Війна, розв'язана Росією проти України, вкрай негативно впливає на життя мирних українських громадян, зокрема дітей. За понад рік повномасштабної агресії РФ ціле покоління українських дітей пережило насильство, страх, втрати та трагедії.
За даними Генпрокуратури України, за час війни загинули 468 дітей і 947 отримали поранення. Проте правоохоронці запевняють, що точну кількість постраждалих встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території.
Мільйони дітей в Україні засинають, відчуваючи страх і жах, і прокидаються з надією на закінчення цієї жорстокої війни.
Як заявила виконавчий директор ЮНІСЕФ Кетрін Рассел, жодна дитина у світі ніколи не повинна переносити такі страждання.
«Діти в Україні пережили рік жаху. Вони гинуть і зазнають поранень, а багато з них втрачають батьків, братів і сестер, свої будинки, школи та ігрові майданчики».
Життя та смерть на лінії вогню
Багато українських дітей, а також люди похилого віку часто не мають жодної можливості вибратися з зони бойових дій.
Так, наприклад, у Бахмуті, де протягом кількох місяців тривають запеклі бої, за оцінками українських медіа залишалося кілька десятків дітей. Українська влада та поліція роблять все можливе, щоб вивезти дітей із таких районів у безпечне місце.
У квітні засновнику російської правозахисної організації Gulagu.net Володимиру Осєчкіну колишні в'язні, бійці російського ПВК «Вагнер»: Азамат Улдаров та Олексій Савичов розповіли, як убили сотні мирних жителів у Бахмуті, серед яких були десятки дітей.
"Те, що ми творили, коли заходили в Соледар та в Бахмут, ось це була сцена... Нам дали команду зачистити та знищити всіх... І ми йшли, вбивали всіх. Були жінки, чоловіки, пенсіонери, пенсіонерки та діти. .. Вона верещить, вона маленька дитина, розумієш? Їй років шість, п'ять, а я вистрілив, ти розумієш, контрольний (постріл). Я нікого не повинен був випустити, нікого. Була дана команда", - розповів Улдаров.
Вагнеровець Савичов своєю чергою повідомив, як розстріляв українських підлітків у Бахмуті на початку лютого цього року.
«Був наказ четвертому ешелону – всіх, кому понад 15 років і старше – всіх одразу розстрілювати без слів. Було розстріляно 20-25 осіб, з них десять – 15-17-річні підлітки», - розповів він.
«Відпочинок» під дулом автомата
Станом на 24 квітня 2023 року з початку війни Росія депортувала з України понад 19 тисяч дітей.
Такі цифри зафіксувала українська організація Діти війни.
Тим часом за оцінками українських медіа, волонтерських та благодійних організацій під різними приводами до Росії було вивезено 100 тисяч дітей з України. Російські військові вивозять як дітей-сиріт, і дітей, які мають батьки.
У РФ їх піддають насильницькому усиновленню, русифікації, примусово змінюють їх особистих даних і видають паспорти РФ. Депортовані українські діти утримуються у трьох установах у Башкортостані, а також у Курській, Орловській та Липецькій областях Росії.
У лютому 2023 року вийшло дослідження Єльського університету, присвячене ідеологічній обробці українських дітей. Головний висновок доповіді: не менше 6 тисяч дітей та підлітків з окупованих територій України побували у таборах відпочинку по всій Росії та в анексованому Криму. Там їх піддавали ідеологічному опрацюванню - "російськоцентричному" академічному, культурному, патріотичному або військовому вихованню.
Видання «Гривня» наводить розповідь двох українок, які побували у «таборі відпочинку» у Криму.
14-річна Таїсія із села Даріївка Херсонської області розповіла, що дітей змушували щодня дивитися промову Путіна та виходити на сцену, щоб співати гімн Росії та пропагандистські пісні.
Якщо діти відмовлялися їх лаяли та казали, що вони невдячні.
16-річна Анастасія Мотичак із Херсонської області повідомила, що у кімнатах табору, де вони жили та у їдальні кишіли таргани.
