Гроші в обмін на права людини: про що нагадав втікач-казах, який просить притулку в Україні

Публікації
Анвар Деркач
05 Листопада 2021, 09:08
Уйгур та китайські військові в Сіньцзяні
Анвар Деркач
05 Листопада 2021, 09:08

Восьмий апеляційний адміністративний суд (Львів) звільнив розшукуваного китайською владою казаха Їлісена Аеркена. Це сталося в той самий день, коли голова Верховної Ради Руслан Стефанчук обговорював з Послом КНР в Україні перспективи співробітництва. Чи готовий Київ заплющувати очі на порушення прав тюрків-мусульман в Китаї заради економічної вигоди?

 У 2011 та в 2013 роках Китай і Україна підписали низку документів, які визначили стосунки між країнами як стратегічні. Сьогодні Китайська народна республіка – найбільший торгівельний партнер України після Європейського Союзу. Частка Китаю складає понад 15%  загального обсягу зовнішньої торгівлі України. Але під час голосування по українських питаннях в Раді Безпеки ООН, зокрема по окупації Криму, Пекін займав нейтральну або проросійську позицію. І це при тому, що сама КНР бореться з сепаратизмом. Як сепаратизм трактує офіційний Пекін намагання уйгурів, казахів і татар Східного Туркестану (Сіньцзян) зберегти власну ідентичність та практикувати свою релігію – Іслам.

Київ ніколи голосно не критикував таку позицію та дії комуністичного керівництва КНР. Українська влада традиційно намагається обходити гострі кути в стосунках з Китаєм. Київські чиновники бачать в Піднебесній  величезний ринок для української сільгосппродукції та корисних копалин. І можливе джерело інвестицій. Проте, від моменту підписання договорів про стратегічне партнерство Китай не фінансував жодного масштабного проекту.

В стосунках України з Китаєм за останні п’ять років було кілька промовистих епізодів. У  2021 році Україна приєдналася до ініційованого Канадою документа Ради ООН з прав людини. Суть його полягала в заклику до Китаю допустити міжнародних спостерігачів до Сіньцзян -Уйгурського регіону для вивчення ситуації національних меншин (уйгурів, казахів, татар). Адже є численні свідчення системного порушення їхніх прав: тотального стеження, арештів, тортур, утримання в концтаборах і примусової праці, знищення системи національної і релігійної освіти.

У червні поточного року Україна свій підпис відкликала і спровокувала осуд міжнародної правозахисної спільноти. Серед пояснень такого кроку Києва – залежність української економіки від експорту до Китаю. Експерт New Geopolitics Research Network Юрій Пойта у коментарі QIRIM.News нагадав приклад Австралії, уряд якої жорстко критикував Китай за порушення прав людини.

Китай повністю зупинив експорт по багатьох типах продукції з Австралії. Це набагато більше, ніж з України... Австралія сказала, що не змінить своєї позиції, свої цінності заради економічної вигоди, – зазначив Пойта.

Він додав, що США та інші західні партнери підтримали Австралію, перебравши на себе втрачені обсяги експорту.

Я не знаю, чи готовий хтось так підтримати Україну, я сумніваюся, – сказав експерт.  

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень (Київ) Ігор Семиволос вважає, що відкликавши підпис під документом про права національних меншин у Сіньцзяні, Київ піддався тискові Китаю.

Тут і тиск з боку Китаю, це відчувається, тут і невисокий рівень компетенції (посадовців), очевидно. Але першого, думаю, все ж таки більше, – зазначив експерт у коментарі QIRIM.News.

Чотири роки тому інвестори, афілійовані з китайською державою, придбали акції українського монополіста – виробника авіаційних двигунів «Мотор Січ» (Запоріжжя). Однак скористатися правом на управління підприємством дотепер нові власники не можуть через блокування СБУ та Антимонопольним комітетом. Підприємству разом з виробничими активами належать новітні технології на випуск продукції подвійного призначення. Проти передачі цих технологій Китаю виступають Сполучені Штати. Китайці вирішили вимагати від України виплати 3,5 мільярдів доларів компенсації в міжнародному арбітражі. Ця сума може виявитися непідйомною для Києва. Схоже, Україна таки готова конфліктувати з потужним партнером і ризикувати значними коштами, якщо має підтримку інших великих міжнародних гравців.    

На засіданні восьмого апеляційного адміністративного суду (Львів), який мав вирішити долю казаха з Китаю Ейлісена Аеркена, була присутня почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька-Юсипович. Увага канадської держави до справи втікача з Китаю невипадкова. Адже в Канади є досвід жорсткого дипломатичного протистояння з КНР. Китайські спецслужби 2018 року затримали двох канадських дослідників, які працювали в Китаї. Це сталося після того, як канадська поліція затримала топ-менеджерку китайської компанії Huawei. США підозрювала цю компанію в порушенні санкцій проти Ірану. Відбувся фактично обмін «полоненими»: китайці відпустили затриманих канадців після того, як громадянка Китаю вилетіла додому.

Між тим, позиція Києва щодо порушення основоположних прав і свобод національних меншин в Китаї залишається об’єктом критики правозахисників. Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров відзначає безпринципність українських керівників.

Вони надто прагматичні та цинічні: хочуть мати зиск зі співробітництва з Китаєм і заради цього навіть прославляють Компартію Китаю та «китайський шлях». І тому для них порушення прав людини в Китаї, зокрема, масові та систематичні переслідування уйгурів, нічого не значать. Тому вони й відкликали підпис під заявою, яку підписали представники більше 40 країн. У заяві йдеться про систематичне і непропорційне стеження за уйгурами та представниками інших меншин у Китаї, а також обмеження основоположних свобод, репресії проти уйгурської культури, розділення сімей. Крім цього, держави засудили китайську політику щодо Гонконгу та порушення прав людини у Тибеті. Це такий собі «компроміс зі злом» з боку українських політиків, який не має нічого спільного з європейськими цінностями і прямо суперечить деклараціям про євроатлантичні прагнення України, – вважає авторитетний правозахисник.

Хоча суд звільнив китайського втікача Аеркена з пункту тримання іноземців, його звернення до міграційної служби України про статус біженця не дало результату. Міграційна служба відмовила у притулку казаху, який критикував знущання китайських спецслужб над тамтешніми мусульманами. Аеркен планує оскаржити в суді відмову міграційної служби.