Наприкінці лютого на сайті Верховного суду з'явилася інформація про залишення Великою Палатою апеляційної скарги ГО «Гільдія кінематографістів Одеси» (Гільдія) без задоволення. Організація оскаржила ухвалу судді Касаційного адміністративного суду Жанни Мельник-Томенко від 19 червня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі № 9901/152/20.
Історія цієї справи зародилася в червні минулого року, коли в ЗМІ з'явилася інформація про те, що міністром культури та інформаційної політики може стати нардеп Олександр Ткаченко. Тоді Гільдія розіслала всім депутатам Верховної Ради інформацію про неможливість його призначення на цю посаду, оскільки він «фактично привласнив і цинічно знищив Одеську кіностудію». Крім цього, у той період між Одеською кіностудією та міністерством, яке міг очолити Ткаченко, був судовий спір щодо частки акцій. Отже, конфлікт інтересів очевидний.
Тобто на день розгляду цієї кандидатури парламентарі були обізнані про наявність у даному питанні корупційної складової.
Однак на засідання профільного Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, який, до слова, очолював той таки Ткаченко, представників Гільдії не запросили. Комітет з питань антикорупційної політики свого висновку не дав.
Саме з таким порушенням процедури та антикорупційного законодавства у червні 2020 року призначили нинішнього міністра культури та інформаційної політики України.
Гільдія — громадська організація, яка сприяє розвитку української культури загалом і кінематографу зокрема. Тому вона подала позов до Касаційного адміністративного суду про визнання постанови ВР «Про призначення Ткаченка міністром культури та інформаційної політики України» протиправною та нечинною.
Однак суддя Мельник-Томенко відмовила у відкритті провадження у справі за цим позовом, мотивуючи власне рішення тим, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки Гільдія не має права звернення з таким позовом. Тобто, по суті, назвала організацію неналежним позивачем. Ухвалу Мельник-Томенко підкріпила посиланням на аналогічну позицію Великої Палати в інших справах. Хоча КАСУ (ст. 48) передбачає в такому разі заміну позивача належним і лише за згодою первинного позивача та особи, яка має право вимоги. Якщо ж позивач не згодний на заміну, то таку особу суд залучає як третю особу.
Як повідомляли «Кримські новини», протягом минулого року серед українських чиновників почали системно з’являтись заяви та дії, фактично спрямовані на пом’якшення санкцій проти російських акторів, які незаконно відвідували анексований Росією Крим.
