Військові експерти вказують на низку «сигналів», які свідчать: Вірменія готується до реваншу та хоче воєнним шляхом «переграти» поразку у війні за Нагірний Карабах, що тривала з 27 вересня по 10 листопада 2020 року.
Зокрема, на початку березня цього року вірменський політик Роберт Кочарян, який був президентом цієї країни у 1998-2008 роках, заявив, що «мирна домовленість між Вірменією та Азербайджаном є несправедливою та призведе до повторення конфлікту».
А 13 березня Міністерство оборони Вірменії оголосило про старт масштабних навчань, для проведення яких мали залучити 7,5 тисяч військових, 200 одиниць артилерії, включно із ракетними комплексами, 90 одиниць засобів протиповітряної оборони, танки, авіацію та спецпідрозділи.
Учора, 5 травня, в.о. міністра оборони Вірменії Вагаршак Арутюнян заявив під час звіту перед парламентом, що головне завдання тепер — «привести армію відповідно новій воєнно-політичній обстановці в регіоні».
Відтак Вірменія хоче закуповувати нове озброєння та оновлювати систему військової освіти: офіцерів із бойовим досвідом направлять до вишів, натомість викладачів — у стройові частини «для набуття практичного досвіду».
Хто буде головним «позичальником» для такої модернізації — розкриває інтерв’ю в.о. прем’єр-міністра Нікола Пашиняна, яке він дав «Интерфаксу» 6 квітня цього року, напередодні візиту вірменського керманича до Москви.
Окрім загальних пасажів про «вірмено-російську дружбу», Пашинян заявив, що «Вірменія орієнтована на широку та довготривалу воєнно-технічну співпрацю з РФ».
Хоча за два місяці до того, буквально в лютому 2021 року, Пашинян стверджував інше — саме незадовільні характеристики російських комплексів «Іскандер» стали призвідником поразки Вірменії.
Тому вірменська армія хотіла би купувати у росіян найсучасніше озброєння і у тій же комплектації, якою послуговуються Збройні сили РФ. Окремий комплімент Пашинян виголосив на адресу російських винищувачів Су-30 — начебто це саме та зброя, що вивела вірменське військо з технологічного рівня 1980-х до рівня 2020 року.
Також вірменський керманич заявив бажання, аби військові цієї країни пройшли підготовку у військових вишах РФ.
Вірменія заплатила за чотири винищувачі Су-30 понад 120 мільйонів доларів, отримала ці літаки без ракет, тому не змогла відправити у бій.
У цій картині не вистачає поки двох головних «пазлів». Перший — РФ поки не робила жодних публічних заяв щодо можливої поставки нових озброєнь для вірменських збройних сил.
Другий — Вірменія поки сама не проголосила, який саме обсяг ресурсів вона готова витратити для модернізації свого війська. Поки що мова про співвідношення таких цифр.
За підсумками війни за Карабах 2020 року, Вірменія тільки одного озброєння втратила на суму понад один мільярд доларів. На 2021 рік обсяг доходів державного бюджету Вірменії запрограмований на рівні 2,9 млрд доларів.
Тобто, щоб лише поновити втрачене у попередній війні, вірменам доведеться витратити еквівалент третини обсягу держказни. Скільки знадобиться для підготовки до нової війни — питання лишається відкритим.
Офіційно відомо, що під час війни за Карабах 2020 року Вірменія втратила щонайменше 2,5 тис. військовослужбовців.
Як повідомляли «Кримські новини», прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив про спробу військового перевороту в країні. Він закликав своїх прихильників вийти на вулиці. Також він звільнив главу Генштабу ВС Вірменії Оніка Гаспаряна. Це сталося після того, як армія 25 лютого зажадала його відставки після звільнення першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна.
