«Православізація» Херсонесу та штамповка «солдатиків Путіна» — як Росія препарує Крим

Публікації

Тетяна ІваневичQHA

29 Липня 2021, 18:18

Тетяна ІваневичQHA

29 Липня 2021, 18:18

Росія силою нав’язує в окупованому Криму російську ідентичність у всіх її проявах, знищуючи ідентичність українську. Відбувається це масово і в усіх сферах — починаючи від формування «солдатиків Путіна» зі школярів і закінчуючи перетворенням культурної спадщини української та інших народів на російський «новодєл», просочений «русским миром». Все це робиться настільки масово і з таким нахрапом, що реальну ситуацію РФ вже не може сховати за пропагандою, яку вона намагається транслювати на міжнародних майданчиках про буцімто дотримання прав всіх етносів у Криму.

Як відбувається зросійщення Криму, чим це небезпечно і як цьому протидіяли — обговорювали в Дипломатичній академії МЗС на презентації досліджень відповідної проблематики, яка була організована експертною мережею «Кримської платформи», ГО «Регіональний центр прав людини», ГС «Українська Гельсінська спілка з прав людини», ГО «Євромайдан-Крим», Крайовою Радою Українців Криму тощо.

«Українською навчаються лише 204 дитини…»

___________________________________

Право українських дітей-кримчан бути просто дитиною і бути українцем брутально порушується Росією. Доступу до освіти українською мовою й освіти про Україну фактично вже немає. «Відсікаючи» українське й Україну, окупаційна влада паралельно бере дітей у лещата російської мілітаризованої пропаганди.

У Криму близько 200 тисяч дітей навчаються в школах і закладах середньої освіти. При цьому право на отримання освіти рідною мовою порушено майже для всіх тих дітей, які представляють українську громаду в Криму, і тих дітей, які представляють кримськотатарську громаду, наголошує експерт Центру громадянської просвіти «Альменда» Валентина Потапова. Хоча українська громада на півострові — друга за чисельністю і потреба у вивченні української мови існує.

На початку 2020-2021 року кримськотатарською мовою навчалося близько семи тисяч дітей, що складає лише три відсотки загальної кількості дітей у Криму. І лише 204 дитини навчаються українською мовою, хоча до окупації в Криму українською мовою навчались 13,5 тисяч дітей. Навіть дані окупаційних адміністрацій фіксують, що навчання як українською, так і кримськотатарською мовою фактично немає. Це таке велике «потьомкінське село», яке створила РФ, щоб вводити в оману міжнародну спільноту, — наголошує експертка.

Українська ідентичність дітей стала ключовою мішенню для окупантів. Росія створює всі умови, щоб вивчати українську мову та українську історію було не лише неможливо, але й недоцільно.

Скажімо, для українських дітей немає шкільних підручників. Лише в 2020 році після резолюції ООН почався друк підручників українською. Зараз надруковано лише сім підручників. І лише приклад із підручниками є красномовним свідченням, щоб зрозуміти, що навчання рідною українською мовою в Криму для українських дітей відсутнє.

Для дітей, які лише зростать, українська мова знищена повністю, додає Валентина Потапова. Із 554 дитячих садків для дітей, які можуть спілкуватися рідною мовою, існує близько 2% закладів для кримськотатарських дітей, а для україномовних — менше за 0,1%.

Складати підсумкові іспити та атестації діти повинні російською мовою, незалежно від того, якою мовою навчаються. Тобто, щоб отримати документ про освіту, дітям треба знати лише російську мову, що нівелює значущість вивчення рідної мови.

З 2014 року в школах не викладають жодного предмету, який давав би можливість вивчати історію України або інші українознавчі предмети.

Проведений центром моніторинг показав, що і за кошти батьків вивчити українську мову в Криму майже нереально. Серед репетиторів, які надають подібні послуги, лише чотири особи публічно змогли розмістити оголошення про свої послуги —- це на 200 тисяч дітей, які навчаються в Криму.

Проміжне рішення Міжнародного суду ООН, який вимагав від РФ забезпечити можливість освіти в Криму українською мовою, держава-окупант вже чотири роки ігнорує.

«Там розвивають не творчість, там розвивають любов до війни…»

___________________________________

Найбільш активно і жорстко зміну світогляду українських дітей Росія проводить у шкільні роки. Діяльність шкільної та позашкільної роботи спрямована не лише на зросійщення, але й на мілітаризацію свідомості дітей.

Моніторинг центру «Альменда» засвідчив кричущу ситуацію з музеями при закладах освіти в Криму. Українознавчі музеї при школах майже знищені, а серед тих 207 музеїв, які залишились, 88 (42,5%) — це музеї військові та які пропагують мілітаризацію.

Так, у сімферопольській школі №26 у 2019 році відкрили музей імені конструктора автомата Михайла Калашнікова.

