Друга річниця великого обміну або «Віра здатна творити дива». Бранці Кремля розповіли про перебування за ґратами

Публікації
Асіф АлієвQHA
07 Вересня 2021, 19:21
Асіф АлієвQHA
07 Вересня 2021, 19:21

7 вересня 2019 року між Україною та Росією відбувся так званий великий обмін утримуваних громадян. На Батьківщину повернулися 35 українських громадян, серед яких 11 політв'язнів, яких у різний час незаконно затримали і тримали за ґратами у Російській Федерації, а також 24 моряки, що були затримані у Керченській протоці восени 2018 року.

Обмін між Києвом та Москвою відбувся за формулою 35 на 35. Україна видала РФ пропорційну кількість ув’язнених росіян і українців, підозрюваних у злочинах на Донбасі, держзраді тощо. Росія же погодилася повернути незаконно затриманих бранців Кремля серед яких були: Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Едем Бекіров, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Артур Панов, Євген Панов, Олексій Сизонович, та 24 українських моряка (двоє з них співробітники СБУ).

Такі політв’язні, як Сенцов, Карпюк, Клих були засуджені на тривалі терміни ув’язнення (20 і більше 20 років). Багато хто з політв’язнів втратив здоров'я за гратами. Так, кримський татарин Бекіров був затриманий вже маючи інвалідність через ампутацію ноги, а Станіслав Клих дістав важку психічну травму. До нього, а також до інших бранців, застосовували жорстокі тортури.

7 вересня 2019 року майже всі українські ЗМІ транслювали зустріч в’язнів Кремля у прямому ефірі. Політв’язнів зустрічали їхні родичи, друзі, представники влади та президент Володимир Зеленський.

Після повернення усі 35 українців отримали можливість пройти обстеження і отримати необхідну медичну допомогу.

Інформаційне агентство «Кримські новини» поспілкувалося з трьома колишніми бранцями Кремля про незаконне перебування за гратами, їхні надії та що вони бажають родичам, які чекають на повернення з російського полону своїх рідних.

Правда і любов переможе

___________________________________________________________________________________________________________________

За словами кримчанина Володимира Балуха, який був ув’язнений окупантами в Криму лише за те, що на його садибі майорів український прапор та розмістив на стіні власного будинку табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні, 18», розповів, що вижити у в'язниці йому допомогло відчуття єдності з українцями.

Розуміння в масштабному сенсі, що ти не сам, що ти не сам на цьому шляху. Не можливо виміряти у цифрах кількість людей, які йдуть цим шляхом і які в певний момент орієнтуються на тебе, а ти орієнтуєшся на них. І це відчуття глобальної причетності до правди і любові, у вигляди листів, які люди надсилали, допомагало мені, — сказав він.

Балух зазначив, що листи, які люди писали і пишуть сьогодні до політв’язнів лише на перший погляд здаються дрібницями. Колишній бранець Кремля переконаний, що дрібниць у світі не буває.

Як сказано у святих Писаннях «Бо хто найменший між вами, той є великий» (прим. ред. — Євангеліє від Луки, 9, 44 – 50), тобто найбільшим є той, хто робить найменші справи, — поділився Балух.

Українець з Криму згадав, як його підтримував архієпископ Климент, який сказав, що Господь не дає людині випробувань більше його сил.

Віра здатна творити дива і моя особиста історія свідчення того, що дива трапляються і це не щось міфічне. Вацлав Гавел колись сказав: «Правда і любов переможе брехню і ненависть», — процитував він.

Володимир Балух був заарештований 8 грудня 2016 року за зфабрикованою справою. Згодом Балуху було висунуто звинувачення за частиною 1 статті 222 КК РФ («Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення, пересилання чи носіння зброї, основних частин вогнепальної зброї, боєприпасів»). 4 серпня 2017 року Роздольненський районний «суд» анексованого Криму засудив Володимира Балуха до 3 років і 7 місяців колонії загального режиму. В останньому слові українець сказав: «Я не хочу, щоб колись мої нащадки, діти всієї України, дорікнули мені у тому, що я десь слабодухий, виявив слабкість». Звільнений 7 вересня 2019 року Балух долучився до активної громадської діяльності. Вночі проти 8 вересня 2020 року Балуха побили, його знайшли лише зранку. Він понад 10 днів лежав непритомний. Його нападника затримали — він визнав провину і відмовився від адвоката. За словами нападника, конфлікт з потерпілим відбувся на побутовому ґрунті.

