Поступово мінятиметься процентне співвідношення виданого латинкою і кирилицею – Майє Сафет

Кримські татари
Анвар Деркач
13 Жовтня 2021, 12:57
Анвар Деркач
13 Жовтня 2021, 12:57

Рішення Кабінету Міністрів України про перехід кримськотатарської мови на латиницю наприкінці вересня закріпив аналогічне рішення Курултаю кримськотатарського народу початку 90-х. Перед тим парламент визнав кримських татар корінним народом України.  Тепер держава допомагає переходові на латиницю організаційно, а найближчим часом допомагатиме й фінансово. Про причини та перспективи повернення кримських татар до латинської абетки QIRIM.News запитав поетку, філолога, редактора, викладачку Майє Сафет, яка живе і працює в окупованому Криму.

QIRIM.News: Латинська графіка використовувалася кримськими татарами менше, аніж арабська графіка чи кирилиця. Які причини остаточного вибору на користь латинки?

Майє Сафет: Перше і головне – латинка найточніше відповідає фонетичним особливостям кримськотатарської мови. Друге: Крим – на перетині Сходу і Заходу, наша культура має традиційні зв’язки із західною культурою, яка користується саме латинською графікою. Врешті, це не щось нове, а повернення до графіки, якою вже користувалися.

Q.N.: В Туреччині перехід на латинську графіку відбувся у рамках реформи Кемаля Ататюрка, там арабську абетку не тільки замінили на латинку, а й вичистили потужний шар лексики арабського та персидського походження. А в чому були особливості переходу з арабської на латинську в Криму?

М.С.: Мовній реформі двадцятих років передувало двісті років русифікації. Школи витісняли кримськотатарську російською. Рідна мова була присутня хіба що в початкових школах, де час виділявся здебільшого для вивчення напам’ять молитов та побуті, або медресе – у яких навчатися могли собі дозволити не всі . На початку двадцятих років минулого століття хоча кримськотатарська і була визнана більшовиками офіційною в Криму, фактично вона була упосліджена і витіснена з ужитку.  Промовистий факт згадує Д.Урсу в книзі «Бекир Чобан-заде. Жизнь.Судьба. Эпоха»: розмови кримськотатарською для чиновників по телефону були заборонені! Молодь погано володіла рідною мовою. При більшовиках ставили питання про «татаризацію татар». Вчений-тюрколог і громадський діяч Чобан-заде вважав перехід на латинську графіку головним питанням мовної реформи. На Тюркологічному з’ізді у Баку 1924 року було прийнято рішення про перехід на латинку переважною більшістю голосів. Тоді виявився розкол на «арабістів» і прихильників реформи. У Криму примирив їх підхід кемалістів, які казали: перейде Туреччина на латинку – Крим зробить так само. Серед противників реформи був відомий радянський діяч Велі Ібраїмов. Його розстріляли практично одночасно з рішенням радянської влади про перехід кримськотатарської мови на латинку. Більшовики спочатку знищили противників переходу на латинку, а потім звинуватили в націоналізмі її прихильників. Чобан-заде розстріляли в 1937-му.

Q.N.: Кримських татар, їх нащадків поза межами Криму живе більше, аніж у самому Криму. Як повернення до латинки сприятиме об’єднанню кримських татар по всьому світу?

М.С.: Тюркські народи використовують на території пострадянського простору кирилицю (хоч азербайджанці і туркмени перейшли на латинку, а казахи планують перейти найближчим часом). В інших країнах в обігу латинка. То ж повернення до цієї графіки лише сприятиме зміцненню зв’язків кримських татар з тими, хто живе в діаспорі: у Туреччині, Румунії, Болгарії, США тощо.

Q.N.: Найвища судова інстанція Російської Федерації обґрунтувала заборону латинки тим, що ця графіка ніби-то загрожує єдності федерації.  Як в цих умовах буде розвиватися книгодрукування кримськотатарською мовою? Як позначиться перехід на латинку на книговиданні та ЗМІ?

М. С.: Вже сім років ми живемо на такому собі «острові». Тут можуть заборонити що завгодно і коли завгодно. Навіть рекламні написи, де є слова іноземного походження, англійські, приміром, слід писати кирилицею. Хоч можна побачити і латинкою. Офіційна кримськотатарська існуватиме в Криму на кирилиці. Себто, наша мова і далі існуватиме у двох видах на письмі. Впроваджувати латинку будемо на материковій Україні, а у Криму на рівні індивідуальної ініціативи. Написане і видане кирилицею доведеться транслітерувати на латинку, для цього потрібен час і певні зусилля. Коли я працювала у видавництві «Таврія», видавали твори Османа Акчокракли, написані арабськими літерами, транслітеровані Ісмаїлом Керімовим на кирилиці. Попереду робота з транслітерації латинською абеткою. Нею нині видається низка друкованих видань, видавалися і в Криму до 2014 року,  а журнал «Nenkecan» почав і продовжує виходити латинкою. То ж це не є чимось геть новим. Це ж не рішення радянської влади 1938-го року про відмову від латинської абетки. Поступово мінятиметься процентне співвідношення виданого латинкою і кирилицею. Звичайно, в цьому потрібна підтримка держави.

Q.N.: Є думка, зустрічаєтьтся в мережі, у приватних розмовах, що перехід на латинку ускладнить для кримських татар, зокрема старшого покоління, користування рідною мовою. Наскільки такі побоювання обґрунтовані?  

М.С.: Серед свого найближчого оточення я про такі побоювання не чула. Взагалі, наш народ легко вчиться. Молодші вже використовують латинку. Ті, кому за 50, будуть не перевчатися, а, скоріше, вчити кримськотатарську мову. Всі вчилися в школі, вивчали іноземну мову, то ж літери знають всі. Особисто мені зручніше користуватися кирилицею. Якщо виникає необхідність, я використовую транслітератор на сайті «Ана юрт». Кримські татари свідомо підходять до питання повернення на латинку, розуміють для чого це потрібно, то ж проблем не буде.