А в сімферопольській школі №7 того ж року відкрили музей партизанської слави Криму. На одному з фото сімферопольські сайти більш ніж красномовно обрізали відоме радянське гасло часів Другої світової війни.

Мілітаризація дітей у Криму відбувається через зміну національної ідентичності, залякування зовнішніми загрозами, формування з України та й інших країн Європи образу ворога, якому треба протистояти зі зброєю в руках, пропагування культу насильства, зброї та війни. У шкільне виховання інтегровано навчання основам військової справи, виховання поваги до силових структур та ЗС РФ і створення мотивації добровільно йти на службу до Збройних сил Росії.

Показові й такі дані: до 2014 року в Криму не було жодного кадетського класу, але вже 2014-го було відкрито 12 кадетських класів, а зараз їх стало вже 107.

У дитячому центрі «Артек» третій рік поспіль працює школа молодих командирів, і там діти вивчають, як поводитись зі зброєю та з умовним ворогом.

Зараз у Криму діє 25 регіональних штабів «Юнармії» — мілітаристської організації, яка була створена під егідою Міністерства оборони РФ в 2015 році. 5628 кримських дітей від 8 до 16 років складать присягу юнармійців. Також існує 326 мілітаризованих загонів на базах шкіл і дитячих центрів.

Якщо за України то були центри розвитку дитячої творчості, то зараз там розвивають не творчість, там розвивають любов до війни, — констатує правозахисниця.

У Криму представлені майже всі російські військові клуби. Причому на тисячу дітей їх більше, ніж у Російській Федерації, підкреслюють правозахисники. За російськими ж даними, Крим вийшов на друге місце за рівнем охоплення «Юнармією» та військовою підготовкою. А кошти, які направляють у Крим із російського бюджету на військову підготовку, в рази перевищують кошти для регіонів самої Росії.

Росія ігнорує вимоги ООН і в дитячому питанні. Незважаючи на щонайменше дві резолюції ООН про необхідність припинення мілітаризації в Криму серед дітей, з’явилось розпорядження окупаційної Ради міністрів Криму про організацію юнармійського руху, яке передбачає ще більше його поширення і фінансування.

Україна робить багато кроків для інтеграції дітей з окупованих територій, створює дистанційну освіту. Але те, що стосується тотального порушення прав дитини на окупованому півострові — зі сторони міжнародної спільноти Україні потрібна допомога, вважають правозахисники.

200 тисяч дітей у Криму зростають в умовах тотальної пропаганди, в умовах тотального впливу на їхню свідомість, в умовах тотального знищення української ідентичності. Вплив РФ на молодь України в Криму — це безпекові виклики. З дитячого садка дітей готують до війни. РФ використовує мілітаризацію не лише для того, щоб знищити українську ідентичність і перевести народжену в Україні молодь на «російські рейки», але й для того, щоб створити «гарматне м'ясо» для майбутніх агресій, які плануються Росією. У майбутньому ці діти можуть представляти загрозу для європейських цінностей, — підсумовує Валентина Потапова.

Щоб покарати Росію за політику тотальної мілітаризації молоді та знищення українськоі ідентичності в Криму, правозахисники пропонують створити міжнародну програму стажування для дітей із окупованих територій, закликають міжнародні органи посилити дипломатичний санкційний тиск на РФ, просять посольства в рамках стратегії громадської дипломатії поширювати дослідження про незаконні дії Росії в Криму, а також вводити санкції проти російських вишів, які відкривають філії на окупованій українській території.

«Натягнути російське православ’я на античний Херсонес»

___________________________________

Витісняючи Україну й українське з освіти і дитячої свідомості, з повсякденного життя кримчан, зносячи українські пам’ятники, Росія натомість активно будує в Криму «русский мир» у різних його проявах.

Щодо української культурної спадщини на півострові, то РФ незаконно користується нею, як своїм трофеєм: проводить варварські розкопки і псевдо-реставрації, вивозить за межі півострова артефакти, намагається просувати в світі культурне надбання з Криму як свою власність.

А ті пам’ятки, які можна використати для поширення імперської ідеології, «реставрує» під згадані потреби — таким чином, щоб справжня історична трактовка подій і фактів не руйнувала в умах кримчан трактовки пропагандистської.

Представник Регіонального центру з прав людини Сергій Мокренюк зауважує, що Росія не розглядає захоплення Криму як стан воєнного конфлікту та як окупацію, і не визнає відповідних норм міжнародного права.

Сергей Мокренюк: «Почему мы не заставляем их работать?» - газета «Кафа» новости Феодосии и Крыма

До всієї української спадщини в Криму Росія ставиться як до своєї, — говорить експерт.

