Затримати не можна пропустити

Новини України та світу
Анвар Деркач
17 Травня 2022, 19:38
Анвар Деркач
17 Травня 2022, 19:38

Заборона на втечу

Указ Президента «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого ознаменував обмеження низки прав і свобод громадян. Зокрема і права на свободу пересування. Адже тепер чоловікам віком від 18 до 60 років за межі країни зась. Запровадження воєнного стану передбачає обмеження деяких конституційних прав і свобод. Але всі обмеження мають одну спільну мету – захистити країну і перемогти у війні. Однак чи існує дефіцит особового складу в збройних силах?

В перші дня повномасштабного вторгнення в у військкоматах були черги бажаючих захищати свою країну. Проте, багатьох завернули – немає потреби у такій кількості військовиків. Перевагу віддають тим, хто має бойовий досвід та певні військові спеціальності.

Логіка ця кульгає. Коли у військкоматах черги і при цьому діє заборона на виїзд з країни військовозобов’язаних, то щось тут неправильно, треба виправляти, – сказав у коментарі QIRIM.News депутат Верховної Ради, член фракції «Слуга народу» Сергій Швець.

Проте, до реальних кроків у парламентарів справа поки не дійшла. За словами пан Швеця, в приватних розмовах його колег ситуація із забороною на виїзд чоловіків призовного віку обговорюється, однак на рівні фракції ця тема поки що не лунала. Раніше про необхідність коригувати обмеження говорив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Однак, жодних конкретних рішень досі немає.

Обмеження: потрібні та безглузді

Чинні нормативні документи дають право на виїзд за кордон чоловіку призовного віку якщо: в нього троє та більше неповнолітніх дітей;  він батько-одинак; опікун дитини з інвалідністю; військовозобов'язаний¸ що супроводжує особу з першою або другою групою інвалідності; заброньований на період мобілізації за органами державної влади, місцевого самоврядування або підприємствами, аспірант або докторант. Також можуть виїжджати за межі країни народні депутати, депутати кримського парламенту, співробітники Збройних Сил, міністерства оборони та інших силових відомств.    Не підлягають призову і мають право перетинати кордон здобувачі вищої освіти; наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь. Серед них і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти. Мають право подорожувати за межі України у воєнний час  близькі родичі військових, які загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції або співробітників підприємств, які були залучені до забезпечення проведення АТО безпосередньо в зоні операції. Також право на перетин кордону мають близькі родичі тих, хто загинув у АТО. Протягом півроку вільні від заборони на виїзд ті, хто звільнився з армії в запас. Як виняток країну можуть залишити водії, які доправляють гуманітарні вантажі для потреб збройних сил. Це новація вже часів широкомасштабного вторгнення.

Окремо в цьому переліку стоять ті, хто має інвалідність та визнаний непридатним до служби у час війни, або тимчасово непридатним. Від таких осіб прикордонники вимагають довідки від лікарської комісії.

 

Досвід перетину кордону

Потреба перетнути кордон часто виникає у волонтерів, які доправляють гуманітарні вантажі з Євросоюзу. І тут доводиться стикатися з тим, які прикордонник и тлумачать нормативні акти. На сайті Державної прикордонної служби немає документів, які би передбачали надання додаткових довідок для тих, хто вже має відповідний запис у військовому квитку про непридатність до військової служби у час війни. Саме такий запис із відповідною печаткою є в моєму квитку. Через хворобу я був зняти з обліку ще 2019 року. Передбачаючи проблеми на кордоні, я звернувся до військового комісаріату за місцем проживання з проханням надати мені довідку про непридатність до служби. І отримав відмову. Аргументи співробітників військкомату були цілком логічними: я не перебуваю у них на обліку, то ж скликати для мене лікарську комісію ніхто не буде. Однак на пункті пропуску, розташованому на залізничній станції Чоп, співробітники ДПСУ відмовили мені в перетині кордону. Ретельно вивчивши запис у військовому квитку, співробітники зажадали довідку з військкомату аналогічного змісту. Оскільки на Чернігівщині, де проживаю, я отримав відмову, то мені милостиво дозволили звернутися за довідкою в Ужгородський військкомат. Документ мав, фактично, дублювати інформацію про мою непридатність до служби.  Коли співробітник військкомату подивився в розкладі хвороб мій діагноз, то одразу ж дав доручення діловоду негайно підготувати довідку для ДПСУ. Але надії мої були передчасними. Наступного дня документ мав підписати воєнний комісар. Однак…він відмовив, зазначивши на маргінесах: «довідку має готувати військкомат за місцем реєстрації».  Спроба отримати довідку в одному з районних військкоматів Закарпаття мала такі ж наслідки. Надійшла черга «дзвінка другові» – адвокатові. Київський адвокат Станіслав Красник і його ужгородський колега Олександр Зубанич були одностайні: в розмові з прикордонниками посилатися на відсутність в законі вимоги надавати щось окрім військово-облікового документа (військового квитка). А в разі повторної відмови вимагати видати її в писмовому вигляді для подальшого оскарження в суді. Але до суду справа не дійшла. На автомобільного переході «Тиса» чергова співробітниця знов почала вимагати довідку. Коли я попросив вказати пункт закону, який це передбачає, покликала старшого зміни. Той відмовився пропускати, а коли я попросив оформити відмову у перетині кордону, повів мене до начальника зміни. Начальник довго вичав запис у військовому квитку, аж поки не видушив: «Печатка розмита…» Коли я вкотре запропонував оформлювати відмову у перетині кордону і відправити військовий на експертизу, начальник і страший дуетом закричали: «Не вказуйте, що нам робити!» І попросили чекати за дверима кабінету…Здалеку чув, як вони кудись телефонували і радилися, двічі виходили і питали чи немає в мене ще якихось документів про стан здоров’я. Нарешті старший інспектор з’явився і сказав йти за ним. Підійшли до кабінки інспекторів. Старший коротко кинув жінці у формі, яка відмовилася пропускати мене: «Цей їде, оформлюй…»

Потрібні зміни

Керівник благодійного фонду «Людина і право» Борис Захаров організовує постачання і доставку гуманітарних вантажів з країн Євросоюзу до України. Вже відпрацьовано схему: буси або фури з допомогою їдуть до українського кордону, кермують громадяни країни Євросоюзу. На кордоні вантаж переміщується на транспорт з українськими номерами та за кермо сідає громадянин України.

Є водій волонтер з військовою перепусткою. Кілька іноземців, а також жінки-водії. Так і працюємо, – сказав Захаров в коментарі QIRIM.News.


Він вважає виправданими обмеження на виїзд чоловіків в період воєнного стану, хоча і таким, що ускладнює роботу волонтерів. А депутат Ради Сергій Швець висловив надію, що найближчим часом питання послаблення обмежень на виїзд військовозобов’язаних чоловіків буде розглянуто у парламенті.