З оприлюдненням у Туреччині офіційних результатів другого туру голосування Реджеп Тайіп Ердоган відсвяткував свою третю перемогу на президентських виборах.
Для сусідів Туреччини та інших країн світу чергова перемога Ердогана означає, що він продовжить свою амбітну політику, спрямовану на зміцнення його власного іміджу та репутації країни.
Зовнішня політика Ердогана — це гордість його електорату та одна з головних причин проголосувати за нього знову, проте наслідки цієї політики відчуваються й за межами країни.
Українці та Ердоган
У звичайних українців Ердоган та Туреччина асоціюються переважно позитивно.
Попри те, що Анкара не приєдналася до санкцій проти Росії, турецькі "Байрактари" стали в перші місяці широкомасштабної агресії РФ одним із символом українського опору. Українці навіть створили пісню, присвячену турецькому безпілотнику.
Туреччина також відіграла важливу роль в укладанні зернової угоди, запропонованої саме президентом Реджепом Тайіпом Ердоганом і підтримуваної ООН.
Ця угода дозволила Україні відвантажити мільйони тонн зерна, заблокованого в її портах через запроваджену РФ морську блокаду. Відновлення відвантажень знизило тиск на продовольчі ціни — раніше їхнє зростання спровокувало інфляцію в усьому світі.
Президент Ердоган неодноразово пропонував виступити у ролі посередника між Росією та Україною для припинення бойових дій. В Анкарі навіть пройшло кілька раундів переговорів української та російської сторони.
Турецький лідер, всупереч на часті зустрічі з Путіним, не відмовляється від підтримки територіальної цілісності України, делегація Туреччини в ООН голосує за засудження російської агресія.
Особливе ставлення у Туреччини до кримських татар та Криму, анексію якого Анкара не визнає з 2014 року. Називаючи кримських татар своїми співвітчизниками Туреччина неодноразово заявляла, що не залишить кримських татар без своєї підтримки.
НАТО і Туреччина: думки експертів
Український публіцист Віталій Портников вважає, що зміни у зовнішній політиці Туреччини очікувати не варто.
На думку Портникова, Туреччина буде і надалі намагатися зберігати спеціальні стосунки з Російською Федерацією, які є також особистими стосунками Ердогана та Путіна.
«З іншого боку, Туреччина буде робити все можливе, щоб НАТО було сприятливим, щоб країна почувалася комфортно у переліку проблем, які існують в регіоні. Йдеться і про постачання новітньої зброї, і модернізацію війська. Однак Туреччині цього разу доведеться розблокувати процес прийняття до НАТО Швеції. Для нас це дуже важливо, оскільки Україна має стати наступною після Швеції. Часу до Вільнюського саміту НАТО небагато, але, можливо, Ердоган поспішить довести, що він залишається лояльним партнером Північноатлантичного альянсу та США", - заявив Портников на своєму каналі в YouTube.
Експерт з Туреччини, ведучий телеграм-каналу «Порядок денний Туреччини» Яшар Ніязбаєв також вважає, що Туреччина загалом за розширення НАТО.
В інтерв'ю російській службі Міжнародному Радіо Франції (RFI) він нагадав, що саме Ердоган той чоловік, який виступив проти президента Франції Емманюеля Макрона, коли той сказав про смерть мозку НАТО.
"Туреччина — пронатівська країна. Єдине, що потрібно розуміти, що Туреччина має питання до деяких західних держав, які вирішили приєднатися до НАТО. Турецький керівник у випадку зі Швецією та Фінляндією має шанс змінити щось у відносинах з деякими країнами, які на Туреччину особливо не звертають уваги, на її переживання чи побоювання", - сказав він.
Українська експертка, старша дослідниця Atlantic Council і Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету, кандидат політичних наук Євгенія Габер переконана, що Ердоган розблокує членство Швеції в Північноатлантичному блоку.
Це, на її думку, стане або після виборів або вже після Вільнюського саміту, в залежності від того, як швидко буде сформовано новий парламент Туреччини.
«Але я не думаю, що Анкара наполягатиме на блокуванні членства Швеції. Якщо певні умови Туреччини, хоча б деякі, будуть виконані, я переконана, що навіть за президента Ердогана Туреччина розблокує членство Швеції в НАТО», - сказала вона в інтерв'ю Українському радіо.
The New York Timesв статі, присвяченої перемозі Ердогана зазначає, що турецький лідер стане рушійною силою союзника Сполучених Штатів по НАТО, і буде використовувати цю позицію аби стати ключовим посередником у війні в Україні.
"Він засудив російське вторгнення в Україну минулого року, але відмовився приєднатися до санкцій Заходу з метою ізоляції президента Путіна… Під час своєї передвиборної кампанії пан Ердоган зазначав, що його влаштовує його позиція щодо України", — йдеться у публікації
Якби переміг Киличдароглу?
Своєю чергою Хамдулла Байчар з Ексетерського університету вважає, що якби суперник Ердогана — Кемаль Киличдароглу став президентом, він міг би менше підтримувати Росію.
"У нього не було б таких глибоких стосунків. Але знову ж таки, він не буде ворогувати з Росією", - заявив він в інтерв'ю BBC напередодні виборів.
Також за кілька днів до першого туру голосування Кемаль Киличдароглу опублікував повідомлення у Твіттері російською та турецькою мовами, в якому звинуватив Москву в тому, що вона втручається у вибори в Туреччині, створює контент, що його дискредитує, і попросив не робити цього.
Зробив це опозиціонер у досить жорсткій манері, явно вказавши на «російський слід» і показав, що саме так ставиться до того, що відбувається. Тут цілком можна припустити, що, мабуть, у такий спосіб Киличдароглу дав сигнал, показуючи свої майбутні стосунки з Москвою.
Українська експертка, Євгенія Габер також припускає, що Киличдароглу був би більш прозахідним політиком. Він більше б боровся з обходженням санкцій проти Росії. Проте це не означає, що Туреччина приєдналась б до санкцій ЄС.
Ердоган продовжить турецьку військову допомогу Україні
Тим часом завершення виборів у Туреччині поклало край амбіціям головного конкурента Ердогана.
Габер вважає, що Ердоган найімовірніше продовжить турецьку військову допомогу Україні та проєкти у військовій сфері".
У коментарі аналітичному виданню Atlantic Counsil вона заявила, що двояке ставлення Туреччини до російського вторгнення в Україну, торгівля та розвиток економічного співробітництва з РФ та підтримка українського спротиву , швидше за все, залишиться незмінним.
"Але, впевнений у своїй владі, Ердоган може цього разу зіграти жорстко і попросити Росію активніше брати участь у переговорах про експорт зерна з України та навіть підштовхуючи обидві сторони (Росію та Україну) до припинення вогню", - сказала українська експертка
Євгенія Габер, оцінюючи поствиборчу Туреччину, впевнена, що для України нічого не змінюється щодо підтримки "зернового коридору", обміну полоненими з Росією, дипломатичної та політичної підтримки України.
