Сьогодні, 23 лютого кримські татари згадують видатного кримськотатарського діяча, першого голови уряду проголошеної в 1917 році Кримської Народної Республіки, голови Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету та головного муфтія Криму Номана Челебіджихана.
Рівно 105 років тому більшовики заарештували кримськотатарського діяча та літаком перевезли його в Севастополь.
23 лютого 1918 року Челебіджиханбув розстріляний у міській в'язниці матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.
Номан Челебіджихан був першим із кримськотатарських політиків, хто спробував відновити національну автономію після того, як Катерина II, анексувавши Крим, знищила Кримське ханство.
Челебіджихан підтримував зв'язки з Українською Центральною Радою, вітав створення Української Народної Республіки та виступав за перетворення Росії на федерацію рівноправних республік.
Він народився в сім'ї імама, навчався спочатку у сільській школі, потім – у медресі, після чого у 1908 році вирушив до Стамбула. Там Номан здобув юридичну та богословську освіту.
Під час навчання в інституті він створив кілька літературних та політичних організацій. Повернувшись на батьківщину 1912 року, Номан займався громадською діяльністю.
Через п'ять років, 1 березня 1917 року, на
загальнокримському мусульманському з'їзді Номана Челебіджихана обрали головою
Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету та головним муфтієм
Криму.
Номан Челебіджихан – один із засновників кримськотатарської державності. Він брав участь у створенні Конституції Кримської Народної Республіки. Його вірш «Ант еткенмен» («Я поклявся») став гімном кримськотатарського народу.
Він відкрив жіночу гімназію та технікум, а на базі Зинджірли-медресе утворив Педагогічний інститут.
Номан Челебіджихан став жертвою більшовицько-революційного терору у Криму. На початку січня 1918 року більшовики висунули Курултаю ультиматум, переговори пройшли безуспішно. Після кровопролитних боїв у середині січня Курултай розігнали.
Частини кримських татар тричі чинили опір, проте більшовики багато разів перевершували їх кількісно. 17 лютого до Сімферополя з Казані прибула військова делегація мусульман, щоб залагодити конфлікт, але це не зупинило хвилю насильства.
Номан Челебіджихан знав, що його можуть заарештувати
більшовики, але не покинув Крим, як це зробили інші кримськотатарські
громадські діячі.
Напередодні захоплення Криму більшовиками на пропозицію
Номана Челебіджихана Курултай зробив останню спробу вирішити суперечку з
більшовиками компромісом. Челебіджихан запропонував створити для управління
Кримом спеціальний орган, який включав би по 10 представників від РНП, Курултаю
та більшовиків, але було пізно.
Його заарештували 26 січня 1918 року та протримали у севастопольській в'язниці майже місяць. Там він мав розмову з Юрієм Гавеном – голова севастопольського ревкому, але зміст його назавжди залишиться таємницею.
О другій годині ночі 23 лютого 1918 року група матросів увірвалася до в'язниці і вимагала видачі затриманих. Тюремний комісар телефоном отримав вказівку Севастопольської ради видавати всіх, хто вказаний у матроських списках.
Серед першої п'ятірки був і Челебіджіхан. Матроси спочатку жорстоко катували своїх жертв, потім розстріляли, пограбували та продовжили глумитися над їхніми тілами. Роздерте тіло муфтія разом з іншими кинули в автомобіль і відвезли до Графської пристані.
Там убитих вантажили на баржі, відвозили подалі від берега і, прив'язавши каміння, кидали в море. Лише небагатьом родичам пізніше вдалося знайти останки тіл своїх близьких.
