«Після звільнення Херсона - у російського режиму вкрай поганий настрій», — аналітик Центру зовнішньополітичних досліджень Назар Приходько

Публікації
Асіф АлієвQHA
07 Грудня 2022, 18:53
Асіф АлієвQHA
07 Грудня 2022, 18:53
Асіф АлієвQHA

На початку серпня 2022 року, коли пролунали перші вибухи на військових аеродромах в окупованому Криму, питання звільнення українського півострова перестало бути далекою перспективою. Після того, як славетні Збройні Сили України увійшли до Херсону, втрата окупантами Криму стало ще більш реальною.

В інтерв'ю інформаційному агентству QIRIM.News український політичний експерт, аналітик Центру зовнішньополітичних досліджень (OPAD) Назар Приходько розповів, що саме Крим наразі є найвразливішою окупованою росіянами територією України, яку найважче обороняти, а військові налаштовані звільняти всі землі, які потрапили під тимчасову окупацію РФ.

Назаре, перше питання моє пов'язано зі звільненням Херсону. Які після 11 листопада настрої в Кремлі й зокрема щодо майбутнього Криму?

Після звільнення Херсона - у російського режиму вкрай поганий настрій. В Кремлі розуміють, що пояснень цій своїй поразці вони дати не можуть, а перманентне бомбардування мирних Українських міст - не впливає як на ситуацію на фронті, так і на настрій Українського суспільства, яке неухильно вірить у наше Військо, у нашу перемогу і ладне потерпіти тимчасові незручності, пов‘язане із відсутністю світла, води чи опалення.

Проте часто можна чути, що Крим буде фінальною частиною операції ЗСУ чи погоджуєтеся Ви з цим?

Щодо перспектив повернення Криму, то я, з однієї сторони погоджуюсь із тезою про те, що його залишать, так би мовити, «наостанок», а з іншої - саме Крим наразі є найвразливішою окупованою росіянами територією України. Її найважче обороняти.

Тому - слово за нашими військовими. Як вони вирішать - так і буде.

Якщо до військових дій не дійде, то як Ви ставитеся до питання щодо замороження питання статусу Криму на певний час?

Якщо говорити про замороження статусу Криму на декілька років - то це вже суто політична площина, і вирішуватись це буде не на полі бою, а у високих кабінетах, при тому не тільки Українських чи російських.

Щоправда, у випадку такого рішення я абсолютно не знаю, як відреагують наші військові, які налаштовані звільняти всі землі, які потрапили під тимчасову окупацію РФ.

Скажіть, будь ласка, яким Ви бачити майбутнє Криму в складі української держави, чи підтримуєте Ви надання кримським татарам національної автономії?

Загалом, я бачу майбутнє Криму в складі України на рівних з усіма умовах. Без будь-яких «особливих» статусів чи позицій. За Конституцією, Україна є унітарною Державою, а значить що вона не передбачає жодних автономій.

Безумовно, можна внести зміни в наш основний документ саме в цьому напрямку, та я не думаю, що суспільство підтримає це. Занадто високу ціну ми платимо за Державність та Незалежність, аби ставити їх під удар сумнівними конституційними змінами у бік федералізації.

Назаре, ви уважно слідкуєте за політичною ситуацією за межами України, зокрема і в Туреччині. Анкара відправляє Україні "Байрактари", бронемашини (KIRPI), голосує за видачу РФ репарацій Україні, і водночас не приєдналася до санкцій проти рф, Ердоган заявляв, що Захід відправляє в Україну металобрухт, а не сучасну зброю, а звинуватив Захід в нападках на рф і тд. Поясніть, будь ласка, чому Туреччина має таку неоднозначну позицію щодо війни росіїї проти України?

Щодо Туреччини, то, на мій погляд - все просто: Ердоґан «грає в світового миротворця», бажаючи сподобатись власному виборцю, а також укріпити якусь особливу суб‘єктність Туреччини на міжнародній арені.

Він хоче мати статус регіонального лідера заграючи як з країнами Чорноморського регіону так і не забуваючи «вставити палиці в колеса» тій же Фінляндії чи Швеції, затягуючи їхній вступ до НАТО.

До України він демонструє певну прихильність, так, втім де межа прихильності - зрозуміти важко, як і важко зрозуміти чи на довго це і що він захоче за її подовження.