«Ми не впадаємо у відчай і віримо, що настане день, коли ми незабаром возз'єднаємося», — сестра в'язня Кремля Руслана Месутова

Публікації
Асіф АлієвQHA
13 Грудня 2022, 18:22
Асіф АлієвQHA
13 Грудня 2022, 18:22
Асіф АлієвQHA

За даними правозахисників, у місцях висновків із політичних мотивів досі перебувають близько сотні кримчан.

Більшість із них – кримські татари. QIRIM.News продовжує цикл історій про те, як сім'ї політв'язнів живуть без своїх батьків, чоловіків та синів.

Про долі цих людей важливо розповісти. Щоб нагадати: списки в'язнів, які на перший погляд здаються безликими, не просто переліку прізвищ – у кожного з цих прізвищ – своя історія.

В'язень Кремля Руслан Месутов народився 11 вересня 1965 року в місцях депортації у Самаркандської області (Узбекистан). 1988 року Руслан повернувся до Криму і влаштувався токарем на завод в Алушті, де йому виділили земельну ділянку. Пізніше він перевіз до Криму батьків та сестер. Варто згадати, що Руслан Месутов був членом товариства народного руху кримських татар.

У селі Малий Маяк Руслан організував мусульманську громаду "Авдет", що входить до складу Духовного управління мусульман Криму. Руслан є одним із засновником релігійної громади міста Алушта. До арешту був охоронцем у мечеті. Також займався громадською діяльністю, організовував мусульманські свята, допомагав із похоронними питаннями, беручи на себе оформлення документів, проводив різноманітні молебні.


У червні 2019 року російські силовики провели обшук в домі Месутова та інших кримських татар — Ельдара Кантемірова, Руслана Нагаєва, Ленура Халілова та заарештували їх. Їх звинуватили у приналежності до ісламської політичної партії "Хізб ут-Тахрір" , яка у Росії заборонена з 2003 року, проте не заборонена в Україні, в тому числі в Криму. Руслана Месутова було засуджено до 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з обмеженням волі на 1 рік та 6 місяців після звільнення. Месутова визнали винним в нібито «Організації діяльності терористичної організації», та «Приготування до насильницького захоплення влади»
.

Про його долю Руслана Месутова QIRIM.News розповіла його сестра Ліля Месутова (інтерв'ю мовою оригіналу)

Руслан — он из тех кого можно назвать альтруистом. Он абсолютно бескорыстно заботился о благополучии других людей, народа. Это человек редкой доброты. Вот уже три с половиной года как моего брата несправедливо держат в сырых застенках. Руслан организовал праздник для детей в Ораза байрам. Это был последний счастливый день (перед обыском), когда мы были счастливы... Аллах позволил провести этот день в кругу семьи без горести, печали и слез, но утро 10 июня все поменяло.

С этого дня жизнь нашей семьи изменилась. Сложно описать состояние, в котором находишься в момент непонимания от происходящего беспредела и то что происходит с 2014 года с нашим народом, с нашими лучшими мужчинами. В день обыска мы все находились дома. Силовики изъяли телефоны, зачитали постановление, по обвинению по 205.5 часть 1 УК РФ. ( Организация деятельности и участие в террористической организации). Провели обыск, и увезли Руслана.

Помню как я спросила: "Что же вы творите ребята, не 37-ой же на дворе?"

Ответ был таков: "Был бы 37-ой, то расстреляли. Скажите спасибо, что Россия лояльная страна".

В этот момент самое болезненное было Руслану видеть состояние его матери. Они так больше и не увиделись (мама Руслана Месутова вскоре скончалась).

Дальше были изнурительные посещения судов, где все проходило как в театральном представлении. Суд дал ему 18 лет лишения свободы из них 3 года тюрьмы строго режима. Самое тяжёлое находиться всегда в неведении. Так было, когда его этапировали . Мы долгое время не знали что с ним и где он.

Руслан сейчас находится среди настоящих рецидивистов и убийц, в тюрьме Елец Липецкой области РФ. Условия содержания там можно назвать приемлемыми, он никогда не жалуется. От него сложно узнать как там ему на самом деле ему там.

Больше всего его печалило что у него забрали Коран поскольку оно не было заверено ДУМК. Но я смогла найти ему перевод Корана, который требуют в тюрьме. Альхамдулиллях, я получила письмо, что Коран уже у него. Это великая радость. Иншааллах — это немного облегчит его пребывание там.

Наше общение с Русланом проходит посредством писем. Это единственный способ контакта с ним. Телефонные звонки по Зонателекому ему так и не предоставили, хотя соответсвующее заявление он писал. В письмах он редко говорит о себе.

В основном он пишет о своих переживаниях за тех, кто сейчас на свой страх и риск пытается помогать всем политзаключенным, за родных и джемаат. В каждом письме он просит передавать благодарность за поддержку, за проявление единства. Всегда просить не забывать молитвы и не торопить время.

Он нам дает то, чего мы не можем дать ему: наставления и веру. Мы не отчаиваемся и верим что придет этот день, когда мы вскоре воссоединимся и сделаем большой дуа в честь освобождения наших невинных ребят. Пусть Аллах поможет им выдержать все испытания ниспосланные на их долю. Мы очень их ждем всем джематом !!!