«Нас стане більше на фронті боротьби за Крим» — прокурор АРК щодо підсумків саміту «Кримської платформи»

Публікації
Тетяна ІваневичQHA
24 Серпня 2021, 11:27
Тетяна ІваневичQHA
24 Серпня 2021, 11:27

Після завершення саміту «Кримської платформи» керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний відповів агентству «Кримські новини» на кілька запитань щодо підсумків саміту, етнічних утисків в окупованому Криму та підходів до деколонізації півострова після його деокупації. 

Що найважливіше ви озвучили, а що почули на саміті «Кримської платформи»?

Нічого не озвучував, тому що був лише учасником. А найважливіше з почутого, якщо говорити про панельну дискусію, це те, що генеральний прокурор (Ірина Венедіктова, — прим. ред.) сказав про необхідність ратифікації Римського статуту Україною, тому що про це заявив і колишній суддя Міжнародного кримінального суду, назвав ряд причин, які є виключно корисними для України в плані ратифікації Римського статуту і продовження розслідування в Міжнародному кримінальному суді дій Російської Федерації.

І також приємно було почути те, що всі 46 держав, делегації яких були учасниками саміту, всі заявили однозначну позицію про підтримку України і про визнання Криму винятково українською територією.

Створення Офісу «Кримської платформи», створення інфраструктури міжнародної взаємодії в рамках «Кримської платформи», про яку говорили в МЗС, поява в іноземних зовнішньополітичних відомствах людей, які куруватимуть питання Криму, наскільки це покращить прокуратурі АРК діяльність в її сфері, скажімо, моніторинг порушень прав людини тощо?

Враховуючи те, що прокуратура АР Крим функціонує у складі державних органів і завданням в цілому держави є деокупація Криму, то відкриття такого Офісу і його якісна робота, постійне інформаційне наповнення тощо, буде однозначно сприяти в тому числі й прокуратурі Криму. Тому що нас стане більше на цьому фронті боротьби, можна так сказати. Адже зараз, по суті, держава не має якоїсь цілісної політики по роботі як правоохоронних органів по відношенню до Криму, так і по органах державної влади. Я думаю, що завдяки тому, що «Кримська платформа» буде комунікувати це на зовнішню політику, відповідно, ці ж завдання повинні виконуватись і в середині країни. Тому запуск «Кримської платформи» і робота Офісу, я думаю, в цілому приверне ще більше уваги до питань Криму.

На вашу думку, порушення прав етнічних українців в окупованому Криму — яке найбільш масштабне, на що слід звернути увагу?

В цілому вся політика Російської Федерації, яку вона реалізує в Криму, так чи інакше пов’язана зі стиранням української ідентичності на півострові. Це реалізовується шляхом закриття українських шкіл, закриття українських класів, заборони віросповідання в Православній церкві України. Це і закриття українських бібліотек, насильницька паспортизація громадян України, позбавлення їх права власності. Останній указ Путіна по землі, найбільшу шкоду принесе якраз громадянам України (підписаний в березні 2020 року указ набув чинності в березні цього року, забороняє іноземцям володіти землею в «прикордонних» з точки зору РФ районах, — прим. ред.). Тобто стирання української ідентичності, переслідування проукраїнського населення в цілому в Криму — це є таким одним з наймасштабніших глобальних процесів, які реалізовує Російська Федерація на півострові. Наряду з корінним населенням — кримськими татарами, які зазнають все ж таки більше персональних переслідувань, переслідувань якоїсь визначеної групи населення. А загальна політика РФ якраз спрямована на стирання української ідентичності в Криму.

Колись у спілкуванні з «Кримськими новинами» ви сказали, що після деокупації Криму політика України по відношенню до колоністів з Росії визначатиметься формулою «90 днів — і на вихід». Чи щось змінилось в цих підходах?

Є національне українське законодавство, яке говорить про те, що громадяни іноземних держав мають право знаходитись без спеціальних дозволів на території України не більше 90 днів. Тому йдеться винятково про виконання вимог діючого на даний час законодавства.

Можливо, якщо будуть враховані якісь пропозиції в політиці перехідного періоду, в законодавстві перехідного періоду, можливо, щось буде інше. Але на даний час законодавство говорить саме так щодо деколонізації: 90 днів і негромадяни України повинні територію нашої держави полишати.