Літературний чаїр на материку: перший урожай…

Публікації
Анвар Деркач
08 Жовтня 2021, 11:12
Анвар Деркач
08 Жовтня 2021, 11:12

Чаїр – сад, який виростає з пагонів плодових культур, прищеплених до диких дерев. Це поєднання сили дичок і роботи селекціонерів, які плекають нові сорти. За подібну роботу взялися засновники двомовного конкурсу «Кримський інжир/ Qirim inciri». Третій альманах, виданий з кращих творів учасників, так і назвали – чаїр.

Щоб оцінити значення альманаха для кримських татар і національної літератури, слід пам’ятати – кримськотатарська мова сьогодні під загрозою зникнення. Це оцінка міжнародних організацій, зокрема ООН. У 2016 році ветеран кримськотатарської літератури Різа Фазил критикував молодих журналістів телеканалу АТР за кепське знання рідної мови. Він стверджував, що наприкінці 50-х років кримські татари в депортації рідною мовою володіли краще, аніж тепер у Криму. Член журі «Кримського інжиру», поетка Майє Сафет вважає таку ситуацію закономірною.

В депортації опинилися люди, для яких кримськотатарська була рідною. Так само і ті, хто був висланий у підлітковому віці. А от наступне покоління вже мало стверджуватися, долати тавро «зрадників», в тому числі і за рахунок доброго знання російської. Тому  ниніщні 60+ не можуть дати своїм онукам уявлення про світ кримськотатарською мовою, – каже Сафет, яка належить до числа тих небагатьох киримли, які народилися в Криму на початку сімдесятих.

"Кримський інжир" розширює географію і тематику
Для сприйняття літературної кримськтатарської мови треба бути освіченим, переконана Майє Сафет

Майє Сафет каже, що мова нинішніх молодих співвітчизників значною мірою штучна, люди подекуди неточно вживають слова рідної мови, то ж критику вже покійного нині Різи Фазила вважає обґрунтованою. Мову його творів вона називає складною, вишуканою і непростою для сприйняття молодшими кримськими татарами.

Літературна мова кримських татар створювалася в першій половині 20 століття на основі діалекту, поширеного в передгірній та гірській частині півострова. Він поєднує риси північнокримського діалекту, який належить до кипчацької групи тюркських мов, і південнокримського – огузька група.

Як пояснює Майє Сафет – сучасна літературна мова кримських татар складна для сприйняття людиною без певної освіти. « У нас є мова, чиста, солодка, як мед, але до неї треба дотягнутися, дорости», – каже літераторка і філолог. Саме тому видання рідною мовою додають до публікацій невеликі тлумачні словнички, які пояснюють значення слів, невластивих для мови побутової. Для повноцінного розвитку мови нею має створюватися література, на неї мають перекладатися твори з інших мов, розвиватися аудіо- та відеоконтент. Свого часу важливу роль в цьому відіграв телеканал АТР. Після 2014 року російська окупаційна влада створила центр імені Гаспринського, в якому кримськотатарська – одна з понад десяти мов національних меншин Криму. І якщо болгари, вірмени та німці Криму можуть отримувати допомогу із своїх національних держав, то кримським татарам розраховувати немає на кого. Україна визнала кримських татар корінним народом і нині повільно відроджує державну мову, яка пройшла практично всі етапи нищення російськими імперцями. То ж ситуація, в якій опинилася мова кримських татар, українцям близька і зрозуміла. Природньо, що саме українці підтримують відродження мови киримли.

«Кримський інжир», який відбувся втретє, має добрі шанси стати традиційним заходом відновлення мови для найбільшого корінного народу Криму. А ще – майданчиком, де відбувається взаємне пізнання українців і кримських татар. На конкурс подають переклади з кримськотатарської на українську і навпаки.

Відбирають твори на конкрус ті, хто сам добре пише, каже Анастасія Левкова

Раніше можна було тільки сучасних, але з минулого року вже і класиків, – каже Анастасія Левкова, яка розробляла положення конкурсу і входить до української частини журі. Своїх колег вона характеризує як вимогливих при відборі творів на конкурс. Це відомі не тільки в письменницькому середовищі, але й широкому читацькому загалові Андрій Курков, Катерина Калитко, Іван Андрусяк. А співзасновник конкурсу Алім Алієв каже, що журі інколи буває занадто вимогливим. Проте, жорсткий відбір – на користь мистецькому рівневі «Кримського інжиру», який на думку Алієва, зростає щороку.

Завдяки ретельному відбору тексти нашого конкурсу конкурентні на українському ринку, – каже Алім Алієв.

Його думку поділяє Анастасія Левкова. І в якості прикладу називає Наталію Смирнову, учасницю другого «Кримського інжиру», яка привернула увагу своїм оповіданням «Сагдіє означає «щаслива» про спробу повернення кримських татар на рідну землю. Після успіху на конкурсі ця авторка отримала замовлення на написання дитячої повісті.

Алім Алієв запрошує авторів до наступного конкурсу «Кримський інжир/ Qirim inciri»

Алім Алієв відзначає розширення географії авторів «Кримського інжиру». Крім України та окупованого Криму свої твори  останнього разу представили письменники з Грузії, Фінляндії, Польщі, Німеччини, Канади…Члени журі відзначають присутність серед авторів політв’язнів кремлівського режиму…Під палітурками альманаху читач зустріне твори Вадима Сірука і Османа Арифмеметова. Журі констатують розширення не тільки географії конкурсу, але й тематики….А ще література допомагає долати комплекс жертви, який міг утворитися у народу внаслідок жорстоких випробувань і попередніх 250 років, і останніх семи років російської окупації Криму. На черзі – поява повноцінної літературної критики, яка допоможе аналізувати те, що відбувається літературі киримли і прогонозувати її розвиток. Чаїр кримськотатарської літератури квітне і обіцяє новий врожай смаковитих плодів. Конкурс «Кримський інжир» 2020 – 2021 років розпочався і приймає твори, тих, кому болить Крим, каже Алім Алієв.