[news_author] Закон про запровадження ринку землі викликав шквал оцінок, страшилок, прогнозів і припущень. Діапазон: від «все пропало, продали землю - продали Україну» серед широкого загалу до нейтральних з деяким ухилом в позитив серед експертного середовища. Опитані QHA media експерти в цілому не бачать серйозних ризиків від скороспілого та компромісного варіанту закону, акцентуючи, що той вигляд, в якому він прийнятий, мінімізує як можливі позитиви, так і ймовірні ризики. Закон називають, скоріше, політичним та іміджевим, який має сприяти співпраці Україні з міжнародними донорами вже зараз, а на майбутнє стати сигналом, що в державі, хоч і в обмеженому вигляді і не одразу, але запроваджено цивілізований ринок землі. «Ефективність такої земельної реформи буде нульова» Інвестиційний банкір Сергій Фурса не бачить в ухваленому законі жодних небезпек, але водночас прогнозує і відсутність ефекту від його запровадження. На його думку, розтягнутість впровадження, різноманітні обмеження, зокрема, поетапний дозвіл або й заборона на купівлю окремим категоріям гальмують ефективність реалізації земельної реформи. Виходом із ситуації він вважає внесення змін до закону, щоб зробити цю реформу більш ефективною. Однак сам відзначає, що навряд чи це можна очікувати найближчим часом - з політичних міркувань. «Цей закон несе єдиний позитив - це те, що прибирається мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Це дуже добре. Тому що мораторій - це атавізм Радянського Союзу, він позбавляв людей права розпоряджатися своєю власністю. А загалом ефективність цієї реформи буде нульова. Чим більше обмежень, тим менше ефективність. Якби бажали дійсно ефективну реформу, яка б призводила до зростання економіки, яка б давала робочі місця, яка б давала інвестиції, то у нас була початкова ліберальна модель, яку спочатку пропонував пан Зеленський, але, на жаль, потім він кастрував сам свою реформу». На думку експерта, поетапність та обмеження купівлі - це дуже негативно. «Сто гектарів в одні руки - це ні про що, цього не достатньо для більшості компаній і навіть фермерів. Це призведе до мінімальної вартості землі. Люди, які двадцять років були під мораторієм і чекали, що зараз мораторій закінчиться і ціна на землю виросте і виростуть орендні платежі, залишаються з носом. Ринкова вартість - це там, де є покупці і продавці. От чим менше у вас покупців, тим менша у вас ринкова вартість землі. Цим законом значно обмежується ця ринкова вартість». Ідея проведення референдуму щодо продажу іноземцям - це також, за словами Фурси, дуже деструктивно, бо ми якось нелогічно кажемо, що нам потрібні іноземні інвестиції для зростання економіки, але чомусь раптом кажемо «але тільки не тут». Він також вважає, що надмірна кількість обмежень створює сприятливий ґрунт для бюрократичних зачіпок, і, відповідно, для корупції та запровадження різних обхідних схем. Крім того досить перебільшеними є побоювання, що землю можуть скупити іноземці, і зокрема, російські олігархи. Підстав для таких побоювань немає не лише тому, що в законі передбачено, що росіянам заборонено взагалі скуповувати землю, а й тому, що в самій Росії давно функціонує ринок землі, і російські бізнесмени не горять бажанням купувати землю ще й в Україні. «На ВВП зараз впливає не земля, а коронавірус» Економіст, ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко вважає, що відкриття ринку землі не несе ризиків, тому що було враховано дуже багато обмежувальних пропозицій, як-то не продавати землю державної власності, обмежити 100 га в одні руки, заборонити купівлю юридичним особам і нерезидентам. Експерт навіть відзначає, що все це, в принципі, мало чим відрізняється від того, що є зараз. Адже частину землі сільськогосподарського призначення в Україні можна купувати і продавати. Водночас, позитив багато в чому буде залежати від того, чи зможе держава в ході реформ підтримати фермерів, які вже працюють на землі. «Я ризиків від закону ніяких не бачу. Але, чесно кажучи, і позитив лише іміджевий. Сподіваюсь, що через декілька років цей ринок буде більш поглиблений, більш адекватний. Поки що це не реформа. Навіть якщо закон почне діяти з наступного року, це просто моральне задоволення, інформаційний сигнал світу, що у нас все ж таки діє ринок землі, він обмежений але діє. Це нам допоможе отримати кредит від МВФ у разі, якщо буде прийнятий правильний закон про неможливість повернення банків колишнім власникам. Для економіки в такому вигляді закон - це нейтральний фактор, він не грає ні позитивно, ні негативно. На зростання ВВП таке запровадження ринку землі взагалі не впливає. Зараз коронавірус і заходи влади проти коронавірусу - от що впливає. Земля і на 0,1% не впливає. Це навіть не актуально». Савченко також підкреслює, що зараз проти закону виступають всі найбільші власники землі - величезні корпорації, які насправді володіють навіть не 100 тисяч гектарів, а доходить до півмільйона гектарів. Їм невигідний запуск ринку землі, тому вони, по суті його блокують через своїх лобістів у парламенті. Їм вигідне нинішнє статус-кво: щоб орендна плата за землю була незначна і не було конкуренції з боку більш технологічних компаній, які можуть тут з’явитися, якщо ринок буде працювати цивілізовано. Але, по суті, реалізацію цього закону відклали на декілька років. «Зараз оптимальна кількість для зернового господарства становить 20-30 тисяч гектарів. Тоді можна найбільш адекватно задіяти техніку, технології, логістику. Менші ділянки для зернового господарства менш рентабельні. В овочевому, грунтовому господарстві оптімум менше - там десь 500-1000 га. Це дозволяє ефективно застосовувати рефрижератори, склади, організовувати логістику. Тому не треба лякатися оптимальної концентрації. Чим менший розмір зернового чи овочевого чи інших господарств - тим більше дотацій з бюджету мають отримувати фермери. Але у нас нема грошей в бюджеті на такі дотації. І тому радіти обмеженням (на концентрацію землі в одних руках) не треба: чим менша середня ділянка землі, тим більше бідність в країні. Я б так зробив: хто має більшу ділянку землі, той не може розраховувати на субсидії від держави». Як вважає експерт, якщо почне діяти ринок землі, то земля потроху почне зростати в ціні. І відповідно потроху буде зростати і орендна плата. І це головна проблема наших фермерів, бо у них немає грошей на викуп землі. Вони орендують цю землю і бояться, що їх потім виженуть. Тому при запуску ринку землі треба захистити фермерів, які вже працюють на орендованих землях. Щоб вони продовжували працювати на орендованій землі без підвищення орендної плати принаймні на протязі п’яти років. А щодо ризиків того, що російський бізнес скупить українську землю, то, на думку Савченка, їх зовсім немає, адже закон забороняє це робити. Якщо землю куплять громадяни недружніх країн, до яких належить і Росія, земля взагалі підлягає конфіскації без компенсації, а закон завжди сильніше, ніж будь-яка угода купівлі-продажу. Та підсумовує: «В Росії є вільний обіг землі. Скажімо, Крим - окупована територія, але там діють закони окупанта, і окупант там також дозволяє купувати і продавати землю. А в Україні численні лобісти країни-окупанта чомусь виступають проти ринку землі. Ви не замислювались чому? Окупант сам «за» вільний ринок у себе, а в Україні його лобісти виступають проти ринку землі. В тому числі проводячи відповідну пропаганду і налаштовуючи людей. А вигода для росіян така, щоб сюди не йшли великі інвестиції, щоб сільське господарство розвивалось не так стрімко».