Два роки тому 23 серпня 2021 року небо у Києві було вкрите хмарами, а до самої української столиці з'їхалися представники 46 країн та міжнародних організацій.
Саме цього дня було проведено перший саміт Кримської платформи.
Проведення саміту було ініціативою президента Володимира Зеленського, який мав на меті забезпечити постійну присутність кримської теми у міжнародному порядку денному.
Фото: пресслужба Офісу Президента України
До дискусії з деокупації Криму було залучено не лише перших осіб держав світу, а й проведення саміту на рівні парламентів та провідних світових експертів. Києву за відносно короткий час вдалося консолідувати навколо теми анексованого Криму значну кількість держав та зібрати їх усіх в одному місці. «Той, хто хоч трохи знається на дипломатії, розуміє, що це було непросто», - заявив тоді DWспіврозмовник, який побажав залишитися невідомим.
У своїх виступах усі учасники саміту зазначали, що анексія Криму Росією у 2014 році стала грубим порушенням міжнародного права та висловлювали тверду підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.
Учасники "Кримської платформи" погодилися "продовжувати здійснювати політику невизнання анексії" Криму та розглянути запровадження подальших санкцій проти Росії. Саміт у 2021 році став поки що єдиним самітом, який пройшов в умовах мирного часу.
Хоча Україна і після широкомасштабної агресії Росії не відмовилася від проведення Кримської платформи, але з часом дипломатична мова деокупації півострова змінилася на військову.
В інтерв'ю Радіо Свобода постійна представниця президента України в Криму Таміла Ташева заявила, що військовий елемент деокупації півострова став ключовим після того, як Росія не хотіла говорити про політико-дипломатичне повернення Криму як до повномасштабної війни, так і після її початку.
«Ми не виключаємо політико-дипломатичний елемент для мінімізації втрат серед цивільного населення та військових та руйнування цивільної інфраструктури, але добре розуміємо, що найімовірніше звільнення буде військовим шляхом», – сказала вона.
Після 24 лютого заклики до країни-агресора Росії розпочати діалог з деокупації півострова стали недоречними, Київ все частіше повторює, що війна з Росією почалася в Криму і в Криму вона має завершитися.
Під час другого саміту Кримської платформи, вже у 2022 році, було прийнято заяву, в якій учасники «рішуче засудили неспровоковане та невиправдане вторгнення Росії, її агресивну війну проти України, особливо використання тимчасово окупованого Кримського півострова та українських територіальних вод для війни проти України».
Після успішних контрнаступальних дій ЗСУ в осени 2022 року, а також перших "бавовн" в Криму влітку минулого року стало зрозуміло, що війна дістане й Криму.
Президент Зеленський неодноразово заявляв, що кінцевою метою України є деокупація Криму і лише тоді це означатиме, що "війна закінчилася", а "мир" без Криму він не вважатиме "перемогою". 23 серпня цього року Київ знову приймає саміт Міжнародної Кримської платформи та розмови про деокупацію Криму все частіше пов'язують з військовими.
У ході Передодня Третього саміту Міжнародної Кримської платформи Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов заявив, що звільнення Криму відбуватиметься військовим шляхом.
За словами Олексія Данілова, будь-який інший варіант щодо Криму означатиме консервацію ситуації та передачу війни нащадкам.
Фото: Рада національної безпеки і оборони України.
«Тому, що російська федерація, маючи Крим у собі в підпорядкуванні, ніколи не скоритися з тим, що вона заспокоїться і буде спокійно жити», – пояснив він.
Питання звільнення українського півострова військовим шляхом все більше стає реальністю на фоні ударів по військовім об'єктам окупантів та Керченському мосту. Українське суспільство розуміє, що тільки сила зброї здатна остудити агресивну політику Кремля та повернути Крим Україні.
Саме рішучість України силою повернути свій суверенітет над півостровом має змусити світ, чиї представники зберуться 23 серпня у Києві на саміт Кримської платформи, надати більше зброї ЗСУ і тиснути на РФ аби та пішла з Криму.
