Комітет Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з виборів суддів до Європейського суду з прав людини рекомендував відхилити список кандидатів від України. Це найменш бажаний для Києва розвиток подій. Остаточне рішення буде прийнято після 26 вересня. Але вже зараз можна стверджувати – країна в Страсбурзі відзначилася нехтуванням стандартів у такій важливій справі¸ як відбір кандидатів у судді.
Українські кандидати до ЄСПЛ не відповідають критеріям суду
Кожна з 47 країн-членів ПАРЄ має свого представника – суддю в ЄСПЛ. Ця інституція, попри численні нарікання і критику, в багатьох правових суперечках має вирішальне слово. Для України ЄСПЛ важлива у юридичній боротьбі з країною-агресором. Це, перед усім, позови проти Росії у справах про окупацію Криму та війну на Донбасі. Суддя, який представляє Україну, бере участь в розгляді цих справ. З 2010 року нашу державу у ЄСПЛ представляє Ганна Юдківська, яка має заслужений авторитет серед колег. Проте, дев’ятирічний термін її повноважень збіг 2019 року. За президентства Петра Порошенка Україна не спромоглася вчасно провести конкурс і представити ПАРЄ на вибір трьох кандидатів. За нинішнього глави держави це друга спроба, перша виявилася невдалою.
Процедура виглядає так: виконавча влада, в нашому
випадку Офіс Президента оголошує конкурс, призначає членів конкурсної комісії
та визначає правила відбору, які мають відповідати стандартам ЄСПЛ; конкурсна
комісія реєструє бажаючих взяти участь у конкурсі, а з них обирає трьох кандидатів,
яких представляє до комітету з обрання суддів у Страсбурзі. Після цього комітет
ПАРЄ з трьох обирає одного і рекомендує його для затвердження на засіданні
Асамблеї.
В лютому Президент Зеленський доручив Міністерству закордонних справ провести конкурс з відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ від України. Експерти відзначають, що проблеми почалися вже на етапі формування конкурсної комісії, затверджену Указом глави держави. До неї увійшли виключно представники академічної спільноти: правники, які досліджують, викладають право, але не практикують. Це значною мірою зумовило подальші проблеми. А саме: всі три кандидати, обрані з-поміж сімнадцяти претендентів, також представляють викладацьку корпорацію. Це Микола Гнатовський, Ґаяне Нуріджанян та Олександр Мережко. Всі троє знають англійську і французьку – офіційні мови ЄСПЛ. І мають величезний науковий досвід.
Окрім того, Гнатовський очолював Європейський комітет проти тортур, добре знається на функціонуванні міжнародних правозахисних інституцій. Викладачка Києво-Могилянської академії Нуріджанян має британський диплом юриста, науковий ступінь в Україні і досвід роботи в ЄСПЛ та Раді Європи. А депутат Ради від партії «Слуга народу» Мережко окрім досвіду викладання та дослідницької роботи нині у Страсбурзі працює як віце-президент ПАРЄ і віце голова підкомітету з Прав людини Комітету з правових питань і прав людини ПАРЄ. Але жоден із трьох претендентів не має досвіду правозахисної роботи. Це перша і очевидна вада запропонованого Україною переліку. Хоча серед кандидатів був, наприклад, колишній правозахисник, а нині суддя Верховного Суду України Аркадій Бущенко.
Якщо говорити про кандидатів без досвіду правозахисної роботи, то варто було звернути увагу на Павла Пушкаря, який 20 років працює в ЄСПЛ, а останні 5 років очолює департамент виконання рішень ЄСПЛ.
Не потрапили
до списку кандидатів фахівці з міжнародного права, які могли б ефективно
представляти Україну в ЄСПЛ, добре розуміються на українських реаліях, але не є
громадянами нашої країни. Хоча Європейський суд жодних обмежень за критерієм
громадянства не встановлює.
Розглянувши в один день кандидатури від Чехії, Молдови, України та Росії, комітет ПАРЄ з вибору суддів ЄСПЛ завернув лише український список. ««Комітет рекомендує Асамблеї відхилити цей список, оскільки не всі кандидати відповідають критеріям для обрання на посаду судді Європейського суду з прав людини та просити Уряд України подати новий список кандидатів» – йдеться на сайті ПАРЄ. Експерти-правники називають причиною такої ганьби намагання нинішньої владної команди у Києві будь-що пропхнути «свого» кандидата. Проте, бюрократичні механізми Європи працюють без збоїв. Принаймні, коли йдеться про таку важливу справу, як формування суддівського корпусу ЄСПЛ. То ж тепер ОП доведеться вчергове формувати конкурсну комісію для відбору кандидатів у судді ЄСПЛ.
