Депутати позбавили себе недоторканності. Чому вони на це зважилися

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
04 Вересня 2019, 15:48
Тетяна ІваневичQHA
04 Вересня 2019, 15:48
Тетяна ІваневичQHA

Вчора, 3 вересня, Верховна Рада дев’ятого скликання конституційною більшістю у 373 голоси підтримала законопроект про зняття депутатської недоторканності – до депутата можна буде «доторкнутися» вже з 1 січня 2020 року.

Парламентарі проголосували за законопроект, внесений у 2017 році як невідкладний на той момент ще президентом Петром Порошенком. Те, що взяли саме його, у владній фракції пояснили бажанням якнайшвидше виконати волю народу на позбавлення депутатів недоторканності, а у разі подачі нового законопроекту, весь процес загальмувався б щонайменше на півроку.

Хоча наразі набуття чинності закону залишається під питанням – опозиційні фракції заявляють про численні процедурні порушення під час проходження законопроекту в парламенті й прогнозують оскарження його в Конституційному суді.

Частина депутатів вважає, що зняття депутатської недоторканності в нинішніх умовах монополізації влади становить ризики політичних переслідувань опозиції з боку влади.

28 років і одна година


Процес позбавлення депутатів недоторканності виявився досить швидким – це сталося на другому засіданні ВР за три дні після прийняття обранцями присяги. У сесійній залі депутати впоралися з обговоренням і голосуванням десь за годину.

Заохотити до голосування свою фракцію та інших депутатів особисто прийшов президент Володимир Зеленський. У промові президента проскакували аналоги передвиборчого заклику «зробимо це разом»:

«Українські депутати розробили вічний двигун політичного життя — спочатку депутати заявляють про намір зняти недоторканність, потім провалюють це рішення, народ забуває, і на наступні вибори депутатам знов є що обіцяти. Якщо депутат збиває людину або «кришує» видобуток бурштину, він має нести відповідальність. Це парламент, а не «маліна», де можна 5 років ховатися під куполом. Просто зробіть те, що обіцяли. Зняття недоторканності вимагають 90% громадян»,

— закликав Зеленський.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков також акцентував, що необхідність зняття депутатської недоторканності у першу чергу обумовлена турботою про інтереси громадян.

«Ми можемо вписати себе в історію українського парламентаризму або знову продемонструвати нехтування інтересами громадян», — заявив він.

Голова фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко подякував, що саме його законопроект взяли для голосування депутати і нагадав, що перші кроки щодо ліквідацій каст обраних були зроблені за його каденції.

«Сьогодні насправді дуже важливий день для України — народ 25 років чекає скасування недоторканності. Я завжди був і залишаюся прихильником зняття депутатської недоторканності. Але необхідно захистити Раду від політичного тиску», — підкреслив Порошенко.

Демонстративна депутатська самопожертва — жодного «проти»


Незважаючи на проголошені побоювання і застереження, практично усі фракції, окрім «Опозиційної платформи - За життя», підтримали законопроект майже одностайно. Коли на табло висвітилися результати голосування, зал зустрів їх стоячи бурхливими оплесками.

Вражаючу фракційну дисципліну продемонстрували «Слуги народу» — усі 252 депутати підтримали законопроект.

До речі, жоден депутат парламенту не натиснув кнопку «проти» зняття недоторканності. Ті, хто не хотів підтримувати законопроект або не були присутні, або не голосували, або утрималися.

Скажімо, «за сімейних обставин» не змогла бути присутньою на засіданні Юлія Тимошенко. А в ЄС троє депутатів натиснули кнопку «утримався», попри рішення фракції підтримати законопроект.

Різне розуміння регламенту


Після голосування спікер оголосив перерву і депутати перейшли в кулуари, де активно намагалися пояснити журналістам свою позицію.

Журналістів цікавили в основному два питання: чи таке скасування не створить підстави для політичних переслідувань опозиції, і чи не буде закон оскаржений в Конституційному суді, зважаючи на численні порушення регламенту під час його проходження в Раді.

Представники партії «Слуга народу» не бачать порушень регламенту і акцентують на виконанні даних народу обіцянок. У разі оскарження в КСУ заявляють про налаштованість захищати його й там.

Руслан Стефанчук,

представник президента України у Верховній Раді та перший віце-спікер парламенту


«Наша правова позиція була чітко викладена, вона була зрозуміла. Звичайно, недосконалість українського законодавства, яку породили за 28 років, дає підстави чіплятися за різні крючки, але наша позиція — у повній кореспондентності з Конституцією України. І я глибоко переконаний, що якщо навіть знайдуться такі скажені люди, які подадуть до КСУ на скасування цього законопроекту, у нас достатньо буде аргументів, щоб відстояти його у тому числі в КСУ».

Дмитро Разумков,

спікер Верховної Ради


 «Я був впевнений за фракцію Слуга народу, і вона проголосувала на 100 відсотків, як ми і обіцяли людям. Я сподіваюся, що особисті інтереси і бажання мати, вибачте за такий сленг, «корочку», яка буде дозволяти їздити на червоне світло або поводитися дуже часто і дуже нечемно у відношенні інших наших громадян, і розуміння того, що ти можеш порушувати закон і тобі за це нічого не буде – воно все ж таки пішло у минуле і ми про таку ганебну практику забудемо.
Я розумію, що зараз можуть народні депутати звертатися до КСУ, але я не розумію, як після цього можна буде знову йти на вибори і розповідати як ви переймаєтеся долею простих українців. Це подвійні стандарти. Я вважаю, що підстав для скасування закону немає. Я вважаю, що ми витримали процедуру».

Втім, у фракції ЄС вважають, що порушення регламенту таки були, і це може спричинити скасування закону і відновлення депутатської недоторканності за допомогою КСУ. 