Вони усі повернуться

___________________________________________________________________________________________________________________

Свободою назвав 60-річний кримський татарин Едем Бекіров найбільшу зміну в його житті після повернення з незаконного арешту. За словами Бекірова, у нього змінилося ставлення до життя, до людей, відчуття відповідальності стало іншим.

На багато речей я дивлюсь з іншого ракурсу, — зізнався він.

Згадуючи про 10 місяців тримання у Сімферопольському СІЗО, колишній політв’язень зазначає, що лише жахливі умови тримання арештованих спрямовані на те, щоб зламати морально людину. Вогкість, мох на стінах, по яких цілодобово тече вода, сприяють розповсюдженню багатьох захворювань.

Проте Всевишній, даючи ці випробування, дає й сили пережити це все. Навіть тварини у клітках, які можуть не усвідомлювати, де вони перебувають, хочуть волі, а що ж тоді говорити про людей? — запитує він.

Бекіров побажав сім’ям теперішніх політв’язнів здоров’я і терпіння. Він закликав їх вірити, що у будь-якому разі їхні рідні, сини, чоловіки, брати, сестри повернуться до них.

З допомогою Всевишнього усі наші люди повернуться додому, жоден український бранець Кремля не залишиться там, вони усі повернуться, я в це вірю, — сказав він.

Житель селища Новоолексіївка Херсонської області Едем Бекіров був затриманий російськими силовиками на в’їзді до анексованого Криму 12 грудня 2018 року. Він їхав до Криму відвідати матір і родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний «суд» Сімферополя заарештував інваліда першої групи Бекірова. Його підозрювали за статтею про зберігання і передачу вибухових речовин і боєприпасів. Кримський татарин неодноразово заявляв про свою невинуватість. Звільнений 7 вересня 2019 року Едем Бекіров після прильоту до Києва почав тривале лікування та переніс декілька операцій.

Двері в’язниць будуть зруйновані

___________________________________________________________________________________________________________________

За два роки після звільнення кримський активіст Олександр Кольченко облаштувався у Києві. Він, як і Володимир Балух та Олег Сенцов, не може повернутися додому в прямому сенсі. Так, саме на окуповані території Луганської області закритий в'їзд Артуру Панову та Олексію Сизоновичу. Проте один з приватних фондів України придбав усім п’ятьом квартири у Києві.

За цей час, як розказав Кольченко, він встиг також поїздити Європою і поновився в університеті.

Я познайомився з багатьма людьми. Влаштувався на роботу, — розповів колишній політв’язень.

Кольченко називає своє перебування за ґратами викликом. За його словами, тривалі терміни ув’язнення невинним українцям, яких ще продовжують тримати в РФ, це наочний приклад того, що з себе уявляє сучасна Росія.

Олександр Кольченко побажав терпіння тим українцям, хто чекає на звільнення своїх рідних.

Бажаю витримки і вирити, що рано чи пізно усі ці двері в’язниць будуть зруйновані, — сказав він.

16 травня 2014 року Олександр Кольченко був заарештований у Сімферополі за звинуваченням у підпалі офісів «Єдиної Росії», «Російської громади Криму» та підготовці вибуху біля меморіалу Вічного вогню. 23 травня його вивезли до Москви. Незабаром його звинуватили у приналежності до організації «Правий сектор» (хоча сам українець має ліві політичні погляди). Олександр Кольченко не йшов на співпрацю зі слідством і заперечував власну провину. Його було засуджено до 10 років позбавлення волі у колонії суворого режиму. Звільнений 7 вересня Кольченко продовжив свою громадську діяльність. У серпні 2020 року Шевченківський райсуд Києва засудив його до 40 годин виправних робіт за «дрібне хуліганство та злісну непокору вимозі правоохоронця» під час протесту біля посольства Білорусі у Києві.