«Нам доводилося спати на брудних смердючих простирадлах і подушках». Дітям забороняли розмовляти українською мовою та взагалі ідентифікувати себе як українців. «Якщо ми якось показували, що ми з України, нас починали цькувати, ображати. Говорили, що ми фашисти», – розповіла Анастасія.
Ордер на арешт
Міжнародне право кваліфікує вивезення дітей з окупованих районів України як депортацію, що є злочином.
Згідно з Женевською конвенцією, країна, що окупує, не має права примусово переміщати цивільне населення з території окупованої держави. Держава-окупант "у жодному разі" не має права змінювати громадянський стан дітей (тобто видавати свої паспорти, як це робить Росія).
Москва з гордістю розповідала, як вивозить дітей-сиріт з України до РФ, влаштовує їх у нові сім'ї та видає російське громадянство.
При цьому Кремль цинічно заявляв, що нібито рятує дітей. Однак міжнародне право свідчить, що евакуація передбачає відкриття гуманітарних коридорів у бік країни громадянства, тобто в Україну.
Якщо ж і це неможливо, то людей евакуювали із залученням третіх країн та міжнародних організацій, запровадженням гуманітарних конвоїв, чого не робила Росія.
Не дивно, що у березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноважену з прав дитини до РФ Марію Львову-Бєлову саме у зв'язку з незаконною депортацією та незаконним переміщенням дітей з окупованих територій України до Росії.
Зусилля Туреччини Восени 2022 року Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ) звернувся до Туреччини з пропозицією організувати «міст» для передачі між Росією та Україною дітей, які залишилися без піклування дорослих.
Як повідомляє CNN Turk, на цю пропозицію Анкара очікувано відповіла позитивно. Омбудсмен Туреччини Шереф Малкоч зв'язався з цього питання зі своїми колегами в Москві та Києві та виступив із пропозицією, що включає виявлення дітей-сиріт та взаємний обмін ними між сторонами.
За словами Малкоча, спочатку ініціативу було підтримано, але потім омбудсмени Росії та України запропонували реалізувати її «пізніше». Незабаром було досягнуто домовленості про організацію зустрічі уповноважених із захисту прав людини з усіх трьох країн.
В результаті в Анкарі відбувся дводенний саміт, на полях якого пройшли чотири раунди переговорів під головуванням Малкоча та ще чотири двосторонні зустрічі обмудсменів РФ та України.
На цих зустрічах було прийнято принципове рішення не лише про возз'єднання несупроводжуваних дітей з їхніми сім'ями, а й про створення «гуманітарного коридору» у ширших межах. Було узгоджено триетапний план.
Ці та інші гуманітарні зусилля Туреччини високо цінують і міжнародні організації.
Уряд Туреччини також відіграв важливу роль в обміні військовополоненими між РФ та Україною восени 2022 року. Тоді додому повернулися 215 українських захисників, а російській стороні було передано 55 окупантів та підозрюваний у держзраді впливовий український олігарх та проросійський політик Віктор Медведчук.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган взяв під свій особистий протекторат п'ятьох українських командирів, які за умовами обміну повинні до кінця війни залишатися в Туреччині.
У січні цього року турецький омбудсмен заявив про зусилля своєї країни у питанні гуманітарного коридору з метою продовження процесу обміну полоненими між Україною та Росією.
Анкара поставила за мету – організувати обмін, який охопить тисячу осіб (800 з української та 200 з російської сторони).
Київ завжди вдячний і з розумінням ставився до позиції Анкари у питанні російсько-української війни. Українці з вдячністю зазначають, як Туреччина з початку війни прийняла майже 75 тисяч біженців з України 18 тис. з яких — діти.
Туреччина неодноразово заявляла про порушення прав мирних людей, зокрема дітей у сусідній Сирії. Анкара стала голосом пригноблених сирійців проти яких ведуть війну президент Башар Асад та його союзник Росія.
Люди в Україні не сумніваються — Туреччина як неупереджена сторона візьме участь і в розслідуванні військових злочинів російської армії в Україні. Українські діти, які стали жертвами російської агресії, доб'ються справедливого покарання, а світ із болем у серці ще дізнається про нові та жахливі факти вбивства, зґвалтувань та інших трагедій дітей з України.