Артур Герасимов,

співголова фракції "Європейська Солідарність"


«Сьогодні бракувало професійності. На жаль, сьогодні попри професійні попередження від багатьох фракцій, монобільшість і влада зробили помилки. Зараз будемо робити все для того, щоб недоторканність залишалася скасованою і не дати жодного шансу тим, хто хоче її повернути, на це».

Ірина Геращенко,  

співголова фракції «Європейська Солідарність»


«Ми можемо прогнозувати, що через грубе порушення регламенту, яке відбулося під час проходження цього законопроекту, партія влади створює підстави для подачі іншою політичною силою подання до КС щодо його скасування».

Зняти «бронік» недоторканності — депутати йдуть на ризик


Народні депутати, які не належать до владної фракції, практично одностайно припускають, що скасування депутатської недоторканності створює ризик і спокусу владі до кримінальних переслідувань опозиційних парламентарів. Втім, в ЄС заявляють про готовність йти на цей ризик. У «Слузі  народу» можливість такого переслідування заперечують, а навпаки бачать стимул для реформування правоохоронної системи. В частині реформування правоохоронної системи з ними погоджуються і в «Батьківщині».

Давид Арахамія,

лідер фракції "Слуга народу"


«У Конституції записано, що не можуть бути за політичні висловлювання якісь переслідування. Якщо є, скажімо, професійні мафіозі, вони мають бути поза парламентом. Багато людей застерігають нас, що у нас нереформована правоохоронна система. Ну так, у нас тепер є мотивація – швидко реформувати її. Тому що коли ти недоторканний, у тебе немає мотивації».

Сергій Соболєв,

заступник голови фракції "Батьківщина"


«Ми голосуємо «за» і наполягаємо, щоб далі перші рішення були рішеннями з реформування правоохоронної системи і системи судочинства. Щоб усі зрозуміли необхідність реформувати ДБР, НАБУ, судову систему. Щоб не було — своїм усе, що хочеш, а ворогам – закон».

Лідер «Голосу» Святослав  Вакарчук пояснив підтримку закону необхідністю виконати обіцянку виборцям. Водночас, він застеріг від використання відсутності депутатського імунітету для «неблагих цілей».

«Український народ не дозволяв і не дозволить перейти червоні лінії», — говорить Вакарчук.

Цікавим виявилося голосування двох представників кримськотатарського народу, які знаходяться в одній фракції ЄС, і які мали досвід політичного переслідування з боку радянської і російської окупаційної влади. Мустафа Джемілєв підтримав законопроект, Ахтем Чийгоз – утримався.

Втім, обидва вони єдині в думці, що зняття недоторканності у тому вигляді, як воно відбулося, є проявом популізму і позбавляє депутата одного з інструментів захисту інтересів виборців.

Мустафа Джемілєв,

фракція «Європейська Солідарність»


Переважна більшість наших громадян вважає, що ця недоторканність непотрібна. Побоююсь, що тут більше популізму, ніж доцільності.

У нас у фракції на цю тему довго розмірковували, хтось був категорично проти того, щоб підтримувати цей закон, хтось казав, що треба утриматися, але водночас говорили й те, що фракція має голосувати одностайно.

До останнього моменту я все ж таки думав – або проти, або утриматися. Але Петро Олексійович (Порошенко) попросив проголосувати «за».

Тут більше всього побоювань щодо можливості різноманітних спекуляцій, оскільки, якщо депутат не проголосує, то почує «ага, ти хочеш за собою зберегти недоторканність». Але насправді — це не привілея, це умова для того, аби захищати інтереси своїх виборців.

Тут наводилися приклади 2004-го, 2014-го років — якби не було цієї депутатської недоторканності, навряд чи депутати могли б надавати підтримку Помаранчевій революції та Революції Гідності.

Якщо ти будеш захищати інтереси своїх виборців, а вони протирічать інтересам владних структур, вони (влада) можуть вжити заходів для того, щоб тебе ізолювати. За певних обставин – так, є така небезпека. Але побачимо. У принципі ще буде Конституційний суд, побачимо, які він зробить зауваження».

Ахтем Чийгоз,

фракція «Європейська Солідарність»


«Я не проти зняття депутатської недоторканності. Я про свою позицію говорив на фракції і узгодив її з лідером партії – Порошенко. Те, що я «утримався» – це пов’язано з тим, що, на мою думку, є маса порушень (під час ухвалення) і більше піару, ніж відповідальності за ухвалення рішення. Якби не було цих порушень, не було б піару, а якби не було піару, то це був би діалог і врахували б низку тих зауважень і пропозицій депутатів, які справедливо про них говорили.
Я все життя знаходився у боротьбі, і в різних ситуаціях я завжди спирався на підтримку народу. До 2014 року я постійно знаходився під репресіями то януковичської банди, потім я опинився в руках російської окупаційної банди. Інколи я взагалі залишався на самоті тривалий час. Але це не означає, що я був незахищеним. Мій захист — це ставлення народу до мене – і кримських татар, і українців, які боролися. Те, що ти обраний до Ради і тобі висловили довіру, то саме ця довіра має диктувати позицію депутата».

Тривала епопея із зняттям депутатської недоторканності майже завершилася. Але серед недоторканних лишилася ще одна людина.

На запитання журналістів, чому й досі існує недоторканність президента, Давид Арахамія пообіцяв, що як тільки законопроект буде внесений, за нього проголосують.

«Це окремий законопроект і ми за нього так само одностайно проголосуємо. Я думаю, навіть ОПЗЖ також голосуватиме, тому що це зняття недоторканності не з них, а з когось іншого і вони дружно казатимуть «за», — запевнив Арахамія.