Фото Представництва Президента України в АРК
24 травня в Національному художньому музеї України відбулася дискусія, присвячена до Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка покликана поєднати мистецтвознавців, арт-критиків, істориків та культурних діячів для обговорення інтерпретації Кримського півострова у мистецтві — передусім, українському, а також російському та радянському — різних періодів.
Як передає QIRIM.News, обговорення пройшло під назвою "Культурна рецепція Криму: доколоніальний аспект".
Учасники дискусії говорили про те, яким чином інтерпретація півострова у мистецтві транслювало ставлення до Криму з боку суспільства та держави, яким є співвідношення між цими відображеннями та політиками, які застосовувалися до півострова та його мешканців, зокрема щодо корінних народів, на різних етапах історії.
Як заявили організатори заходу, ця дискусія покликана актуалізувати тему тимчасово окупованого Криму в мистецьких та творчих середовищах, а також - на стратегічному рівні запропонувати дороговкази для формування ставлення до Криму, позбавленого колоніальної призми.
Генеральна директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта, яка була одною з учасників дискусії, зазначила, що культурна політика України щодо Криму була занедбана. Проте така політика спостерігалася на Закарпатті та на Донбасі.
«Це пов'язано зі станом українського урядування весь цей період. Я бачу три її елемента один це — ставлення діяти інерційно, тобто робити те що робило міністерство культури в 70- 80-х роках. А пізніше в 90-х роках. Тобто підтримувати ті самі колективи, застосовувати такі самі методи підтримки, такі самі підходи, цей інерційний тип взаємодіяти тривав до 2014 року.
Другий підхід культурної політики України — це чинити опір радянський культурної політики. Радянська культурна політика буда дуже агресивна. Мені приходить в голову такий спогад про фестиваль Молоді та студентів. Це був великий фестиваль в Москві. Це було дуже агресивним способом індоктринації. Частина людей, яка відповідала за культурну політику в 90-х роках дуже хотіла позбутися цієї спадщини.
Ну і третій це, мої власні міркування, а не якісь дослідницькі висновки. Це використання радянських методів культурної політики для афірмації української національної культури саме в дуже у загальному радянському розумінню», — сказала вона.
В Національному художньому музеї України під час дискусії були представлені кілька робіт, присвячених Криму.
Як розказала генеральна директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець, експозиція охоплює 19 століття та завершується, коли кримські татари повернулися до Криму.
"Тут представлені роботи Василя Кричевського, Володимира Буднікова та інших. Колекція має великий потенціал для дослідження", - зазначила Литвинець.
Проте журналістка, психологиня та програмна директорка сайту Crimean tatars Мавілє Халил заявила, що Крим варто бачити іншим поглядом.
"На мистецтво я дивлюся через призму психології. Коли ми дивимося на картину, маємо бачити меседж автора, що хотів сказати автор. Тут наче красивий, але не живий Крим. Ці картини дають погляд знелюдненого Криму",- сказала вона.
Постійна Представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, говорячи про важливість культурної спадщини півострова, розповіла історію кримськотатарського кераміста Рустема Скібина, яки виїхав на початку окупації півострова у 2014 році.
" Коли ми почали ініціативу Крим SOS, 2 березня до нас звернувся Рустем Скібин і сказав, що хоче виїхати з Криму і вивезти свою колекцію, позаяк першим, що буде робити РФ — це знищувати мистецтво українського та кримськотатарського. Власне це те, що ми бачили починаючи з першої анексії Криму у 1783 році, коли почалася перша колонізація Криму.
Це відбувалося протягом століть коли Російська імперія намагалася знищити, затерти все кримськотатарське на території кримського півострова. Власне культура не просто важлива, а вона надважлива. Вона передує дуже багатьох процесах в суспільстві, вона багато чого передбачає і власне радянська Росія, Радянський Союз намагався не помічати кримських татар і це відображалося в мистецтві", - зазначила Ташева.
Інші учасники обговорення Оксана Баршинова, заступниця генерального директора Національного художнього музею України, Мартін-Олександр Кислий, історик, дослідник, кандидат наук, викладач НаУКМА, учасник проєкту “Ініціатива для кримських татар”, Олексій Мустафін, журналіст, телевізійний менеджер, політик обговорили питання стосовно культури Криму.
Модераторами заходу виступили керівниця Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Марія Томак та журналіст, письменник Рустем Халілов.
Організатори заходу: Національний художній музей України, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, ГО “Крим SOS”.
