Як ударить по Криму заборона «Меморіалу»...

Новини України та світу
Анвар Деркач
17 Січня 2022, 10:05
Анвар Деркач
17 Січня 2022, 10:05

Російські суди заборонили «Міжнародний Меморіал» та Правозахисний центр із такою самою назвою. Хоча рішення було ухвалено останніми днями грудня, мотивувальну частину, яка дозволяє оскаржити рішення, правозахисники отримали у січні. За словами керівника ПЦ «Меморіал» Олександра Черкасова, у повному рішенні суду немає згадки про «виправдання екстремізму та тероризму». Саме так обґрунтовувала прокуратура Москви свою ініціативу щодо заборони найстарішої правозахисної організації. Такі претензії, на думку російських правозахисників, виникли, зокрема, і через позицію «Меморіалу» у справах кримчан, звинувачених у приналежності до «Хізб ут-Тахрір» (ХТ).

Керівник ПЦ "Меморіал" був здивований мотивувальною частиною рішення суду

Свою позицію щодо ХТ меморіальці визначили досить давно та чітко. Вони переконані, що рішення Верховного Суду Росії від 2003 року про визнання ХТ «терористичною організацією» має бути скасоване. «Меморіал» визнає переслідуваних через причетність, реальну чи уявну, до ХТ політичними в'язнями. При цьому наголошує – ідеологію цієї ісламської партії не поділяє.

Спроби видавити «Меморіал» із тих регіонів, де порушення прав людини є системними та масовими, були й раніше. Останнім керівником відділення ПЦ «Меморіал» у Чечні був немолодий тренер з боротьби Оюб Тітієв. Йому у машину співробітники поліції підкинули марихуану. Незважаючи на протести громадських працівників, Тітієву дали термін – чотири роки ув'язнення.

У Чеченській республіці до арешту Оюба Тітієва громадяни приходили спочатку в офіс «Меморіалу», а лише потім до будь-яких уповноважених і керівників різного рівня. Після його арешту офіс у Грозному довелося згорнути. Але справами чеченців вони все одно продовжували займатися… – сказав у коментарі QIRIM.News російський правозахисник Магомед Аламов.

І хоча суд звільнив Тітієва у 2019 році умовно-достроково, повертатися на батьківщину він не став через очевидну загрозу його свободі та життю. З того часу чеченськими справами займається московський офіс ПЦ «Меморіал».

За рік до історії з Тітієвим об'єктом атаки російських силовиків стало відділення ПЦ «Меморіал» в Інгушетії. Невідомі у масках підпалили приміщення, згоріла половина кабінетів. ПЦ «Меморіал» відновив свою роботу у цій російській автономії. Він працює паралельно із місцевою організацією «Машр».

У «Меморіалу», як і в інших великих правозахисних організацій, більше можливостей (порівняно з регіональними – авт.) більше за громадські приймальні, більше за фахівців. Розташування офісу у столиці має важливе значення. У них спрощений доступ до апарату уповноваженого з прав людини та самого уповноваженого. А також до президентської ради та інших інституцій, які безпосередньо відповідають за права людини, – сказав QIRIM.News голова інгушської правозахисної організації «Машр» Магомед Муцольгов.

Інгуш Магомед Муцольгов впевнений, що «Меморіал» знайде форму роботи у випадку остаточної заборони

Сам Муцольгов був змушений виїхати з Інгушетії та з Росії через загрозу його життю. Його рідного брата викрали російські силовики і він пропав безвісти.

Муцольгов вважає, що головна цінність «Меморіалу» - колектив досвідчених і небайдужих людей, які мають у Росії багато роботи. Він висловив сподівання, що рішення суду щодо закриття ПЦ «Меморіалу» не означає припинення діяльності організації, а її працівники знайдуть інші форми роботи.

Ситуація з контролем за дотриманням прав людини в окупованому Криму має особливості та відрізняється від російських регіонів. Міжнародні правозахисні організації не працюють на острові. Порушення прав людини там фіксують українські правозахисники та представники ПЦ «Меморіал».

Російські правозахисні організації «Меморіал» та «За права людини» активно вели та ведуть моніторинг переслідування людей у ​​Криму, пов'язують із політичними мотивами. правозахисниця Лутфіє Зудієва.

Лутфіє Зудієва: Крим випередив Татарстан і Башкортостан за кількістю справ проти мусульманских активістів

Вона нагадала, що Меджліс кримськотатарського народу, заборонений у Росії як екстремістська організація, разом з іншими організаціями в Європейському суді з прав людини представляють юристи ПЦ Меморіал.

Найактивніша, а тому відома на окупованому півострові – «Кримська солідарність» виникла як народна правозахисна ініціатива. Для неї ПЦ «Меморіал» – потужна підтримка. Саме найстаріша правозахисна організація на пострадянському просторі визначає, хто є політичним ув'язненим.

«Меморіал» – авторитетна правозахисна організація, яка виробила критерії визнання в'язнів політв'язнями. Дані «Меморіалу» служать основою багатьох документів міжнародних організацій, тому для кримськотатарського народу важливо, що ця організація чесно, сміливо та публічно говорить про репресії та служить провідником цієї позиції, – сказала у коментарі QIRIM.News правозахисниця Муміне Салієва.

Поки що ПЦ «Меморіал» оскаржує рішення міськсуду Москви про ліквідацію і продовжує працювати. Російські реалії свідчать, що апеляційні суди залишають у силі репресивні ухвали з абсурдних підстав, оскільки вони замовлені владою. Якщо найстарішу правозахисну організацію Росії заборонять остаточно, справа затягнеться на роки та перейде до Європейського суду з прав людини. Правозахисники у тимчасово окупованому Криму залишаться без підтримки. Отже їм доведеться самостійно налагоджувати контакти з колегами за кордоном, а також із ЄСПЛ, Комітетом ООН з прав людини та іншими міжнародними інституціями. У цьому їм знадобиться допомога українських колег та української держави.