичайно проблематичним. Мірошниченко вважає, що для розв'язання проблеми можна запропонувати загальну рамку для видворення з території деокупованого Криму іноземців, які незаконно там перебуватимуть.
Перш за все, процедура видворення має бути комплексною і складатися з багатьох елементів. По-друге, цей процес буде безпосередньо пов’язаний зі швидкістю відновлення української влади на території півострова.
1. На першому етапі варто передбачити можливість добровільного повернення громадян Росії на територію Російської Федерації. Така процедура вже передбачена українським законодавством та визначена Порядком провадження за заявами іноземців та осіб без громадянства про добровільне повернення. Важливо максимально поширити серед мешканців Криму інформацію про можливість добровільного повернення та відсутність можливості уникнути примусового видворення в іншому разі. Строк добровільного повернення може складати до 60 днів. Необхідно передбачити можливість подання онлайн-заяви на добровільне повернення, зменшивши навантаження на органи влади. Важливим також є врегулювання питань, які будуть ключовими для нелегальних мігрантів під час прийняття рішення щодо добровільного виїзду, перш за все – майнових питань. Щодо кожної особи, яка виявила бажання добровільно повернутися проводиться перевірка на питання її причетності до вчинення воєнних та інших злочинів. Протягом дії процедури добровільного повернення нелегальних мігрантів важливо провести ідентифікацію всіх іноземців, які незаконно перебувають на території півострова, а також відновити повноцінну діяльність судової та виконавчої влади, що буде важливим на наступних етапах видворення.
2. Щодо іноземців, які не скористаються можливістю добровільного повернення, застосовується процедура примусового повернення. Тобто, за рішенням ДМС або СБУ протягом, наприклад, 14 днів такі особи самостійно зобов’язані покинути територію України. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено у суді, а розгляд справи має відбуватися за спрощеною процедурою та, ймовірно, згідно з провадженням у зразкових справах, якщо буде прийняте відповідне рішення Верховного Суду.
3. Якщо протягом 14 днів, які були передбачені для примусового повернення, окремі іноземці залишилися на територій України, щодо них застосовується механізм примусового видворення. Така процедура передбачає затримання особи та її фізичне видворення за межі України. На цей момент рішення щодо примусового видворення іноземців може прийняти лише суд. Але, з метою ефективнішого та швидшого видворення громадян Росії з Криму, варто розглянути варіант запровадження адміністративної процедури. Змінена процедура полягатиме в тому, що рішення про примусове видворення прийматиме не суд, а ДМС або СБУ з можливістю оскарження цього рішення в судовому порядку. Це дозволить пришвидшити процедуру шляхом зменшення навантаження на судову владу. У випадку оскарження рішення щодо примусового видворення, іноземець утримується в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства до прийняття рішення судом.
4. На всіх етапах видворення нелегальних мігрантів необхідно залучати представників ООН, міжнародних організацій, НГО та інших держав для моніторингу процесу видворення. Це дозволить, по-перше, продемонструвати міжнародній спільноті, що видворення нелегальних мігрантів здійснюється на законних підставах і з відповідними правовими гарантіями, а по-друге – спростувати будь-які закиди у бік України щодо «депортації» цивільних та масових порушень прав людини.
5. Відкритим питанням залишається можливість залучення до цього процесу Російської Федерації, що змогло би спростити та пришвидшити процес видворення. Проте, немає жодних підстав вважати, що нинішня російська влада погодиться сприяти Україні у цьому. Натомість мінімально необхідним залишатиметься узгодження шляхів і пунктів пропуску на державному кордоні через які відбуватиметься виїзд громадян Росії, а також їх прийняття на території Росії.
Нагадаємо, починаючи з 1783 року Російська імперія колонізувала Крим, щоб позбутися кримських татар, Росія (у вигляді СРСР) переселяла тисячі українців та росіян на місце кримськотатарського народу після остаточної депортації 1944 року.
