Втома від Криму...Журналісти дедалі менше говорять про окупований півострів

Новини України та світу
Анвар Деркач
28 Січня 2022, 11:48
Анвар Деркач
28 Січня 2022, 11:48

Ситуація для ЗМІ і журналістів в Криму погіршується, а інтерес читачів до подій там падає. Про те, як привернути увагу суспільства до окупованого півострова, говорили медійники, правозахисники та громадські активісти в Національній спілці журналістів.

Ветеран кримської журналістики Микола Семена констатував: за те, що  2016 року йому окупаційний суд дав два з половиною роки ув’язнення умовно, сьогодні дають реальні тривалі терміни. Режим щороку стає більш жорстоким. В російських вязницях серед активістів - десятеро громадських журналістів з Криму. Водночас люди на материковій Україні звикли до того, що Крим під владою загарбників. І читають про окуповану землю лише тоді, коли там стається щось жахливе. Як зазначив журналіст Антон Наумлюк, який отримав професійне визнання своїми репортажами із судових процесів над кримськими татарами,  рівень чутливості аудиторії знижується. Якщо раніше для сплеску уваги достатньо було арешту п’яти осіб, то тепер враження на споживача інформації справляє значно більша кількість заарештованих, відзначив Наумлюк.

Журналісти, правозахисники і політики шукають шляхи повернення Криму...Поки що в ефір і на шпальти...

Доступ українських журналістів на півострів ускладнюється. В цих умовах чи не єдиним джерелом інформації з залишаються громадянські журналісти. У всіх зацікавлених на устах феномен "Кримської солідарності". Про те, до якої міри активісти з телефонами в руках небезпечні для російської влади, можна судити з термінів, які для них вимагають прокурори і роздають військові суди. Від 10 років позбавлення волі  тим, хто веде стріми з незаконних обшуків та затримань – так оцінюють їхню роботу окупанти. Водночас на материковій Україні у медіа-менеджерів загальнонаціональних ЗМІ немає чіткого розуміння чи можна використовувати матеріали громадянських журналістів, зняті на камеру мобільного телефона. Не визначилися керівники ЗМІ і з тим, як співробітничати з цими сміливими людьми з огляду на їхню особисту участь у подіях, про які вони розповідають.

Кримські теми в українських ЗМІ не є рейтинговими, зазначила у своєму виступі на круглому столі в Національній спілці журналістів голова «Громадського телебачення» Наталя Гуменюк. А комерційні видання і канали орієнтуються перед усім на те, що цікаво споживачам, на «клікабельні» теми. Говорять про Крим, прро кримчан та їхні проблеми здебільшого кілька каналів та видань, які орієнтовані на кримські теми. Це ЗМІ, що залишили півострів після приходу російських окупантів. Саме вони потребують державної підтримки, зазначив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Серед них від назвав ATR, QIRIM.News та Чорноморську телерадіокомпанію.

Російська Федерація забезпечує всіх тих, хто виконує роль інформаційних кілерів, інформаційна складова є частиною її війни. Україна мала би максимально допомагати своїм ЗМІ, щоб дати відсіч інформаційним атакам. Хоч Україна ніколи не знайде стільки коштів, але в якійсь мірі це має бути достатнім, щоб розкривати інформаційні провокації з боку Росії. ЗМІ - це ще й живі люди, це журналісти, це сімї, - зазначив Чубаров у коментарі QIRIM.News.

Водночас він вважає проблематичною державну підтримку громадянських журналістів, які в Криму замінили професійних. Політик нагадав, що російська влада створила серйозні перешкоди для підтримки журналістів, які співробітничають із іноземцями.

В Росії будь-якого журналіста, який співпрацює з іноземними ЗМІ чи фондами, таврують як агента, шпигуна, зрадника Росії, а на окупованій території України ці методи значно жорсткіші, – зазначив голова Меджлісу.

Тому, вважає Чубаров, треба знаходити такі форми підтримки, які не зашкодили б тим, хто прийшов на зміну професійним журналістам. Це мають бути непублічні кроки. Підготовка відповідних документів – відповідальне завдання для парламентарів і чиновників. Реакція деяких політиків на заклики підтримати заарештованих кримчан викликає подив і питання. Голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв відзначив, що на заклик активістів взяти шефство над в’язнями Кремля з 450 народних обранців позитивно відреагували лише восьмеро.

Ми отримували листи, в яких деякі депутати … прямо написали, що не входить у компетенцію народного депутата займатися кримськими бранцями Кремля....Хоча це громадяни України! Навіть якщо депутати обираються по мажоритарних округах, вони ж представляють весь український народ, - сказав Барієв QIRIM.News.

В несприятливих умовах дедалі більшу роль для привернення уваги до Криму і його мешканців відіграє достовірність інформації і подача інформації, зазначив виконавчий директор фонду «Відродження» Олександр Сушко.

Велика перевага українських громадських організацій і медійників в тому, що ми маємо ресурс правдивої інформації (з окупованого Криму)….Тема має звучати так, щоб вона не стала маргінальною. Гострота моменту ….транслюється через історії людей, які відчули на собі всю суть окупаційного режиму, який зачіпає найбільш базові громадські права і свободи. Дуже цінними є історії, які ілюструють це на прикладах конкретних людей, це зачіпає нерв людей, для яких вони (цінності) є важливими….В українському медійному полі ми бачимо, що останні роки …стає більше якісних матеріалів і ініціатив, - сказав Сушко у своєму виступі на круглому столі в НСЖУ.

А Микола Семена і перший секретар НСЖУ Ліна Кущ перейнялися очікуваною появою у професії покоління молодих журналістів, які не мають особистого досвіду контактів з Кримом. Для них досвідчені журналісти провели он-лайн-курс «У фокусі – Крим». За його підсумками складені рекомендації журналістам, які працюють або забираються працювати з кримськими темами.

Короткий посібник допоможе молодим журналістам писати про Крим цікаво і змістовно

Поліпшити ситуацію у висвітленні кримських тем Антон Наумлюк пропонує українським медіа-менеджерам через співробітництво з російськими незалежними журналістами, які мають доступ в Крим. І радить долати втому від негативної одноманітної інформації з окупованого півострова вольовим зусиллям та усвідомленням: писати про Крим – це суспільно важлива місія.