Показовим прикладом російського культурного варварства стала так звана реставрація й археологічні розкопки на території пам’ятки ЮНЕСКО «Херсонес Таврійський та його хора», під час якої відбуваються масові та системні порушення правил реставрації.

Розкопки здійснюються під «парасолею» державних російських установ «Ермітажу» та Російської академії наук.

Під прикриттям назв цих установ здійснюється фактично знищення і пограбування Херсонесу. Безпосередньо на території Херсонесу проводяться будівельні роботи з використанням важкої техніки, екскаваторів. Знищується культурний шар на глибину десятків метрів. У Херсонесі планується вилучити 30 тисяч кубічних метрів ґрунту, хоча зазвичай справжні розкопки в таких обсягах не ведуться. РФ здійснює цю діяльність публічно і відкрито. І вся ця діяльність відбувається поза можливістю контролю України та інституцій міжнародної спільноти, — наголошує Сергій Мокренюк.

Варварські методи роботи навколо Херсонесу і на його території є доволі показовими для ілюстрації цілей російської пропаганди при роботі з кримськими культурними пам’ятками.

Український археолог, кандидат історичних наук Евеліна Кравченко нагадує, що Херсонес — це пам’ятка античної архітектури і до 2014 року всі заходи, які відбувались у Херсонесі, були спрямовані на збереження і відкриття його античних рис. І саме як античне місто він був включений до спадщини ЮНЕСКО.

Зараз же відбуваються спроби розмиття античних рис пам’ятки і натомість надання їй рис пам’ятки саме російської. Хоча це і йде всупереч з історичною правдою, але повністю відповідає російським пропагандистським цілям у Криму в контексті підтвердження «сакральності» Криму саме для Росії та «прив’язування» Криму саме до російської історії.

Навіщо знищують Херсонес? Це питання російськоі імперської політики. Зараз у Криму робиться акцент на так зване російське православ'я. Росія намагається натягнути концепцію російського православ'я на Херсонес Таврійський. І цій меті підпорядковано все, що там відбувається зараз — і будівництво сцени, і знищення панорам, і візуальне розбивання ландшафту. Дикий античний світ, який зберігся там, зараз розбитий на частини, і частина його закрита. Зараз там готується місце для будівництва музею християнства, який і має зайняти там значне місце, — пояснює експертка.

Експертка Центра оборонних стратегій Катерина Бусол зауважує, що експропріація пам'яток у Криму для Росії не є самоціллю, основна мета — це маніпуляцією з цією спадщиною, створення російських наративів історії Криму.

Kateryna Busol | Chatham House – International Affairs Think Tank

Росія вимиває певні пласти історії півострова, як це відбувається з псевдореставраціями кримськотатарських чи інших пам’яток. І натомість нав’язує свою ідеологію для історії Криму, — зауважує вона.

Експертка акцентує, що, на відміну від України, Росія включає питання захисту культурної спадщини до питань національної безпеки. Тоді як Україні важливо акцентувати згубний вплив на об’єкти культурної спадщини російської мілітаризації півострова, оскільки під час будівництва мілітарних інфраструктурних об’єктів, зокрема, військово-стратегічної траси «Таврида», багато пам’яток вже знищено.

Санкції — дієві… Якщо вони є.

___________________________________

Можливості впливу на Росію і збереження українських культурних цінностей доволі обмежені, але вони існують.

Сергій Мокренюк вважає, що вирішення проблеми знаходиться поза можливостями Украіни — у площині міжнародного тиску і міжнародних санкцій.

Культурна спадщина в Криму створилась і належить великій кількості народів, які проживали там у різні століття. Тому потрібна саме міжнародна реакція до тих фізичних і юридичних осіб, які знищують цю спадщину. До них треба застосовувати заходи впливу: як застосування санкцій, так і припинення стосунків між музеями і науковими установами, — підкреслює Мокренюк.

Евеліна Кравченко переконана, що єдиний дійсно впливовий інструмент тиску на РФ — це санкції. Як приклад ефективності наводить реакцію російського державного «Ермітажу», які відмовились від прямих розкопок у Херсонесі, працюючи через проміжну структуру.

Катерина Бусол додає, що Україна повинна вимагати від закордонних партнерів детальнішого скрінінгу артефактів, які можуть походити з окупованих Росією східних районів України чи Криму. І просити, щоб диппредставники інших країн у Росії уважніше ставились до експонування на російських майданчиках артефактів із Криму, ігноруючи подібні заходи у разі запрошень та інформуючи про такі випадки експозицій.

Українські експерти сподіваються, що питання витіснення української ідентичності та нав’язування російської через освіту в Криму, експропріація та пропагандистська ідеологізація української культурної спадщини на півострові стануть предметом детального обговорення під час засідань експертної мережі «Кримської платформи», і, власне, на саміті «Кримська платформа».